Тринадцять років поіменно, і три порожні: 1923, 1924, 1933
1921 року в книзі шлюбів Макарівського району, на аркуші 7, записали весілля: Гомель Петр Іванов із Горобіївки й Лютковна Варвара Никифоровна з Грузького.[4] Дня в цьому рядку немає, віку немає, імен батьків немає. Усе, що дійшло до нас від того весілля, - двоє імен, назви двох сіл і номер аркуша, на якому лежить сам акт.
Таких рядків по Горобіївці зібрано 522, за 1920-1935 роки, у 27 справах фонду Р-5634 Державного архіву Київської області.[4][1][2][3] За видами вони діляться так: 274 народження, 86 смертей, 70 шлюбних рядків, 18 розлучних і ще 74 рядки з трьох районних алфавітних книг, які велися за абеткою прізвищ, а не по сільрадах.[4][1][2][3]
Читати це число треба з поправкою, і поправка велика. 448 рядків із 522 узято з покажчика до фонду, а не з самих аркушів: імена, рік, номер справи й аркуша переписано з опису, а сканів цих 24 справ не відкривав ніхто.[4] Решту 74 рядки справді прочитано очима, тільки очима їх читали в районних покажчиках, зшитих із друкованих бланків обліку свідоцтв: самих актових бланків і там немає.[1][2][3] Бланк акта має шістнадцять граф; покажчик переносить чотири.[4] Громадянство, вік і заняття батьків, місце їхньої роботи, порядковий номер дитини в родині, точна дата - усе це лишилося в книгах.
Що стоїть за кожним роком
| Рік | Народження | Шлюб | Смерть | Розлучення | Покажчики | Разом |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1920 | 5 | - | - | - | - | 5 |
| 1921 | 41 | 8 | - | - | - | 49 |
| 1922 | 8 | - | - | - | - | 8 |
| 1925 | 59 | - | 9 | - | 10 | 78 |
| 1926 | 34 | - | 11 | - | 11 | 56 |
| 1927 | - | 7 | 9 | - | 9 | 25 |
| 1928 | - | 12 | 10 | - | 8 | 30 |
| 1929 | 24 | - | - | - | - | 24 |
| 1930 | 35 | 7 | 11 | - | 10 | 63 |
| 1931 | 34 | 12 | 12 | - | 12 | 70 |
| 1932 | 21 | 10 | - | 12 | 3 | 46 |
| 1934 | - | 10 | 10 | 6 | 10 | 36 |
| 1935 | 13 | 4 | 14 | - | 1 | 32 |
| Разом | 274 | 70 | 86 | 18 | 74 | 522 |
Ряд починається 1920 роком і обривається 1935-м, і в межах цих шістнадцяти років три стоять порожні: 1923, 1924 і 1933.[4][1] Прогалини не однакові за вагою. За 1929 рік є 24 народження й жодної смерті; за 1922-й - вісім народжень і більше нічого; смерті починаються аж 1925 роком, шлюби йдуть із розривом у пʼять років між 1921 і 1927-м. Тобто по кожному окремому року покажчик показує не село, а те, яку книгу до нього встигли розписати.
Про 1933 рік це треба сказати окремо, бо саме на ньому найлегше помилитися. Порожнє місце в таблиці не означає, що того року в Горобіївці не вмирали й не народжувалися. Районна алфавітна книга смертей за 1932 і 1933 роки веде лише ті сільради, чиї актові книги збереглися, і понад них не додає нічого.[1] Скільки людей у селі померло того року, ці книги не кажуть узагалі.
