Рік осадження Колонщини тримається на одному реченні Руліковського

Едвард Руліковський дає Колонщині рік одним реченням: «W 1635 roku w dobrach Makarewiczów niejaki Kołoński osiedla wieś Kołonszczyznę, a Gawroński Gawronszczyznę».^[1] Це все, що сказано. Ні дня, ні згадки про те, що там уже стояло, ні натяку на те, скільки людей Колонський привів.

Звідки в нього цей рік, при самому реченні не сказано: посилання там немає. Найближча виноска, 34-та, стоїть трьома реченнями нижче, при звістці про Мотижин 1646 року, і веде на документи з архіву родини Харленських.^[1] В іншому місці книжки Руліковський згадує архів Харленських у Пашківці. Тобто рік ми беремо з рук краєзнавця: Євген Букет, повторюючи цю дату 2016 року, посилається на Руліковського, сторінку 94, а не на архівний документ.^[5]

Три джерела, які виявилися одним

На 1635 рік у літературі можна послатися тричі, і посилання виглядають незалежними.

Найдавніше з трьох - сама книжка Руліковського 1913 року.^[1] Далі краєзнавець Євген Букет переказує ту саму дату в районній газеті 2012 року - «село заснував 1635 року на землях Макаревичів якийсь Колонський»^[4] - і за чотири роки повторює її в науковому журналі, цього разу з апаратом: виноска 31 при цьому реченні веде на Руліковського, сторінку 94.^[5] Ми відкрили кожну ланку цього ланцюга, і всі вони сходяться в тій самій книжці 1913 року: один автор і один переказувач, який переказав його двічі.

Пʼятий том «Słownik geograficzny», що вийшов 1884 року, до цього ланцюга не належить, хоч стаття «Makarów» у ньому підписана тим-таки Руліковським. Ми прочитали ту статтю цілком: ні 1635 року, ні прізвища Kołoński в ній немає взагалі, а роки в ній ідуть 1632, 1634 і далі 1641.^[2] Тобто книжка 1913 року не може бути спільним джерелом для тому, який вийшов на двадцять девʼять років раніше, - і про Колонщину цей том говорить зовсім інше.

Друга частина доповнень того самого словника, де стоїть власне гасло «Kołonszczyzna», про 1635 рік мовчить: там стиснутий Похилевич і сама лише статистика - 102 двори, 994 мешканці, церква, школа, млин.^[3]

Руліковський датує осадження, тобто дію власника, який садить людей на своїй землі. «Перша письмова згадка» це формулювання пізніших довідників, і воно означає іншу річ - найранішу дату, під якою назва трапилася в документі. Чи збігаються ці дві дати для Колонщини, з речення Руліковського не видно: документа він при ньому не називає.^[1]

Що говорить за цю версію і що проти

За неї говорить сама будова речення. Руліковський називає пару: Kołoński осаджує Kołonszczyznę, Gawroński - Gawronszczyznę.^[1] Обидва села стоять у переліку тих, що 1768 року разом із Макаровом перейшли в обмін до декана Каетана Росцішевського.^[2] Антонович 1895 року називає їх поспіль, одне за одним.^[7] Вигадати одну назву від прізвища легко, а пару, яка тримається на місцевості триста років, - ні.

Проти неї говорить той самий автор. У пʼятому томі словника Руліковський пише, що Колонщина раніше звалася Лоєвим Рогом і належала до Ясеницької маєтності - «Łojów róg (późniejsza Kołońszczyzna)».^[2] Посилання на документ він при цьому не дає ні там, ні в книжці. Виходить, той-таки краєзнавець знає село під іншим іменем ще до 1635 року, і як це узгодити з осадженням, у нього не написано.

Друге пояснення назви, записане Похилевичем

Через двісті років після Колонського Похилевич записав у Колонщині зовсім інше пояснення назви, і навів його як переказ: «По преданію село это называлось прежде Колійщина отъ того, что на мѣстѣ села происходила когда-то большая битва и павшіе воины погребены въ шести древнихъ могилахъ близь села находящихся, и въ той, которая въ самомъ селеніи, и на которой издавна стоитъ приходская церковь».^[6] Ні року битви, ні того, хто з ким бився, переказ не називає.

Могил тут сім: шість при селі плюс та, що в самому селі під церквою. Антонович 1895 року дає ту саму сімку, але кладе її інакше - «Колонщина. На поляхъ расположено 7 кургановъ», тобто всі сім у полі, без тієї, що під церквою.^[7] У колонці джерел при Колонщині Антонович називає два: донесення Мотижинської волості й Похилевича.

Ці дві версії пояснюють назву по-різному: одна - прізвищем Колонського, який посадив людей на землях Макаревичів,^[1] друга - битвою, від якої село за переказом звалося Колійщиною, і могилами, що ще стояли за Похилевича.^[6]

Рік 1635 записаний одним реченням Руліковського, і документа при ньому автор не назвав.^[1] Доки такий документ не знайдеться, ця дата лишається переказом із чужих слів.