Похилевич проти Похилевича на одному розвороті
Дві статті тієї самої книжки, надруковані одна навпроти одної, дають різні дати королівської грамоти і по-різному звуть короля. Ідеться про ту саму передачу тому самому монастиреві.
Ідеться про грамоту 1670 року, якою поселення передали новому власникові. Про неї в книжці сказано двічі, у статтях про два сусідні села, - і ці дві статті стоять на одному розвороті, тобто їх читали й набирали поспіль.
Дати грамоти в них різні. І короля названо по-різному: в одній статті «Михаилъ Корыбутъ», у другій «Михаилъ Вишневецкій».[1] Друге - не інша людина: це той самий Міхал Корибут Вишневецький, тільки названий іншою частиною імені. А от дати - таки різні.
Автор, з яким звикли не сперечатися
Лаврентій Похилевич 1864 року - найнадійніше, що є в цих краях. Він обійшов парафії, читав церковні документи на місці, і там, де він розходиться з радянським довідником, вага звичайно на його боці.
Але на одному розвороті Похилевич розходиться сам із собою.
Помилка не в копії
Помилка могла бути не в книжці, а в копії: старі видання здебільшого доходять передруками з розпізнаного тексту, а цифри в такому тексті плутаються найлегше - надто в цій гарнітурі, де вісімка й шістка схожі.
Але на скані самого видання обидві дати стоять кожна на своїй сторінці, так, як їх тут переказано.
Тобто хиба тут не в розпізнаванні тексту. Розбіжність надрукована в самій книжці 1864 року.
Як така розбіжність зникає з обігу
Далі відбувається типове. Пізніші тексти беруть одну з двох дат - зазвичай ту, що трапилася першою, - і подають її без застереження.[2] Друга дата не спростовується, вона просто перестає існувати, бо ніхто не читав другу статтю розвороту.
Так суперечність у джерелі перетворюється на впевнений факт у переказі. І перевірити його вже нічим: переказ на джерело посилається, джерело справді таку дату містить, усе сходиться. Не сходиться тільки з сусідньою сторінкою того самого джерела.
Ця грамота стоїть сама
Між найранішою згадкою поселення і цією грамотою в книжкових джерелах порожньо: два з половиною століття без жодного документа, який дійшов би до краєзнавчих текстів. Тому 1670 рік працює як опора для всього, що пишуть про село в ранній час, - і вага в нього більша, ніж витримує одна суперечлива сторінка.
Разом із датою роздвоюється й усе, що на ній тримається: рік появи власника, порядок володінь, час, від якого рахують історію поселення.
Що це може означати насправді
Варіантів два.
Або грамот справді було дві - різні поселення передавали різними актами, і Похилевич описав кожну у своїй статті. Тоді обидві дати правильні, і потрібно лише сказати, яка з них до чого.
Або одна з двох дат хибна - описка автора, набірника чи того документа, з якого він виписував.
Розрізнити їх зсередини книжки не можна: обидві статті посилаються на церковні документи, яких у нас немає.
Чого не встановлено
Коли саме видано грамоту й скільки їх було - наявні джерела не кажуть.
Шукати треба сам акт - у зібраннях привілеїв або в описі маєтку - або клірову відомість парафії, де при описі церковної землі зазвичай переказують підставу володіння з датою.
Доти жодна з двох дат не стоїть без назви статті, з якої взята, і без переліку переданих поселень: «25 квітня 1670 року» без застереження - це вибір однієї з двох версій без жодної підстави.