Сто сорок прізвищ, і половина рядків - у десятьох
У 522 рядках стоїть 140 різних прізвищ.[4][1][2][3] Розподілені вони дуже нерівно: 73 прізвища трапляються рівно по одному разу, а десять найбільших гнізд тримають 262 рядки - майже половину всього масиву.[4][1][2][3]
| Прізвище | Рядків | Роки, у яких стоїть |
|---|---|---|
| Манченко | 50 | 1921-1934 |
| Савченко | 46 | 1920-1935 |
| Гомель | 27 | 1920-1935 |
| Мізько | 26 | 1925-1935 |
| Кудименко | 22 | 1921-1935 |
| Шістка | 20 | 1925-1935 |
| Лісніченко | 20 | 1925-1932 |
| Сироватка | 19 | 1925-1934 |
| Макаренко | 17 | 1920-1935 |
| Погорілий | 15 | 1926-1934 |
Троє людей із цих гнізд мають на сайті власні сторінки, і відомі вони не звідси, а з томів репресованих: Корній Кудименко, Іван Гомель і Яків Шістка. Що з ними було, розказано на сторінці про репресії. Звести конкретного Кудименка з покажчика з конкретним Кудименком із тому за самим лише прізвищем не можна: у книгах сільради їх 22 рядки, і ні віку, ні імен батьків жоден із них не називає.[4]
Ще одне прізвище має стільки ж рядків, скільки Погорілий у таблиці, - Шостка, теж 15, і воно варте окремого слова. Шостки стоять у книгах 1921, 1925 і 1926 років, Шістки - починаючи з 1925-го й до 1935-го.[4] Чи це один рід, записаний двома руками, чи дві родини, з рядків покажчика не видно: він не переносить ні віку, ні батьків, за якими такі речі розрізняють.
У шлюбному рядку названо обох, і половина чужих пар - бишівські
Шлюбний рядок покажчика влаштований інакше за решту: при нареченому в ньому стоїть наречена, а при нареченій - наречений, обоє з іменем по батькові й назвою свого села.[4] Через це 70 шлюбних рядків це не 70 весіль. У 42 рядках обоє записані по Горобіївці, тобто те саме вінчання стоїть двічі - 21 весілля; ще 28 рядків мають пару з іншого місця. Різних шлюбів тут 49. Так само подвоєні й розлучення: 18 рядків це девʼять пар.
Ті 28 рядків показують, куди Горобіївка сваталася. Бишів - 14 разів, тобто рівно половина всіх шлюбів із чужим селом.[4] Далі по два рядки дають Лишня й Пашківка, по одному - Грузьке, Рожів, Чорногородка, Яблунівка, Калинівка, Токарівка, Фасівочка та Ірпінь, і ще двічі наречений записаний із Києва.
Для пошуку. Кожен із 522 рядків має номер аркуша, тому замовляти в архіві треба не книгу за рік, а конкретний аркуш конкретної справи фонду Р-5634, опис 1.[4][1][2][3] Горобіївські блоки лежать купно: у справі 1987 (смерті 1934 року) це аркуші 117-126, у справі 1989 (розлучення того самого року) - 63-65, у справі 1995 (шлюби 1935-го) - 197-198.[4] Три порожні роки таблиці має сенс шукати теж адресно: у переліку фонду стоїть справа 652 за 1923 рік із самою тільки Горобіївкою в назві, хоч приналежність її саме нашому селу поки не підтверджена, і справа 640а за 1933-й, вид актів у якій титул справи й зведений опис фонду називають по-різному.[5]
Питання про справу 640а насправді вже наполовину розвʼязане, і розвʼязали його сусідні села. На аркушах 51-102 тієї справи лежить реєстр смертей Грузького - усі 52 акти, підшиті всередину книги, названої книгою народжень; а «ЗМІСТ КНИГИ» тієї самої справи ставить акти Юрівки на аркушах 38-50. Тобто в одній справі лежать обидва види актів одразу, і скан її вже читаний.
А Горобіївка в тій книзі є, і адреса її відома: зміст ставить горобіївський блок на аркушах 10-24, тобто це близько пʼятнадцятьох актів про народження за 1933 рік. Прочитати їх ніхто ще не пробував, хоч це найкоротша з доріг, які лишилися: скан книги відкритий, номер аркуша названий, шукати нема чого.
І тут-таки видно межу, якої не перейти. Актів про смерть за 1932-1933 роки фонд зберіг лише по семи сільрадах району, і горобіївської серед них немає - це стан фонду, а не особливість села.[5] Тобто голодні роки Горобіївки не мають ні мартиролога в книзі памʼяті, ні власних актів про смерть в архіві; з тих двох років лишилися самі народження.