Маєток Богушів-Гулькевичів продано княгині Корецькій

Перший рік в історії власників, яку подає гасло «Jasnohorodka» в «Słowniku geograficznym», - 1585^[1]. Того року маєток, що доти належав родові Богушів-Гулькевичів, продано княгині Йоахимовій Корецькій із Ходкевичів, рідній сестрі славетного полководця Кароля Ходкевича, і відтоді він увійшов до сусідніх білгородських дібр. Едвард Руліковський, який писав це гасло, подає купівлю без жодного застереження й веде від неї всю дальшу низку власників.

Pierwiastkowo majętność ta należała do rodziny Bohuszów-Hulkiewiczów; atoli w 1585 r. została sprzedaną księżnie Joachimowej Koreckiej (z domu Chodkiewiczównie, siostrze rodzonej sławnego wodza Karola Chodkiewicza). Odtąd też J. weszła w skład dóbr sąsiednich biłhorodzkich.

Продано вже наявний маєток, тож 1585 рік - не рік заснування села^[1]. Ще раніший рік є в гаслі того самого Руліковського про Рожів: 1574 року, за Василя Лози, межі рожівських добр ішли «od Jasnohorodki i Byszowa», і відтинок до Загрузних озер там названо розмежуванням Богушів-Гулькевичів від Ясногородки^[3].

Місце старше за назву

Руліковський пише, що одна частина ясногородської волості зветься Богушівкою, а «місце це» в давнину носило імʼя Довгобродки (Dołhobródka): після татарського спустошення давнє селище обернулося на пустку, а нове село осіло вже на іншому місці під назвою Ясногородки; місце знищеної Довгобродки старий переказ показував ще в 1880-х^[1].

Jedna część tej włości nazywa się Bohuszówką. Miejsce to w dawnych czasach nosiło miano Dołhobródki, ale po wydarzonem przed wiekami wyludnieniu tatarskiem, pierwotne to siedlisko zamienione zostało w pustkowie i następnie wieś nowa na innem znów zasiedliła się miejscu, pod nazwiskiem Jasnohorodki. Sędziwa tradycya wskazuje jeszcze dziś posadę zniszczonej przez tatarów Dołhobródki.

Стоїть це на одному джерелі. Далі в тому самому гаслі Руліковський наводить інвентар 1720 року (за «Akty JZR», ч. 5, т. I, с. 48): поруч із «siedlisko nazywające się J., gdzie przed tym bywało miasteczko» там названо пусте «siedlisko, nazywające się Dołhobród, tam quondam bywała wieś»; чи це та сама Довгобродка, гасло не каже^[1].

Назву Богушівка датує Похилевич: південна частина містечка зветься Богушівкою з XVI століття, за прізвищем тодішнього власника князя Димитрія Богуша Хабенського^[2]. Руліковський натомість називає початковими власниками маєтку рід Богушів-Гулькевичів, у якого маєток купили 1585 року^[1]. Чи князь Богуш Хабенський належав до цього роду, жодне з двох джерел не каже^[2][1].