Місток

Що нового

RSS
Календар оновлень
2026

січень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031

лютий

12345678910111213141516171819202122232425262728

березень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031

квітень

123456789101112131415161718192021222324252627282930

травень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031

червень

123456789101112131415161718192021222324252627282930

липень

12345678910111213141516171819202122232426

серпень

18915162223242930

вересень

56121718192021222324252627282930

жовтень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031

листопад

123456789101112131415161718192021222324252627282930

грудень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031
Нові сторінки7

Завалівка: село за трьома валами і власник, якого ніхто не памʼятав

Шість сторінок про село Юрівської сільради - і про те, як довідник 1900 року назвав власника маєтку, котрого не знає жодне краєзнавче джерело, а рукопис 1795 року віддав перші імена завалівчан.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки9
Оновлені сторінки21
Місця1
Нові сторінки10

Шість Горобіївок, і всі чужі

Горобіївка під Бишевом не має ні власної церкви, ні мартиролога голоду: у книзі памʼяті всі згадки її імені належать трьом однойменним селам з інших районів. Зате сільрада лишила по ній 522 іменні рядки за 1920-1935 роки, і половину з них несуть десять прізвищ.

Повний запис у журналі →
Оновлені сторінки50
Нові сторінки8

У Мостища вкрали давнину - і зробив це його власний тезка

На Ірпені два села з назвою Мостище, і краєзнавча література звела їх в одне. Універсал Хмельницького, церква 1675 року, ченці-домініканці - усе це історія іншого села, під Гостомелем, хоч друкували її під нашим. Найдавніший певний документ про бишівське Мостище виявився на девʼятнадцять років молодшим, зате іменних рядків село дістало 283.

Місця1

Повний запис у журналі →
Оновлені сторінки18
Нові сторінки5

Юрів ховався за схожою назвою, і першу згадку довелося пересунути на три століття

Півтора століття про Юрів писали, що це давнє «Ірово» з листа 1515 року. Похилевич, з якого все пішло, подав здогадку обережно й сам приписав до неї умову, за якої вона не працює, - а перекази ту умову загубили. Тверда згадка виявилася на три століття молодшою.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки6

Дата, яка виявилася чужою, і мартиролог, якого не надрукували

Яблунівка на Макарівщині - казенне село на Ірпені, приписане до чорногородської парафії. Дату «1622 рік», яку їй іноді приписують, ми перевірили й відкидаємо: вона належить іншій Яблонці, під Гостомлем, і та сама тезка колись переселила село на чужу річку.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки15

Макарів: тринадцять сторінок про райцентр

Макарівська сотня 1649 року зі ста одинадцятьма козаками, єврейська громада містечка, книги смертей 1932-1933 років поіменно, газетний Макарів від 1902 до 1957 року і перша біографія - Данило Туптало.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки10

Мартиролог, у якому немає жодного імені

Гавронщина на Макарівщині двічі приймала чуже життя: 1816 року поїхала посагом до князів Трубецьких, а 1986-го прийняла в 190 нових будинків людей із Товстого Лісу, і кілька років у селі сиділо дві сільради одразу. Мартиролог голоду називає пʼятнадцять померлих, сімох «встановлених поіменно» - і не подає жодного імені.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки7

Господар Маковища порахував, що реформа 1861 року дала його ж селянам

Село двадцять років належало Рильським, і син власника надрукував у петербурзькій «Основі» підрахунок: доти сто вісім днів панщини на рік, тепер девʼяносто днів відробітку. Того самого чоловіка за рік до того обшукували в цьому маєтку, і шифр слідчої справи ми знайшли.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки12

Через плутанину з сусідом ми знаємо про Юрівку більше

Юрівка і Юрів стоять упритул у семи виданнях, і майже кожен, хто виписував із них, зливав два села в одне. Через цю плутанину до нас і дійшов опис погрому 1906 року: київська газета приписала його не тому селу, і поміщик сусіднього написав спростування.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки11

