Найраніша документована згадка Бишева: податковий рядок 1581 року

Найдавніший рядок, у якому Бишів названо на імʼя й під роком, - податковий. 1581 року Щенсний Харленський, підкоморій київський, сплатив із Бишева побір «від трьох осілих».^[3] Три осілі - це не три хати, а три одиниці оподаткування, і що за ними стояло насправді, з поборового реєстру не видно. Другий такий рядок стоїть під 1628 роком: Анна з Микулинець Єжова Харленська платить із Бишева з волістю 114 злотих 18 грошів. Між цими двома записами - півстоліття.

Обидва рядки ми відтоді знайшли в самих реєстрах, надрукованих у двадцятому томі «Źródła dziejowe». Під 1581 роком, у розписі «Od J. m. p. Sczęsnego Charlińskiego, podkom. kijowskiego z imion J. m.», стоїть коротко: «Byszowa osiadł. 3.» - і поруч, тим самим списком, Марциновичі, Гостомель, Максимовичі, Витичів та Загаль^[1]. Під 1628-м, у таріфі подимного, записано «Anna z Mikuliniec, Jerzowa Charlęska. m. Byszow z włością (zł. 114, gr. 18)»^[2]. Різниця між рядками не лише в сумі: 1581 року Бишів іде як село, 1628-го при ньому вже стоїть «m.» - містечко, і при ньому волость.

Жоден із цих двох рядків не має нічого спільного з магдебурзьким правом.

Старших дат чотири, і жодна не має документа. Найдавніша - 1321 рік: краєзнавча книжка пише, що після битви Гедиміна з татарами на Ірпені «піднімалися з руїн і Відьманка, і Бишів».^[7] Виноску вона при цьому ставить, і веде та виноска на Похилевича - тільки не про 1321 рік: під нею стоїть зовсім інше, легенда про шість бишівських церков «епохи розквіту села».^[7]

Друга - перша половина XV століття, коли поселенням над річкою Лупою нібито володіли Полози.^[4] Її повторює й радянська «Історія міст і сіл», і це виглядає як два незалежні свідчення.^[5] Насправді Руліковський, автор гасла в Słownikу, сам каже, звідки взяв свої ранні дати, і каже дослівно: «Z dokumentów znajdujących się w archiwum Charlęskich w Paszkówce wyczerpaliśmy następujące daty» - «з документів, що зберігаються в архіві Харленських у Пашківці, ми вичерпали такі дати».^[4] Це вказівка на приватну збірку, а не на окремий акт, і сама збірка досі не знайдена.

Чи взяла «Історія міст і сіл» Полозів саме звідти, ми не довели. Показати можемо менше: радянський нарис подає Полозів без жодної виноски й свого джерела не називає ніде.^[5] Через Похилевича цей ланцюг не проходить - у нього Полозів немає взагалі.

Третя версія - Похилевича: у XVI столітті Бишів належав до давніх митрополичих маєтностей, після якогось татарського нападу лишався пусткою, а під кінець того ж століття став центром великого ключа Ходкевича.^[6] Похилевич посилається на «давніші письмові акти», але не називає жодного, і Słownik про митрополичі маєтності мовчить узагалі. Четверта - інфобокс Вікіпедії, у якому стоять одразу 1499 і 1509 роки, тимчасом як село святкувало пʼятсотліття 2009-го, тобто рахуючи від 1509.^[8]

Дата «1581 рік з магдебурзьким правом» не підтверджується нічим. Ми перевірили всі видання, перелічені в джерелах, і в жодному немає ні слова «магдебурзьке», ні дати привілею. Звідки взялося саме 1581-ше, видно з того ж таки Słownikа: це єдиний рік XVI століття, який узагалі стоїть при Бишеві, і стоїть він при поборовому рядку.^[3] Статус містечка Słownik описує окремо й без року: Єжи Харленський «немало причинився до зростання Бишева, який його старанням за королівським привілеєм був перетворений на містечко».^[4] Єжи діяв у першій третині XVII століття - його батько помер близько 1607 року, а син Самуель писав заповіт 1644-го. Тобто привілей на містечко це XVII століття, і це не магдебурзьке право, а королівський привілей; Słownik розводить ці дві речі чітко. Третю дату статусу дає «Історія міст і сіл» - 1775 рік, без жодної виноски.^[5]

Що з цього виходить для того, хто шукає предків. Бишів старший за 1581 рік - у цьому сходяться всі версії, і поборовий запис «від трьох осілих» сам собою свідчить, що плати́ти було з чого вже до нього. Але доведена дата в нас одна, і вона податкова - тепер прочитана в самому реєстрі. Старші версії можна перевірити хіба за тим приватним архівом із Пашківки, з якого Руліковський виписав свої дати, а його доля невідома.

Десята версія, і вона молодша за таріфу

Районний збірник нарисів 2006 року подає початок містечка так: «Польський король Стан[і]слав Август Понятовський своєю грамотою у 1775 році дарує Бишеву статус містечка».^[9]

Ця дата несумісна з тим, що ми прочитали самі. Таріфа подимного 1628 року пише «m. Byszow z włością» - тобто містечком, і то з волостю, Бишів був за сто сорок сім років до Понятовського.^[2] Обидва твердження можуть бути правдою тільки в одному разі: якщо 1775 року статус підтверджували заново, а не давали вперше, - і таке підтвердження після перших поділів справді було звичною річчю.

Але нарис пише саме «дарує», грамоти не показує й на жодну не посилається, тоді як під 1628 роком у нас стоїть друкований податковий реєстр, який ми читали очима. Тому дату 1775 ми ставимо тут як ще одну версію початку, а не як відповідь.