Любомирський віддає макарівський ключ, і в переліку сіл стоїть Гавронщина
1768 року князь Антоній Любомирський віддав макарівський ключ ксьондзові Каетанові Росцішевському, а натомість узяв Уладівку на Брацлавщині.[1] Разом із Макаровом до нового власника перейшли девʼятнадцять сіл, і Гавронщина названа серед них - і в польському словнику, і в краєзнавчому нарисі: Наливайківка, Забуяння, Кодра, Андріївка, Плахтянка, Гавронщина, Маковище, Копилів, Любомирче, Рудня, Красногірка, Королівка, Голе, Мотижин, Липове, Колонщина, Слобода, Завалівка й Майдан поташний.[2][3] У переліку нарису порядок інший, і там Гавронщина стоїть другою, між Андріївкою й Кодрою.
«На початку» 1768 року - це вже уточнення нарису: словник каже просто «w 1768 r.», без місяця й дня, і чим підперте уточнення, нарис не пояснює.[1][3]
Це найдавніша дата, під якою назва села стоїть у переліку чужого маєтку. Давніший 1635 рік теж стоїть не на документі, а на переказі XX століття.
Ксьондз замість князя
Новий власник ключа був духовною особою, і в тому самому томі 2006 року, у нарисі сусідньої Андріївки, він стоїть із посадою: макарівською маєтністю «володів кафедральний декан Київський Каетан Расцішевський».[4] Тобто після 1768 року девʼятнадцять сіл, серед них Гавронщина, тримав не магнат зі світської родини, а декан київської капітули.
Довго це не тривало. За гаслом «Hawrońszczyzna» в польському географічному словнику, Гавронщина належала до макарівського ключа Росцішевських до 1816 року, а тоді пішла з нього посагом.[6]
Два тексти, і це одне свідчення, сказане двічі
Обмін описано в польському словнику двічі: у гаслі «Lipówka» - без переліку сіл, самим «макарівським ключем», і в гаслі «Makarów», де перелік стоїть увесь, а Гавронщина в ньому названа прямо.[1][2] Нарис 2006 року подає ту саму угоду українською, з тими самими девʼятнадцятьма назвами.[3]
Другим свідченням нарис від цього не стає. Апарату посилань том 2006 року не має взагалі: посторінкових виносок у ньому немає, а список джерел один на всю книжку.[3] Тому 1768 рік у краєзнавчій книжці і 1768 рік у польському словнику - одне свідчення, сказане двічі; те саме вже розсуджено на сторінці Плахтянки, де обидва переліки звірено назва за назвою.
Скільки селу років, з цього не видно
Обмін маєтків не датує ні заснування, ні першої писемної згадки. Він каже одне: 1768 року село вже було, вже мало назву й уже стояло в чужому переліку.
Про те, коли Гавронщина зʼявилася, наші джерела розходяться. Нарис 2006 року пише: «Час виникнення невідомий, але приблизно в кінці XVII століття», - і опори цьому не називає.[5] Едвард Руліковський у томі 1913 року відносить осадження села до 1635 року, одним реченням, спільним із сусідньою Колонщиною; про це речення й про те, чого воно не доводить, розказано на сторінці осадження Колонщини.
Наступна тверда дата у володінні селом настає через сорок вісім років, коли Гавронщина виходить із макарівського ключа посагом за Людвікою Росцішевською.