Село, у якого є свідоцтво про народження

Весела Слобода почалася в один день: 15 жовтня 1850 року ревізор переписав тут 260 душ і записав, що слобода «учреждена вновь» за двома указами губернського правління. Три різні дати заснування, які ходили по книжках, виявилися датами трьох різних паперів.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки13

Дві відповіді на питання, звідки назва Колонщини

У паперах село осадив 1635 року чоловік на прізвище Колонський, а в самому селі через сто років розповідали про битву й сім могил. Обидві відповіді записав хтось сторонній, і жодна не скасовує другої.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки13

Село, яке виросло вдванадцятеро, і його двійник за півгодини їзди

Марʼянівка на Макарівщині одна з двох із такою назвою в тій самій громаді, і майже все, що про них надруковано, переплутано. Ми розвели їх пʼятьма способами, прочитали очима тридцять вісім аркушів актів цивільного стану й знайшли, що з одинадцятьох газетних заміток, приписаних цьому селу, йому належать три.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки11

Малий Карашин, і межа, яку провела конфіскація 1874 року

Малий Карашин довго йшов у паперах разом із сусіднім Карашином, і межу між ними провів не указ, а конфіскація за повстання 1863 року. Ми прочитали ревізьку казку 1795 року, вісім актів окупаційних років і виправили дату, яку покажчик метричних книг подавав із помилкою на сто тридцять три роки.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки17

Районну книгу смертей дочитано до кінця

Сто писаних сторінок із двохсот сорока шести. Двадцять сім із них ми прочитали раніше, решту сімдесят три - не відкривав ніхто. Вони дали ще тисячу триста вісімдесят один іменний рядок, і найбільше додалося Грузькому.

Повний запис у журналі →

Одне село, два мартирологи, два райони

Книга памʼяті друкує списки жителів Озірщини двічі, у розділах різних районів, і вони перетинаються іменами. Ми прочитали зі сканів усі тридцять вісім актів про смерть 1932 року й побачили, що графа причини порожня в двадцяти одному з них.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки29

Плахтянка двісті років жила з промислу, а 1900 року в ній не було жодного заводу

Панський промисловий кущ 1830-х, гончарі, спиртозавод, завод кормових антибіотиків. А довідник 1900 року дає кожному селу абзац про промислові заклади - у Плахтянки такого абзаца немає: на середині цієї лінії село не мало жодного заводу.

Повний запис у журналі →

Пʼятсот сімдесят пʼять імен, які лежали в покажчику непрочитаними

Районна книга смертей веде облік по всьому району, а не по сільрадах, - і тому вона буває єдиним слідом там, де власна актова книга села втрачена. Ми перечитали двадцять сім її сторінок наново й побачили на сто сорок два імені більше, ніж виписали першого разу.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки15

Андріївка постаршала на двадцять сім років і втратила літописне місто

Том «Źródła dziejowe» відсунув першу звістку про село на 1609 рік. У ньому ж не підтвердилося давньоруське минуле Андріївки: єдина виноска під твердженням про літописний Воздвиженськ вела в чужу книжку.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки14

Тридцять солдатів на Карашин і по десять на решту

Виступ восьми сіл 1848 року знають з Наливайківки, але проповідь, з якої все почалося, прозвучала в карашинській церкві. Розмір карального загону показує, що осередком влада вважала Карашин.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки14

Комарівку колись перевезли, і роди приїхали разом із нею

Село зігнали з місця під корабельний ліс і перенесли на нове. Через тридцять чотири роки перепис показує, що всі дванадцять родів на місці й тримають дві третини дворів.

Повний запис у журналі →
Оновлені сторінки19

Шукайте не село, а сільраду

Ми перечитали книги записів актів: «невідомо» в графі причини смерті здебільшого означає порожній рядок, а два державні переліки репресованих про тих самих людей кажуть різне.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки46

Небелиця, і рік, який належить іншому селу

1158 рік, за яким знають село, літопис віддає Неблю на Припʼяті - за триста кілометрів звідси. І перебудований обеліск, з якого одне імʼя не переїхало на новий камінь.

