Померлі в Липівці в Голодомор 1932-1933 років

Мартиролог Липівки не з архіву. Його записано 1987 року, за пʼятдесят чотири роки після голоду, вчителькою історії місцевої школи Остринською М.Я. зі слів чотирьох очевидців: Левченко П.С., 1924 року народження, Кузьменко Т.С., 1906 року, Юхименко Я.В., 1911 року, та Іщенко Є.О., 1919 року.^[1]

Пʼять позицій і щонайменше пʼятеро людей

У списку стоять пʼять записів: «Ольховець (син)», «Ольховець (син)», «Сини Федора Ольховця», «Іщенко (бабуся)», «Омельчуки (дружина та чоловік)».^[1]

Нарис на тій самій сторінці підсумовує: «У селі під час Голодомору 1932-1933 років померло 5 осіб».^[1] Позицій у списку теж пʼять, але людей у них може бути більше. Дві позиції з пʼяти групові: «Омельчуки (дружина та чоловік)» це рівно двоє, а «Сини Федора Ольховця» - множина без числа, тобто щонайменше двоє. Дві однакові позиції «Ольховець (син)» стоять одна під одною, і джерело не розрізняє, чи це двоє різних синів, чи ті самі «Сини Федора Ольховця», чи повтор верстки.^[1] Тож людей у списку щонайменше пʼятеро, а можливо, й більше.

Що ці люди «жертви Голодомору», книга подає за свідченнями очевидців, а не за документом із причиною смерті.^[1] Зворотного, що вони померли не від голоду, книга теж не каже.

Як звучать імена, які памʼятає село

«Ольховець (син)», «Іщенко (бабуся)» - так називають людину в родині, а не в книзі актів. У списку лишилися прізвище й місце в родині, а власного імені він не подає.^[1]

Троє з чотирьох свідків носять прізвища, які трапляються ще раз: одне в самому мартиролозі, два - у книзі репресованих.^[1][2] Прізвище свідка Іщенко Є.О. носить і позиція «Іщенко (бабуся)»; чи це родичка свідка, книга не каже.^[1] Кузьменко: у книзі репресованих є Кузьменко Параска Павлівна, 1889 року народження, домогосподарка, засуджена 10 вересня 1937 року на десять років.^[2] Юхименко: там-таки двоє Юхименків, Іван Григорович і Костянтин Федорович, обох розстріляно 15 вересня 1937 року.

Спорідненості це не доводить - прізвище в селі могли носити кілька родин. Але серед свідків голоду є люди з тими самими прізвищами, що й засуджені 10 вересня 1937 року.^[1][2]