Маєток Богушів-Гулькевичів продано княгині Корецькій
Найраніший рік, під яким Ясногородка стоїть у прочитаному нами документі, - 1585. Того року маєток, що доти належав родові Богушів-Гулькевичів, продано княгині Йоахимовій Корецькій із Ходкевичів, рідній сестрі гетьмана Кароля Ходкевича, і відтоді він увійшов до сусідніх білгородських дібр[1]. Едвард Руліковський, який писав це гасло, подає купівлю без жодного застереження й веде від неї всю дальшу низку власників.
Pierwiastkowo majętność ta należała do rodziny Bohuszów-Hulkiewiczów; atoli w 1585 r. została sprzedaną księżnie Joachimowej Koreckiej (z domu Chodkiewiczównie, siostrze rodzonej sławnego wodza Karola Chodkiewicza). Odtąd też J. weszła w skład dóbr sąsiednich biłhorodzkich.
Продано вже наявний маєток, тож 1585 рік це не рік заснування села, а рік, коли його вперше названо в документі - у переліку добр, як предмет угоди.
Місце старше за назву
Ясногородкою воно тоді ще не звалося. Руліковський пише, що в давнину місце носило імʼя Довгобродки (Dołhobródka), що після татарського спустошення давнє селище обернулося на пустку, а нове село осіло вже на іншому місці й під іншою назвою; місце знищеної Довгобродки старий переказ показував ще в 1880-х[1].
Miejsce to w dawnych czasach nosiło miano Dołhobródki, ale po wydarzonem przed wiekami wyludnieniu tatarskiem, pierwotne to siedlisko zamienione zostało w pustkowie i następnie wieś nowa na innem znów zasiedliła się miejscu, pod nazwiskiem Jasnohorodki. Sędziwa tradycya wskazuje jeszcze dziś posadę zniszczonej przez tatarów Dołhobródki.
Стоїть це на одному джерелі, і документа, у якому Довгобродка звалася б Довгобродкою, ми не бачили. Перевірити це можна за інвентарем білгородського ключа або люстрацією, де стара назва трапилася б поруч із новою.
Ще одну назву того самого місця датує Похилевич: південна частина містечка зветься Богушівкою з XVI століття, за прізвищем тодішнього власника князя Димитрія Богуша Хабенського[2]. Тобто прізвище Богушів на цій землі сидить у тому самому столітті, у якому маєток із рук Богушів-Гулькевичів пішов, а назва Богушівка тримається й досі.