Найраніша документована згадка Бишева: податковий рядок 1581 року

Найдавніший рядок, у якому Бишів названо на імʼя й під роком, - податковий. 1581 року Щенсний Харленський, підкоморій київський, сплатив із Бишева побір «від трьох осілих».^[3] Що стояло за цими трьома осілими, сам поборовий рядок не пояснює.^[1] Другий такий рядок стоїть під 1628 роком: Анна з Микулинець Єжова Харленська платить із Бишева з волістю 114 злотих 18 грошів.^[3] Між цими двома записами - сорок сім років.

Обидва рядки стоять у самих реєстрах, надрукованих у двадцятому томі «Źródła dziejowe». Під 1581 роком, у розписі «Od J. m. p. Sczęsnego Charlińskiego, podkom. kijowskiego z imion J. m.», стоїть коротко: «Byszowa osiadł. 3.» - і поруч, тим самим списком, Марциновичі, Гостомель, Максимовичі, Витичів та Загаль^[1]. Під 1628-м, у таріфі подимного, записано «Anna z Mikuliniec, Jerzowa Charlęska. m. Byszow z włością (zł. 114, gr. 18)»^[2]. Різниця між рядками в тому, що 1581 року Бишів іде як село, а 1628-го при ньому вже стоїть «m.» - містечко, і при ньому волость.^[1][2]

Жоден із цих двох рядків не має нічого спільного з магдебурзьким правом.

Старших дат чотири, і жодна не називає окремого документа, з якого її взято. Найдавніша - 1321 рік: краєзнавча книжка пише, що після битви Гедиміна з татарами на Ірпені «піднімалися з руїн і Відьманка, і Бишів».^[7] Виноску вона при цьому ставить, і веде та виноска на Похилевича - тільки не про 1321 рік: під нею стоїть зовсім інше, легенда про шість бишівських церков «у епоху розквіту села».^[7]

Друга - перша половина XV століття, коли поселенням над річкою Лупою нібито володіли Полози.^[4] Її повторює й радянська «Історія міст і сіл», і це виглядає як два незалежні свідчення.^[5] Насправді Руліковський, автор гасла в Słownikу, сам каже, звідки взяв свої ранні дати, і каже дослівно: «Z dokumentów znajdujących się w archiwum Charlęskich w Paszkówce wyczerpaliśmy następujące daty» - «з документів, що зберігаються в архіві Харленських у Пашківці, ми почерпнули такі дати».^[4] Це вказівка на приватну збірку, а не на окремий акт, і відомостей про те, де ця збірка тепер, у доступних джерелах поки немає.

Чи взяла «Історія міст і сіл» Полозів саме звідти, не встановлено: радянський нарис подає їх без жодної виноски.^[5] Але давнину Бишева він переказує тим самим порядком, що й Słownik: сліпий лицар, зрада, довга пустка, далі Полози «із старовинного місцевого роду».^[5][4] Похилевич Полозів знає, але власниками Бишева в XV столітті їх не називає: у нього Бишів у XVII столітті переходить до Харленського, жонатого з княжною Любецькою, «коей мать послѣдняя въ родѣ Полозовъ».^[6]

Третя версія - Похилевича: у XVI столітті Бишів належав до давніх митрополичих маєтностей, після якогось татарського нападу лишався пусткою, а під кінець того ж століття став центром великого ключа Ходкевича.^[6] Похилевич посилається на «давніші письмові акти», але не називає жодного, і Słownik про митрополичі маєтності мовчить узагалі. Четверта - стаття Вікіпедії: її інфобокс дає 1499 рік, а текст 1509-й.^[8]

Дата «1581 рік з магдебурзьким правом» у доступних джерелах не підтверджується. Ні обидва гасла Słownikа, ні Похилевич, ні «Історія міст і сіл» не мають ні слова про магдебурзьке право Бишева, ні дати привілею.^[4][3][6][5] Słownik при Бишеві з XVI століття має лише один рік, 1581-й, і стоїть він при поборовому рядку.^[3][4] Статус містечка Słownik описує окремо й без року: Єжи Харленський «немало причинився до зростання Бишева, який його старанням за королівським привілеєм був перетворений на містечко».^[4] Єжи діяв у першій третині XVII століття - його батько помер близько 1607 року, а син Самуель писав заповіт 1644-го. Тобто привілей на містечко це XVII століття, і Słownik називає його королівським привілеєм на містечко. Третю дату статусу дає «Історія міст і сіл» - 1775 рік, без жодної виноски.^[5] Słownik під 1774 роком пише про ярмарки: Антоній Харленський завів їх у Бишеві без дозволу вищої влади, на шкоду ярмаркам сусідньої Ясногородки, і її власники, князі Шуйські, судилися з ним за це.^[4]

Що з цього виходить для того, хто шукає предків. Бишів старший за 1581 рік - у цьому сходяться всі версії, а поборовий реєстр 1581 року застає його вже селом із трьома осілими.^[1] Але доведена дата одна, і вона податкова - прочитана в самому реєстрі. Старші версії можна перевірити хіба за тим приватним архівом із Пашківки, з якого Руліковський виписав свої дати, а відомостей про те, де він тепер, у доступних джерелах поки немає.

1775 рік: версія, молодша за таріфу

Районний збірник нарисів 2006 року подає початок містечка так: «Польський король Станіслав Август Понятовський своєю грамотою у 1775 році дарує Бишеву статус містечка».^[9]

Ця дата не сходиться з податковим реєстром.^[2] Таріфа подимного 1628 року пише «m. Byszow z włością» - тобто містечком, і то з волостю, Бишів був за сто сорок сім років до Понятовського.^[2] Обидва твердження можуть бути правдою тільки в одному разі: якщо 1775 року статус підтверджували заново, а не давали вперше.

Але нарис пише саме «дарує», а посилання на грамоту при цьому реченні немає, тоді як під 1628 роком стоїть друкований податковий реєстр.^[9][2] Тому 1775 рік лишається ще однією версією початку містечка, а не відповіддю.^[9]