Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Грамота 1670 року, у якої дві дати
Королівською грамотою 1670 року Новоселки закріплено за Києво-Братським училищним монастирем.[1] Це не найраніша документальна згадка: за Похилевичем 1887 року, 1636 року село належало Філонові Богушевичу Гулькевичу, і «економічні нотатки» того року вже описують його двори[4]. Та саме від грамоти має сенс шукати папери про монастирське володіння селом.
Але з датою цієї грамоти проблема.
Дві дати на одному розвороті
Лаврентій Похилевич 1864 року описує грамоту двічі, у статтях про село Новоселки й сусіднє містечко Ясногородку, і статті стоять на одному розвороті.
У статті «Новоселки» дата грамоти - 25 квітня 1670 року, а закріплено нею Новоселки за монастирем разом із Мотовилівкою. У статті «Ясногородка» - 10 жовтня 1670 року, і передано Ясногородку «вмѣстѣ съ м. Новоселками, Мостищами, Звонками и Лобковщизною». Короля в першій статті названо Михайлом Вишневецьким, у другій - Михайлом Корибутом; це та сама особа, Міхал Корибут Вишневецький, названий різними частинами імені.[1]
Друге видання 1887 року повторює обидві дати: 25 квітня в статті «Новоселки» і 10 жовтня в статті «Ясногородка».[4]
Або грамот було дві, або одна з дат хибна. Відповідь є в самому акті, а доти дату варто називати тільки разом зі статтею, з якої вона взята.
Що ця грамота означала на практиці
Монастир за Новоселки заплатив: 60 000 польських злотих «складочних» грошей. А коли за пізнішими трактатами ці маєтки лишилися за кордоном, вони перестали бути власністю колегії.[1]
Практичний наслідок для того, хто шукає документи, є й досі. Грамота ставить Новосілки в один пакет із сусіднім Мостищем: у статті «Ясногородка» вони названі поруч, а в статті «Новоселки» сказано, що Мостище належало Братському монастирю до 1686 року.[1] Новосілок на Київщині кілька, і в покажчиках вони плутаються, тому найдешевша перевірка «чи наше це село» - подивитися, чи стоїть поруч Мостище.
Ще дві старші дати, і чому вони слабші
Обидві, 1415 і 1240, варто знати.
1415 рік. Краєзнавець Євген Букет наводить запис про грошові й медові данини Київської Софійської митрополичої вотчини: «У Новом селі Ондрієви діти дають ведро меду». Датує він цей запис 1415 роком «чи пізніше». Друга слабка ланка тут у тому, що в записі стоїть «У Новом селі», а не «Новосілки»: ототожнення належить авторові статті, а не документу. Архівного шифру запису він не наводить.[2]
1240 рік. «Історія міст і сіл» пише, що того року монголо-татари спалили село Старосілля за два з половиною кілометри на схід звідси, а жителі оселилися на новому місці й назвали село Новосілками.[3] Джерела для дати видання не називає, а той самий Букет переповідає цю історію як місцеву легенду і роком не датує взагалі.[2]
Між 1415 і 1670 роками в наших джерелах одна документальна згадка: 1636 рік у виданні Похилевича 1887 року[4].
Де шукати відповідь
Сам акт Міхала Корибута Вишневецького треба шукати в зібраннях привілеїв або в описі маєтку. Одна дата в ньому означатиме, що грамота була одна й Похилевич десь описався; дві дати означатимуть дві грамоти на різні поселення.
Як ми це зʼясували: Похилевич проти Похилевича на одному розвороті