Місця1

Повний запис у журналі →

Районну книжку прочитали цілком, і частина виносок відпала

Ми прочитали «Нариси з історії Макарівського району» самі - і зняли з восьми сторінок те, що приписували цій книжці помилково.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки19

Ніжиловичі

Село, землю якого двічі роздавали сусідам: у протесті 1616 року її відбирають саме тут, а осаджують на ній Ситняки й Буяниці. І сповідний розпис 1838 року, прочитаний по дворах.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки19

Ясногородка

Містечко, яке двічі помирало й двічі оживало: 1720 року на його місці стояло пусте поле, 1773-го король заснував його вдруге. І метрична книга 1903 року, прочитана посторінково.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки18

Бишів, і обеліск, на якому 399 імен замість 123

Обеліск посеред села стоїть на державному обліку як памʼятник ста двадцяти трьом односельцям. Ми переписали всі три його грані рядок за рядком - і дістали триста девʼяносто девʼять імен.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки9

Ситняки, сорок вісім актів і мартиролог, що збігся з ними один раз

Книгу реєстрації смертей за 1932 рік ми прочитали посторінково - усі сорок вісім аркушів. Потім поклали поруч друкований мартиролог, укладений із тієї самої справи, і звірили дата в дату.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки9

Рожів, містечко з єврейською колонією, і літописний город, якого тут не було

1900 року в містечку 2356 душ, а поруч, окремим пунктом того самого списку, - Рожевська єврейська колонія: 41 двір, синагога, пʼять шкіряних заводів. Сьогодні в селі 448 людей.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки43

Пʼятеро людей, і те, чого про них не знає жодне джерело

Циркач, який заснував два шапіто, тридцятирічний хлібороб з одним словом у графі причини смерті, і чоловік, якого закололи за прізвище. Кожна сторінка закінчується тим, чого джерело не каже, і де це можна перевірити.

Повний запис у журналі →

Одинадцять сіл дістали першу згадку й війну

Тринадцять сторінок про те, з чого село починається в паперах і що з ним було в 1941-1945. У трьох сіл перша дата виявилася одним тижнем серпня 1613 року, і в усіх трьох це записи про втечу.

Повний запис у журналі →

Шість подій, які лежали написані й невидимі

Пʼять сторінок чекали публікації з кінця липня, шоста написана тепер. Дорогою зʼясувалося, що загадкового «наприкти» в акті 1750 року немає: там звичайне польське naprzeciwko.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки18

Козичанка

Село, у якого є власна книжка: дві церкви замість однієї, гайдамацький ватажок, якого сюди привела виноска в нікуди, двоє вбитих 1906 року на імʼя, і селекціонер, чия друга премія не існувала ніколи.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки23

Чорногородка

Село, яке всі шукали не в тому повіті: замок на острові Ірпеня, скарга 1750 року про напад Лазаря Таранця, 24 прізвища ревізії 1854 року, 80 імен голодного мартиролога і два колгоспи там, де досі знали один.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки21
Нові сторінки25

Сторінка про те, як замовити справу в архіві

Що означає шифр у виносці, який архів що зберігає, і чому для доступу до справи репресованого не треба доводити родинний звʼязок.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки30

Почепин

Найменше знайденого з усіх сіл: перша згадка аж 1868 року, і та в переказі. Старі написання назви - Почепинъ і Почапин.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки27

Фасова

Перше село на сайті: пʼятнадцять подій від судового позову 1619 року до памʼятного знака 2007-го і 52 архівні рядки.

Місця1

Повний запис у журналі →

33 сторінки

Оновлені сторінки19

Не знаходите свого села в книгах записів 1930-х? Ці книги велися по сільрадах, а не по селах: спершу зʼясуйте раду, тоді шукайте - акт може лежати в блоці сусіднього села.

