1947: вісім кілограмів колосків, вісім років табору

1947 року Г.Ф. Карпенко пішла на лан артілі ім. Ворошилова і зрізала вісім кілограмів колосків. Виїзна сесія народного суду розглянула справу на місці й засудила її за Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1947 року до восьми років виправно-трудового табору. Джерело додає одну деталь про те, що лишилося після вироку: «залишилися хворі батьки та малі діти».^[1]

Точної дати вироку джерело не називає - лише рік і посилання на указ від 8 вересня, тому подія стоїть під 1947 роком без числа й місяця. Імені й по батькові джерело теж не подає: лишаються самі ініціали.^[1]

Звідки взято цей рядок

Ланцюг довгий, і кожна ланка переказує попередню. Стаття Вікіпедії, яку ми читали, сама каже, що спирається на «Нариси з історії Макарівського району» (Букет, 2006) - книжку, якої ми не бачили. А ті нариси, за тим самим переказом, спираються на замітку в районній газеті «Стахановець» - її ми теж не бачили.^[1] Отже, це кінець ланцюга з трьох переказів, а не архівний акт і не сам вирок.