Голод 1932-1933 років в Озірщині

Зі сканів цієї ради ми прочитали 148 актів про смерть: 38 за 1932 рік, кожен з обох боків аркуша, і 110 за 1933-й.^[1][2] Блок 1933 року на цьому не кінчається: зміст книги обіцяє в ньому 111 актів, а на сканах видно ще й № 112.

Бланк має шістнадцять граф, і друкований мартиролог переносить із них жменю. У решті стоїть те, чого немає в жодній книзі: чи здобувала людина прожиток сама, а як ні, то хто її утримував; ремесло й посада; становище в занятті; назва господарства, де вона працювала; вік батька й матері для померлих немовлят.

Графа, яку не заповнювали

З тридцяти восьми актів 1932 року графа 14 «зазначити докладно причину смерти» не заповнена в двадцяти одному, ще у двох слово в ній нерозбірливе.^[1] Там, де реєстратор її таки заповнив, причини звичайні: «по старості», «Восполеніе легких», «Простуда», «від хвороти кором», «від різачки».^[1]

Тому слово «невідомо», яке стоїть у друкованому мартиролозі проти більшості імен, здебільшого належить укладачеві книги, а не сільському реєстраторові.^[4] Сам реєстратор його теж писав, але зрідка: двічі у 38 актах 1932 року й тричі у 110 актах 1933-го.^[1][2] Пʼять разів на сто сорок вісім документів проти ста семи разів у друкованому переліку.^[4]

Дві смерті того року насильницькі, і обидві названі прямо: «сам повісився уночі» в ніч проти 25 січня й «Застрелений» 11 грудня, чоловік двадцяти семи років.^[1] Дату першої з них бланк подає саме так, через ніч, а не одним числом.

Одиниця книги це рада, а не село

Блок, підписаний Озірщанською сільрадою, не дорівнює переліку озірщинців. Перший-таки акт 1932 року складено на пʼятирічну дитину, і в графі 8 «де жив» стоїть «с. Королівка Макарівського р-ну», тоді як графа 15 дає адресу заявника «с. Озірщина Макарівського р-ну».^[1]

Шукаючи предка, дивіться в блок тієї ради, якій село підпорядковувалося, а не тієї назви, яку носило саме село.

Два мартирологи одного села

«Національна книга памʼяті» друкує про Озірщину два різні переліки, і в різних розділах. Один стоїть у макарівському розділі, укладений за даними облдержархіву з прямим посиланням на ті самі справи 638 і 641, і має 149 позицій при преамбулі, що каже «загинуло 150 чоловік».^[4] Другий стоїть у бородянському розділі, укладений 2008 року за свідченнями чотирьох очевидців, записаними сільською бібліотекаркою, і подає 79 імен, з них 19 дітей.

Ці 149 і 79 не додаються. Переліки перетинаються: з 79 людей другого списку 74 мають прізвище з першого, вісімнадцять збігаються прізвищем та імʼям, вісім повним імʼям із по батькові. Село в томі одне, просто на час роботи над книгою воно вже числилося за іншим районом, ніж на час подій, і покажчик розвів його надвоє.

Хлібозаготівля

Наприкінці грудня 1932 року бюро районного партійного комітету розглядало села, які зривали хлібоздачу, і озірщинський колгосп стоїть у тому переліку четвертим, між Небелицею й Личанкою.^[3] Голову колгоспу зняли, виключили з партії й передали до суду. Через вісімдесят пʼять років районна газета переказала цю саму підшивку й назвала чотири села, чиїх голів було знято, але жодного прізвища не подала.^[5] Прізвище стоїть у самому номері, і ми прочитали його з вирізка, проте ліве поле аркуша в скані обрізане, тому певності на всі букви немає.