«Книга памʼяті» подає в графі причини смерті «невідомо» сто сім разів, і це легко прочитати так, ніби реєстратор його писав. Прочитавши самі акти, ми побачили інше: графу не заповнено у вісімдесяти випадках зі ста десяти, а слово написано тричі.

Оцифровано більше, ніж каже перший-ліпший довідник: доступні всі сім метричних книг ясногородської парафії, аркуші справи про козичанську церкву 1780 року і дві липівські книги.

Друкована книга репресованих і електронний перелік тієї самої редколегії подекуди кажуть про ту саму людину різне - інше село, інше заняття, навіть інший рік вироку. Ми йдемо за книгою, а розбіжність показуємо просто на сторінці.

Нові сторінки14

1861 року землю Комарівки зарахували до корабельного гаю, лісничий доповідав, що люди не вірять і «навіть роблять перебудови», а восени 1863-го девʼятнадцять господарів отримали ділянки на новому місці. Через тридцять чотири роки перепис назвав кожного жителя на імʼя, і виявилося, що всі дванадцять переселених родів нікуди не поділися: вони тримають сорок чотири двори з шістдесяти шести. Чотири садиби Лутаків стали тринадцятьма.

Ми виправили й дві друковані книжки. Люстрація 1766 року застає при селі працюючу рудню й щойно закладену гуту - на шістдесят пʼять і девʼяносто років раніше, ніж їх датує краєзнавча книжка. А про число померлих у голод ми знайшли три різні відповіді, і дві з них написала та сама людина: «біля тридцяти» в книжці про село й «троє» в районному збірнику.

Місця 1

46 сторінок

Нові сторінки17

Небелицю знають за 1158 роком, і цей рік не її. Літопис під ним називає Небльську волость, а це Небль - теперішнє село Нобель на Припʼяті, за триста кілометрів звідси. У Похилевича 1864 року стояв обережний здогад «по мнѣнію нѣкоторыхъ», без року й без імені князя; рік і князя дописала «Історія міст і сіл» 1971 року, знявши застереження. Перша певна згадка - реєстр королівщин 1770 року, де село стоїть як Niebylica.

Обеліск полеглим односельцям перебудували між 2018 і 2021 роком, і ми звірили обидва камені: на старому 128 позицій самими ініціалами, на новому щонайменше 153 з повними іменами. Одне імʼя не переїхало - Ярошенко К. Я., і місце в переліку стоїть відкрите.

Чотири відсотки хлібоздачі 1933 року легко прочитати як сільські, а книга памʼяті в тому самому реченні каже «на Макарівщині» - тобто це число районне.

Місця 1

Нові сторінки18

Сторінки сіл уже й так довгі, тож нове туди не вміщалося. Тому цього разу матеріал ліг у двадцять нових сторінок подій: бишівська пошта 1913 року, грузецькі заворушення 1862-1864 років і школа 1857-го, козичанські потьомкінці, осиківські колоністи, наливайківська розбудова.

Дещо книжка не додала, а виправила. У Липівці школа виявилася на сімдесят пʼять років старшою, ніж ми писали. У Грузькому першим учителем був не той, кого ми називали. Про козичанську церкву стало ясно, що стара згоріла 1845 року, а нову поставили 1849-го, - отже по війні розібрали не ту, яку ми мали на увазі.

Нові сторінки11

Районний збірник нарисів 2006 року стоїть у виносках двадцяти пʼятьох наших сторінок, а читали ми його доти уривками. Тепер прочитали цілком - і виявилося, що частину тверджень йому приписано дарма: вони прийшли з переказу, а в самій книжці їх немає. Найбільше таких було в Кодрі: ні «чорного четверга», ні 813 спалених дворів, ні корівника в Макарівській Буді книжка не знає, а число 813 стоїть у ній зовсім про інше село. Ці виноски ми зняли.

