Лерх Ерік Антонович
1906 - 1938, бригадир колгоспу, столяр
Трійка при УНКВС по Київській області засудила його до розстрілу 25 вересня 1938 року. Вирок виконано 2 жовтня.[1] Місце поховання том не називає. Реабілітований 1960 року - за двадцять девʼять років до того, як реабілітували більшість його односельців із цього самого тому.
У статті він «німець, малописьменний», бригадир у колгоспі, і народився не тут, а в Старицькому Коростишівського району на Житомирщині.[1] Коли й чому він перебрався до Марʼянівки, том не каже.
Не плутати. Це не та колонія Старицьке, що стояла за сім із половиною кілометрів від Марʼянівки й мала лютеранську кірху, - про неї в записі про Паулинівку. Лерхове Старицьке лежить на Житомирщині, за шістдесят із гаком кілометрів звідти, і в книзі воно записане з районом.[1]
У памʼяті села він столяр, а рік інший
Поза книгою репресованих його імʼя трапляється один раз - у нарисі, записаному зі слів старожилів 2008 року. Мова там про чужу майстерню на хуторі Василівка, господарем якої був Матвій Климчук: «У 1937 році його і одного німецького столяра Лерха Ерика забрали до району і більше їх ніхто не бачив».[2]
Спогад розходиться з томом двічі. Рік: у книзі 1938-й, у памʼяті 1937-й. Фах: у книзі бригадир колгоспу, у памʼяті столяр. Друге суперечністю не є, бо числитися бригадиром і столярувати можна тим самим роком. А от дата таки зсунута, і зсув видно по сусідові: Климчука засудили 2 листопада 1937 року на десять років, Лерха - 25 вересня 1938-го до розстрілу.[1] Село згадало два арешти, розділені майже роком, як один захід.
Ширша хвиля цих арештів - девʼятеро німців і троє українців за два роки[3] - описана на окремій сторінці.
Для пошуку. Лерхів у макарівському розділі тому троє, і всі жили в різних селах: Адольф Вацлавович (1884) у Небелиці, Евальд Антонович (1904) у Соснівці, Ерік Антонович (1906) у Марʼянівці. Двоє останніх - Антоновичі, обидва народилися в тому самому Старицькому, і між ними два роки різниці. Братами том їх не називає, а іншого джерела, яке б це підтвердило або спростувало, ми не маємо.