Особлива нарада ДПУ судить чотирьох жителів села одного дня

26 січня 1930 року Особлива нарада при Колегії ДПУ УСРР засудила чотирьох жителів Наливайківки:^[1]

• Булах Микола Климович, 1884 року народження, робітник місцевого радгоспу - три роки позбавлення волі;
• Пархоменко Іван Терентійович, 1873 року, робітник місцевого радгоспу - виселення на три роки за межі України;
• Швед Василь Савович, 1886 року, робітник місцевого радгоспу - три роки позбавлення волі;
• Чепелик Петро Павлович, 1886 року, уродженець Обухова, учитель місцевої школи - три роки позбавлення волі.

Четвертого в переліку села легко не побачити. Трьох перших книга друкує в макарівському розділі, а вчителя - серед обухівців, бо народився він в Обухові, а книга ставить людину за місцем народження^[1].

Скільки людей проходить цією датою. Того самого дня Особлива нарада ухвалила рішення про десятьох людей Київщини, а трійка при тій самій колегії - ще про дванадцятьох: разом двадцять два вироки одним числом^[1]. Найбільше дала Володарка - семеро; далі Наливайківка - четверо; троє з Димера, по двоє з Києва, Василькова та Іванкова, по одному з Таргана і Синиці.

Володарських семеро, але в самому володарському розділі книги їх пʼятеро: двоє надруковані деінде, бо народилися в Сквирі й на Черкащині. Та сама пастка, що й з наливайківським учителем.

Що з цього випливає. 26 січня 1930 року - не сільська справа, а один робочий день позасудового органу на цілу область. Так само було й на сусідній Фасовій: 3 серпня 1937 року трійка розглянула справи щонайменше одинадцятьох людей Макарівщини з семи різних сіл.

З усього Макарівського району того дня засудили рівно цих чотирьох, і всі четверо з одного села: троє працювали в одному радгоспі, четвертий учителював у тій самій Наливайківці^[1].

Коли це сталося. Через три тижні після постанови про суцільну колективізацію. Ніхто з чотирьох не був «куркулем» за жодним визначенням.

Чого джерело не каже. Ні статті обвинувачення, ні номера справи, ні того, чи розглядали їх разом як одну групу, чи чотирма окремими провадженнями в один день. Формуляр книги таких полів не має.

Що було далі з учителем. Після звільнення на село він не повернувся: оселився в Полтаві, працював бухгалтером на заводі. 10 червня 1940 року його заарештували вдруге, і 31 липня 1940-го Полтавський обласний суд дав йому пʼять років. Реабілітували його двічі й нарізно: за вирок 1930 року - 1990-го, за вирок 1940-го - 12 січня 1993-го^[2]. Книга доводить його історію лише до першого вироку.

Де шукати далі. Архівно-слідчі справи в ГДА СБУ - за номером справи видно, була вона спільна чи ні.