Ісаак Сімораз

Судова хроніка «Кіевлянина» називає його «крест. с. Плахтянки, Кіевскаго уѣзда» - селянином, приписаним до плахтянської громади.^[1] Палата присудила йому вісім місяців тюрми, і не самі лише місяці: «по лишеніи всѣхъ особыхъ правъ и преимуществъ».

Судили за напад на драгунський патруль, учинений «совместно съ другими крестьянами» 8 листопада 1905 року в самій Плахтянці.^[1] Імен тих інших селян газета не наводить. Ісаак у цих чотирьох рядках - єдиний, кого названо.

Три речі, яких про нього не знає ніхто

Року народження хроніка не подає, тож ні віку його, ні того, чи мав він родину, ми не знаємо. Не знаємо й місця народження: «крестьянинъ села Плахтянки» це про громаду, до якої людину приписано, а поставити на цій підставі Плахтянку в картку означало б підмінити документ здогадом. І нічого не відомо про те, що було з ним після восьми місяців тюрми.

Прізвище, написане двома способами

Газета 1906 року пише «Симоразъ». Книга розкуркулених 1930 року - вже «Сімороз».^[2] Різницю в одну літеру зробили різні канцелярії й різні абетки, а ми лишаємо кожне написання таким, як воно стоїть у документі.

Однофамільців тут більше, ніж родичів

Із трьох плахтянських господарів, розкуркулених 1930 року, двоє - Сімороз, Василь Гаврилович і Данило Іванович.^[2]

Тому ототожнення тут тримається на імені, а не на прізвищі: Ісаак в усіх наших плахтянських джерелах трапляється рівно один раз, і за ним стоїть конкретна судова справа з датою, складом обвинувачення й вироком.^[1]

А родичем розкуркуленим Сіморозам ми його не називаємо. По батькові газета не дає, спільного документа немає, і чверть століття між двома паперами нічим не заповнена.

Своєї парафії Плахтянка не мала ніколи, тож шукати його треба не за назвою села: метрики плахтянців лежать під Вознесенською церквою села Андріївка, фонд 127 Центрального державного історичного архіву. У тій книзі Ісаак мав би стояти з роком народження й батьковим імʼям, і тільки за нею можна буде сказати, чи рідня він тим, кого розкуркулили за двадцять чотири роки по тому.