Заразом книжка закрила три давні питання. У Фасовій вона називає сірникову фабрику з роком і орендарем - а сторінка доти казала, що фабрику не згадує жодне краєзнавче видання. У Чорногородці подає повні імена підпільників, яких ми знали за ініціалами. У Почепина, виявляється, є власний нарис - просто в книжці його заголовок надруковано з помилкою, і ми його не знаходили.

Мотижин дістав сторінку про війну, якої йому бракувало.

19 сторінок

Нові сторінки19

Протест митрополита Рутського 1616 року ми цитували двічі - на сторінках Ситняків і Забуяння. І жодного разу не подивилися на село, у якого ту землю відбирали. Воно тут: до 1735 року радомишльський ключ уніатських митрополитів, а перед тим маєтність Києво-Печерського монастиря.

Село жило з лісу: 1900 року з 11 717 десятин селянам належало майже одинадцять відсотків. Млина в селі не було жодного.

Газета за 19 червня 1941 року пише, що колгоспники самі будували школу, і про це розповідали на нараді в Наркомосі. Через три дні почалася війна, а чи добудували ту школу, з паперу не видно.

Сповідний розпис 1838 року дав сто дві душі по дворах - і заразом межу парафії: посеред аркуша стоїть заголовок «ДЕРЕВНЯ», і шість дворів після нього живуть уже не тут, хоч покажчик приписує їх нашому селу.

Місця 1

19 сторінок

Нові сторінки19

Половина того, що написано про це село, стосується іншого: Ясногородок у Київському повіті було дві, і жоден звичний ключ їх не розводить. Розрізняє їх посвята церкви: наша тут містечко з церквою Різдва Богородиці, а не село з Миколаївською. Пів року ми вважали своєю чужу метричну книгу.

Свою метрику ми знайшли: книгу парафії за 1903 рік оцифровано, і жоден каталог про це не знає; ми прочитали тридцять три розвороти очима й перенесли 113 записів. Січень того року виявився місяцем скарлатини: усі вісім померлих це діти від трьох місяців до шести років.

Старший шар - сповідний розпис 1866 року: щонайменше 117 дворів і 468 душ, з яких прочитано три.

А книга памʼяті помиляється двічі. Письменника Петра Сиченка вона зве уродженцем цього села, хоч через вісімсот сторінок сама пише, що він житель Новосілок. І мартиролог обіцяє чотири встановлені імені, а дає два.

Місця 1

14 сторінок

Нові сторінки14

У Копилові ми зняли дві дати, які переписують довідники. Маєток фон Мекків куплено не 1882 року: 1887-го селом іще володів Христофор Яцковський, і Похилевич каже це прямо. А «перша письмова згадка 1392 року» веде зрештою до міста в Білорусі - як саме.

У книзі репресованих прізвище однієї копилівки надруковано як «РЕБРИК (ГУДЗЬ)» - друге прізвище в дужках, і за таким записом людину легко проминути в переліку. Олександра Ребрик, вислана 1945 року, стоїть саме так; репресованих у селі дванадцятеро. Таких статей у томі пʼятдесят вісім.

Сам том розкладає людей непослідовно: то за районом народження, то за місцем життя. Це застереження тепер стоїть іще на трьох селах.

Місця 1

7 сторінок

Нові сторінки7

Кодрянська гута зібрала склодувів з усієї колишньої Речі Посполитої, а 7 грудня 1937 року їх забрали за один день. Того дня в Макарівському районі розстріляли тринадцятьох людей, і всіх тринадцятьох довідник записує поляками; десятеро жили в Кодрі, більшість при склозаводі.

Десятого в макарівському розділі немає. Том розкладає людей за районом, де вони народилися, тому Володимир Білявський, житель Кодри, лежить у бородянському розділі, і на макарівських сторінках його не порахуєш. Тому будь-яке наше число репресованих по будь-якому селу - нижня межа, а не підрахунок, і тепер ми так і пишемо.

