Голодомор у Почепині

Про голод у Почепині відомо одне число і жодного імені.

«Національна книга памʼяті» пише, що «лише з одного району села - Почепина» померло 33 людини, і одразу додає: це за неповними даними^[1]. Речення стоїть не у власному нарисі села, а в нарисі про сусідню Наливайківку, і власного мартиролога том по Почепину не має взагалі.

Звідки взялося це число, том не пояснює. Нарис про Наливайківку побудований на свідченнях старожилів і сам зазначає, що облік вести було заборонено, а встановити на імʼя вдалося лише одинадцять осіб - і всі одинадцять наливайківські^[1]. Мартиролог того села справді має точну атрибуцію: свідчення пʼятьох очевидців, записані 2005 року Стукало Т. В., учителькою Наливайківської школи. Але тридцять три почепинські смерті стоять поза цією атрибуцією: у нарисі при них немає ні імен, ні джерела, ні способу підрахунку - лише обмовка самого тому, що дані неповні.

На хуторі, де 1900 року жило 188 людей^[5], навіть це неповне число - кожен шостий. Скільки людей було тут напередодні голоду, ми не знаємо: між тими двома датами тридцять два роки, а даних всесоюзного перепису 1926 року по цьому хутору не перевірено.

Чому імен немає і звідки вони могли б узятися. Для сусідньої Макарівської Буди мартиролог укладено не зі спогадів, а з книг реєстрації смертей ДАКО, з датами, віком і причинами. Для Почепина цієї роботи зробити не можна.

Книги записів велися по сільрадах, а не по селах - так і надписано стовпчик у змісті кожної з них^[2]. Своєї ради Почепин не мав: довідник 1947 року ставить його хутором під Наливайківською^[3]. Тобто шукати в цих книгах треба Наливайківку, а не Почепин: під власною назвою хутора в них немає нічого.

Наливайківки в них теж немає. Разом із третьою вцілілою книгою, яку в описі названо самим лише 1930 роком, а всередині вона доходить до 1933-го, виходить сім рад за 1932 рік - Макарів, Королівка, Макар-Буда, Маковище, Озірщина, Ситняки й Грузьке, чия рада була вже брусилівська, - і пʼять за 1933-й: ті самі Макар-Буда, Маковище, Озірщина, Макарів і знову Грузьке^[2]. Районна алфавітна книга смертей за 1920-1933 роки, яка веде весь район підряд за абеткою прізвищ і яку прочитано всю, тримає за ці два роки в кожній літері той самий вузький перелік із десяти сіл, і Наливайківки серед них немає^[4].

Причина не в тому, як шукали, а в тому, що вціліло в архіві: прогалина тут не почепинська й навіть не наливайківська, а районна.

Чого в цій історії немає. У переліку репресованих сіл Київщини, які 1932 року заносили на «чорні дошки», за Макарівським районом стоять Наливайківка й Фасова, а Почепина в ньому немає^[1]. Чи торкнулася блокада Наливайківки сусіднього хутора, джерела не кажуть, тому доля одного села на друге тут не переноситься.