Бондаренко Петро Степанович
1896 - ?, учитель
Уродженець Людвинівки, 1896 року народження. Учив дітей у школі свого села.[1]
28 квітня 1938 року Київський обласний суд дав йому чотири роки позбавлення волі. Реабілітовано 1962-го.[1]
Суд, а не трійка
У переліку репресованих людвинівців він єдиний, кого засудив суд. Решта чотирьох односельців, що стоять у тому самому томі, пройшли через позасудові органи: Кирпача Андрія й Кухельного Івана засудила Трійка при УНКВС по Київській області, Мальчевського Олександра - Особлива Нарада, Богаченка Трохима - теж Особлива Нарада.[1]
Трійка й Особлива Нарада виносили вироки заочно, часто розстрільні, і людина про суд над собою дізнавалася в кращому разі з вироку. Обласний суд - це процес із протоколом, свідками й строком, який можна відсидіти. Бондаренко дістав чотири роки; троє з чотирьох інших дістали розстріл або заслання.
Чого ми не знаємо
Стаття в «Реабілітованих історією» - це картка, а не справа: у ній немає ані статті обвинувачення, ані того, що йому ставили за провину, ані чи повернувся він після строку. Самої справи ми не бачили; її шифр том не називає.
Не знаємо й того, коли він почав учителювати і чи школа, у якій він працював, це та сама будівля, про яку пишуть пізніші джерела. Нарис про село в Національній книзі памʼяті школи не згадує взагалі.[2]