Niebylica у реєстрі королівщин 1770 року

Найраніший рядок, у якому Небелиця названа на імʼя, - податковий. «Summarjusz królewszczyzn w całej Koronie Polskiej» - реєстр усіх королівщин Корони, складений 1770 року й виданий друком Елігієм Пйотровським у Житомирі 1861-го, - подає Рожівське староство одним записом: «Miastecz. Rożow z wsiami Niebylica, Sitniaki Komorowka z Rudn. i Zmonowką». У сусідній колонці стоїть той, хто староство держить: «JW. Ignacego Cetnera Wojew. Bełzkiego». У третій - сума річної кварти, 3706 злотих 6 грошів.^[1]

Кварта це податок, а не дохід: чверть прибутку з королівщини, яку староста щороку віддавав до скарбу на військо.^[2] На 1770 рік село вже має назву й стоїть поруч із Ситняками, Комарівкою, Руднею і Зморівкою - останню сумарій пише «Zmonowką», а звична форма прийшла з пізнішого польського словника.^[1]

Село без пана

Небелиця стоїть у записі часткою королівщини - державної землі, яку король віддає в держання за службу, - тобто власного дідича в неї немає з самого початку. Рожів став староством лише 1764 року, коли Ігнацій Цетнер виміняв його на іншу королівщину в Руському воєводстві.^[2]

Після поділів Польщі староство знову визнали казенним. До 1840 року його віддавали в оренду різним особам, потім селяни платили оброк - у такому стані село й застає Похилевич 1864 року, у розділі про поселення відомства державних маєтностей.^[5]

Два кінці одного проміжку

Другий кінець дає люстрація Рожівського староства 1789 року. Євген Букет, спираючись на неї, пише 2012 року: Небелиця «закладена ... як сторожка біля рудні без назви до 1764 року».^[4] Посторінкової адреси на люстрацію стаття не подає, і самої люстрації ми не бачили.

До 1764 року на цьому місці ще немає села з назвою; 1770 року воно вже є, і назву записано в документі.^[4][1] Село постало між цими роками, і ближче сказати поки нема з чого. Один кінець при цьому твердіший за другий: рядок сумарія ми прочитали самі, а сторожку знаємо тільки з переказу.

У сумарії 1770 року Рудня стоїть окремим пунктом того самого переліку.^[1] Ототожнювати її з руднею Букета не можна, це різні позиції одного списку. Але промисел, навколо якого виникло поселення, у документі тепер є.

Проміжок звузила б люстрація 1765-1766 років. Букет тримав її в руках: у тому самому огляді він цитує з неї Борівку як село «наново заселене».^[4] Якщо Небелиця в ній уже названа, вилка стискається до 1764-1766 років; якщо її там немає - село виникло після 1766-го.

Наступний зріз, девʼятнадцять років по тому

Балінський і Ліпінський друкують склад староства за люстрацією 1789 року: містечко Рожів над Здвижем, замочок над ставом за дубовим частоколом, церква і два млини; посесор той самий Ігнацій Цетнер, воєвода белзький; села Nebylica, Komarowka, Sitniaki, Zmurówka і Borówka; дохід 17 847 злотих 23 гроші.^[3]

Між двома зрізами перелік ворухнувся: з нього зникла Рудня й додалася Борівка.^[1][3] Похилевич наводить точнісінько список 1789 року, тобто склад староства в нього той самий, що в Балінського. Звідки він його взяв, з того видання не видно: перше видання Балінського й Ліпінського ми не відкривали.^[5][3]

Розходяться довідники в іншому - у власниках. Похилевич веде староство через Немирича, Михаловського й князя Понінського.^[5] Обидва документи, які ми прочитали, називають на ці роки одного Цетнера.^[1][3]

Форма назви в документі - через «и»

Джерельне написання одне: Niebylica в сумарії 1770 року, Nebylica у Балінського.^[1][3] «Nebelicą» у польському географічному словнику це вже нормалізація редактора під власне гасло.^[2]

Для пошуку. У польських виданнях село шукають латинкою й одразу кількома написаннями - Niebylica, Nebylica, Nebelica, Niebielica і форми на -y. Кирилиці в сумарії немає взагалі, а назва в друці розірвана переносом, тому запит за цілим словом віддає нуль: шукати треба уламок bylica.^[1]

Про 1158 рік

Похилевич 1864 року згадує «древнюю Неблосскую волость» обережно, як чужу думку, і не називає ні року, ні князя.^[5] Рік 1158 та імʼя Ярополка Ізяславича дописала «Історія міст і сіл» 1971 року - уже без застережень і без жодного посилання.^[6] Як здогад XIX століття став датою з іменем князя, розібрано окремо. Твердої згадки про Небелицю, ранішої за 1770 рік, ми не знаємо.

Як ми це зʼясували: «По мнѣнію нѣкоторыхъ» - і через сто років уже без застереження, Змінюєш одну літеру - і в книзі зʼявляються ще двоє