Перша згадка 1618 року: суд за людей, які втекли за Дніпро

12 червня 1618 року київський трибунал розглянув позов Юрія Харлінського до княгині Регіни з Могил Вишневецької: пан вимагав видати підданих, які втекли з його маєтків Лишні й Соснівки до задніпрянських володінь княгині, у нову осаду Горошин. Трибунал ухвалив декрет, і реєстр справ відсилає до аркуша 288 трибунальської книги.^[1]

Тобто на 1618 рік Соснівка вже заселена й уже панська. Куди саме тікали і що там на них чекало, реєстр не пояснює: він називає нову осаду Горошин і більше нічого.

Чому цей запис саме про наше село

Соснівок у тому томі кілька, і сама назва їх не розрізняє.

Позивач - Харлінський, власник Бишева, і на сусідніх сторінках того самого року стоять його ж справи про видачу підданих з бишівських маєтків.^[1] Далі, села в записі названо парою - «Lisznia i Sosnowka», а Лишня й Соснівка це сусіди по бишівському ключу, і той самий перелік маєтків дають пізніші довідники. Нарешті, покажчик тому веде Sosnowka (сторінка 283), Sosnowka ms. і Sosnów окремими гаслами, тобто для видавця це різні місця.^[1] Чи котресь із двох інших теж наше село, з реєстру не видно: Sosnów ходить у томі і в парі з Чудновом та Пʼяткою князів Острозьких, і в переліку материнської спадщини Харлінських разом із Бишевом. Це питання лишається відкритим.

Не плутати. Районна газета подає першою згадкою 14 серпня 1578 року - декрет між Щесним Харлінським і панами Федором та Мартином Тишкевичами «про землі с. Соснового і закладання греблі на річці Пʼятці».^[2] Пʼятка це Житомирщина, володіння Острозьких, а Слободище Тишкевичів, з яким там межує спірний ґрунт, лежить за сто кілометрів звідси. Наша Соснівка стоїть над Ірпенем і в тій справі не згадана.

Дата, якої немає в жодному документі

Книга памʼяті переказує ще одну версію початку: «За народними переказами село виникло у 1240 році. Люди, що втікали від татар, знайшли собі притулок серед соснового лісу. Звідси й назва села».^[3] Це переказ, і книга сама так його називає: він пояснює водночас і дату, і імʼя села, а такі оповіді складаються навколо назви пізніше. Документа на 1240 рік немає.

Записи 1618 року показують інше: село входило до бишівського ключа Харлінських і належало панові, який судився за його людей.^[1] Звідки взялася сама назва і чому село півтори сотні років жило поділеним на дві половини, розповідає сторінка Соснівки.