Півтора століття не в тому повіті
Хто шукав рід у метриках Київського повіту, не знаходив нічого й вирішував, що записи не збереглися. Вони збереглися - тільки описані під сусіднім повітом, і навіть самі описи не тримають одну версію.
Це не сюжет про давню помилку в книжці. Це сюжет про те, чому конкретна людина сьогодні не знаходить своїх предків, хоч документи лежать цілі.
Ми взялися за село, яке стоїть посеред уже описаних нами сіл, - і не знайшли його там, де шукали всіх сусідів.
Де ми шукали спершу
Логіка була проста й здавалася безпомилковою. Сусідні села - Бишів, Макарів, Козичанка, Пашківка - лежать у Київському повіті, отже й метричні книги цього села мають бути описані в тому самому блоці, поруч.
У київському блоці описів села немає. Ні за одним написанням назви, ні в покажчику.
Правильна відповідь виявилася за одну графу звідси: документи описані під Васильківським повітом. Ревізькі казки - теж васильківські.[2] Довідник 1900 року ставить село у Васильківський повіт, Веприківську волость.[1]
Наслідок цього прямий і дуже практичний. Людина, яка шукала своїх у метриках Київського повіту - бо село ж поруч із київськими, - не знаходила нічого й доходила висновку, що записи не збереглися. Вони збереглися. Вони просто описані не там, де їх шукають.
Пастка: відповідь, яка здається остаточною
Коли повіт знайшовся, питання наче й закрите одним рядком: село васильківське, шукайте там. Але самі описи цієї простої відповіді не тримають.
Метричні книги тієї самої церкви описані по-різному в різні роки:[3]
- справи за 1876, 1885 і 1892 роки - «Васильківського повіту»;
- справа за 1901-1908 роки - «Київського».
Тобто в описах живуть обидві версії, і кожна з них здатна забрати в дослідника пів року.
Дві можливості, і жодна не доведена
Або село справді перевели з Васильківського повіту до Київського десь між 1892 і 1901 роком - адміністративні межі кроїли не раз, і в цьому не було б нічого незвичайного. Або в описі пізнішої справи проста помилка укладача.
Одне свідчення схиляє шальку. Довідник 1900 року - тобто за рік до початку тієї «київської» справи - ставить село у Васильківський повіт.[1] Якби переведення сталося, воно мало б відбутися рівно між 1900 і 1901 роками, що можливо, але виглядає надто точним збігом.
Проте цей рядок довідника ми бачили один раз і окремо його не перечитували. Тому вагу аргументу не завищуємо.
Ревізькі казки тягнуть у той самий бік. Усі, що ми знайшли, - з 1811 по 1858 рік - описані як васильківські.[2] Це пів століття однакової прописки, проти якої стоїть одна справа початку XX століття.
Що з цього робити тому, хто шукає рід
Доки питання не розсуджене, правило одне: шукати обидва повіти. Не «васильківський, бо ми так вирішили», а обидва блоки описів, за всі роки. Половина метрик інакше випаде з поля зору - і випадатиме мовчки, без жодного натяку на те, що щось пропущено.
Це і є найгірший різновид архівної пастки. Вона не каже «не знайдено» - вона каже «нічого немає».
Чого ми не довели
Ми не встановили, чи було переведення. Розсудить справу титульний аркуш самої справи за 1901-1908 роки: у ньому повіт написано рукою того, хто книгу вів, а не рукою архівіста, який через сто років складав опис.
Ця відмінність - між тим, що написано в документі, і тим, що написано в заголовку опису, - у цьому селі трапилася нам не вперше й не востаннє.