Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Народження, шлюби, розлучення й смерті в Горобіївці 1920-1935 років
1921 року в книзі шлюбів Макарівського району записали весілля: Гомель Петр Іванов із Горобіївки й Лютковна Варвара Никифоровна з Грузького.[7] Дня в цьому рядку немає, віку немає, імен батьків немає.
Таких рядків по Горобіївці зібрано 522, за 1920-1935 роки, у 27 справах Державного архіву Київської області.[7][1][2][3] За видами вони діляться так: 274 народження, 86 смертей, 70 шлюбних рядків, 18 розлучних і ще 74 рядки з трьох районних алфавітних книг, які велися за абеткою прізвищ, а не по сільрадах.[7][1][2][3]
Ряд починається 1920 роком і обривається 1935-м, і в межах цих шістнадцяти років три стоять порожні: 1923, 1924 і 1933.[7][1]
Сто сорок прізвищ, і половина рядків - у десятьох
У 522 рядках стоїть 140 різних прізвищ.[7][1][2][3] Розподілені вони дуже нерівно: 74 прізвища трапляються рівно по одному разу, а десять найбільших гнізд тримають 262 рядки - майже половину всього масиву.[7][1][2][3]
| Прізвище | Рядків | Роки, у яких стоїть |
|---|---|---|
| Манченко | 50 | 1921-1934 |
| Савченко | 46 | 1920-1935 |
| Гомель | 27 | 1920-1935 |
| Мізько | 26 | 1925-1935 |
| Кудименко | 22 | 1921-1935 |
| Шістка | 20 | 1925-1935 |
| Лісніченко | 20 | 1925-1932 |
| Сироватка | 19 | 1925-1934 |
| Макаренко | 17 | 1920-1935 |
| Шостка | 15 | 1921-1926 |
Троє людей із цих гнізд мають на сайті власні сторінки, і відомі вони не звідси, а з томів репресованих: Корній Кудименко, Іван Гомель і Яків Шістка. Що з ними було, розказано на сторінці про репресії. Звести конкретного Кудименка з покажчика з конкретним Кудименком із тому за самим лише прізвищем не можна: у покажчиках їх 22 рядки, і ні віку, ні імен батьків жоден із них не називає.[7][1]
Прізвище Шостка з цієї десятки варте окремого слова. Шостки стоять у книгах 1921, 1925 і 1926 років, Шістки - починаючи з 1925-го й до 1935-го.[7]
У шлюбному рядку названо обох, і половина чужих пар - бишівські
У 42 рядках обоє записані по Горобіївці, тобто те саме вінчання стоїть двічі - 21 весілля; ще 28 рядків мають пару з іншого місця. Різних шлюбів тут 49.[7] А 18 розлучних рядків дають шість пар.
Ті 28 рядків показують, куди Горобіївка сваталася. Бишів - 14 разів, тобто рівно половина всіх шлюбів із чужим селом.[7] Далі по два рядки дають Лишня й Пашківка, по одному - Грузьке, Рожів, Чорногородка, Яблунівка, Калинівка, Токарівка, Фасівочка та Ірпінь, і ще двічі наречений записаний із Києва.
Для пошуку. Кожен із 522 рядків має номер аркуша, тому замовляти в архіві треба не книгу за рік, а конкретний аркуш конкретної справи фонду Р-5634, опис 1.[7][1][2][3] Горобіївські блоки лежать купно, кілька аркушів поспіль.[7] У переліку фонду стоїть справа за 1923 рік із самою тільки Горобіївкою в назві, хоч приналежність її саме нашому селу поки не підтверджена, і справа за 1933-й.[8]
А Горобіївка в тій книзі є, і адреса її відома: зміст відводить горобіївському блоку пʼятнадцять аркушів поспіль, тобто це близько пʼятнадцятьох актів про народження за 1933 рік.[6]
Актів про смерть за 1932-1933 роки макарівські книги фонду зберегли лише по семи сільрадах, і горобіївської серед них немає - це стан фонду, а не особливість села.[4][5][6] Тобто голодні роки Горобіївки не мають ні мартиролога в книзі памʼяті, ні власних актів про смерть в архіві.