Левченко Катерина Семенівна
1920 - 1991, хімік, завідувачка відділу Інституту органічної хімії АН УРСР
Народилася в березні 1920 року в Юрові.[1][2] Хімік; доктор хімічних наук з 1966 року, професор з 1974-го, звання заслуженого діяча науки УРСР дістала 1982 року.[1] Померла 28 жовтня 1991 року в Києві.
Серед уродженців села її називає стаття про Юрів у Вікіпедії[4], а Енциклопедія сучасної України - у переліку уродженців Макарівського району, з приміткою «с. Юрів»[3].
Війна припала на середину університету
До Київського університету вона вступила 1937 року й провчилася чотири роки; диплом дістала аж 1945-го.[1] Роки між цими датами вона прожила на Макарівщині: у 1942-1943 роках, під окупацією, працювала статистиком у поліклініці в Макарові, а 1944 року - вчителем хімії в макарівській школі.[2]
Цих трьох років немає в енциклопедичній статті зовсім: вона веде життєпис від диплома 1945 року й далі по посадах.[1] Довідка кафедри пояснює перерву прямо в дужках - «під час проживання на окупованій німцями території».[2]
Куди її вело далі
| Роки | Посада |
|---|---|
| 1945-1948 | аспірантка, науковий керівник академік А. І. Кіпріанов[2] |
| 1947-1951 | асистент кафедри органічної хімії Київського університету[2] |
| 1951-1956 | молодший науковий співробітник Інституту органічної хімії АН УРСР[2] |
| 1956-1973 | старший науковий співробітник того ж інституту[2] |
| 1973-1986 | завідувачка відділу хімії органічних сполук сірки[1] |
| 1986-1991 | старший науковий співробітник-консультант[1] |
Кандидатську дисертацію вона захистила 1950 року - «Влияние нейтральных растворителей на окраску органических красящих веществ»; докторську 1966-го - «Производные иминосульфато-, имино-сульфино- и иминосернистой кислот и азотистых аналогов двуокиси серы».[2] Назви обох довідка кафедри подає російською, як їх тоді й писали.
Її ділянка - органічні сполуки сірки. Енциклопедія називає основним напрямом хімію елементоорганічних сполук, а праці - присвяченими реакціям імінування сірки, селену та їхніх неорганічних сполук.[1] Довідка кафедри каже те саме конкретніше: вона розвинула новий напрямок, хімію іміноаналогів кисневих сполук сірки.[2] За життя вона написала понад 120 наукових робіт, два літературні огляди й дістала 12 авторських свідоцтв, а ще підготувала девʼятьох кандидатів і одного доктора хімічних наук. З нагород довідка кафедри називає одну медаль, ювілейну ленінську 1970 року.
Не плутати. У переліку уродженців Макарівщини стоять двоє Левченків: ветеринар В. Левченко з Королівки і хімік К. Левченко з Юрова.[3] Обох названо самим ініціалом, але кожен ініціал в енциклопедії це посилання на окрему статтю, і «К. Левченко» веде саме на статтю про Катерину Семенівну. Чи є між цими двома родинний звʼязок, стаття не каже.
Для пошуку. Обидві довідки починають життєпис з університету: про батьків, братів і сестер, про те, коли й чому вона поїхала з Юрова, у них немає нічого.[1][2] По батькові дає імʼя батька - Семен; на 1920 рік це поки що єдина зачіпка на юрівську родину.
День народження, у якому довідники розходяться на добу, і імена батьків, яких не називає жоден з них, - шукати це треба в одному документі, актовому записі про народження за 1920 рік, якщо він зберігся.