А про те, що сталося з селищем після бою 10 березня 1943 року, джерела кажуть протилежне: «Історія міст і сіл» пише, що жителів розстріляли й спалили, а за другою версією селище спалили 24 квітня, людей же не розстріляли. Ми показали обидві й не стали обирати.

Місця 1

11 сторінок

Нові сторінки11

Мартиролог Голодомору по Забуянню має три записи, і в кожному причина смерті названа прямо - «від голоду». Книга каже, що взяла їх із книг реєстрації актів про смерть, і дає шифр справи.

Актів цього села за 1930-1936 роки в тому фонді немає взагалі. А три записи знайшлися за тринадцять сторінок, у списку сусідньої Озірщини, з тими самими іменами, датами й віком - тільки в графі причини там стоїть «невідомо».

Десять аркушів метричної книги 1841 року й двадцять пʼять актів про народження 1933-го ми прочитали очима. Списку померлих у голодний рік немає, зате є поіменний список тих, хто того року народився, - з іменами батьків, їхнім віком і роботою.

Місця 1

18 сторінок

Нові сторінки18

Охоронна картка описує бишівський обеліск як памʼятник 123 воїнам-односельцям. Ми переписали три його грані рядок за рядком і дістали 399 імен - суцільна абетка від А до Я, тобто перелік повний. Сама лише перша грань дає 141, більше, ніж картка рахує на весь памʼятник. Прізвища стоять гніздами: двадцятеро Андрійків, пʼятнадцятеро Ступаків.

Могилу воїнів на цвинтарі ми були списали як нечитабельну - на знімках 2014 року напис не розбирається. Виявилося, що це висновок про знімок, а не про памʼятник: на фотографії 2021-го стоїть нова табличка, і з неї ми переписали сімдесят рядків.

А книгу смертей єврейської громади містечка за 1854 рік прочитали цілком: двадцять вісім актів, половина - діти.

Місця 1

9 сторінок

Нові сторінки9

Мартиролог «Національної книги памʼяті» по Ситняках укладено за архівом, і шифр у ньому вперше за чотири села названо правильно: ДАКО Р-5634, опис 1, справа 638, аркуші 186-233. Ми прочитали ці аркуші самі - лице й зворот кожного, - а тоді звірили книгу з актами дата в дату. З сорока чотирьох порівнюваних імен дослівно збіглося одне.

Книга переписує по батькові на сучасну норму, подекуди зсуває дати: акт від 28 лютого вона датує 28 вересня. І водночас саме вона нас виправила. Одне прізвище стоїть у чотирьох актах, і ми прочитали його чотирма різними способами - Павленко, Паценко, Говенко, Бовенко. Книга скрізь дає Йовенко, і те саме прізвище стоїть у Похилевича 1887 року.

При селі була ще й єврейська землеробська колонія: 1900 року сорок дворів, 672 жителі й синагога, майже стільки ж людей, скільки в самому селі. Що з нею сталося, ми не знаємо.

Місця 1

9 сторінок

Нові сторінки9

У «Списку населених місць» 1900 року Рожів стоїть двома пунктами поспіль: містечко - 328 дворів і 2356 жителів, і одразу за ним Рожевська єврейська колонія - 41 двір, 727 душ, синагога і пʼять шкіряних заводів. Це різні одиниці обліку, тому складати їх не можна. Сьогодні в селі 448 людей, а від колонії не лишилося нічого, крім паперів.

Рожів повʼязували з літописним Здвиженем - без жодного посилання, і автор сам зняв це через девʼять років, написавши, що Здвиженськ був першовитоком Брусилова. Найраніша достовірна згадка про Рожів - заповіт Бориса Лози 1507 року.

А число 668, яке стоїть у переліках памʼяток при рожівських обʼєктах, - це номер позиції сільради, а не охоронний номер памʼятки.

Місця 1

Правка до тексту

Лист піде на адресу правок разом із цитатою й посиланням на цю сторінку.

Докладніше про правки

Дякуємо