Репресії в Людвинівці: троє, і двоє з них учителі

Троє уродженців Людвинівки стоять у макарівському розділі «Реабілітованих історією», і всі три вироки припадають на пʼять місяців - з листопада 1937 по квітень 1938 року^[1].

Двоє з трьох - учителі.

Учитель київської школи

Андрій Олексійович Кирпач, 1893 року народження, уродженець Людвинівки, на час арешту жив у Києві й учителював у середній школі № 57. Трійка при УНКВС по Київській області, 20 листопада 1937 року, десять років позбавлення волі^[1].

Реабілітували його 1967 року - на двадцять два роки раніше за односельця Кухельного.

Учитель місцевої школи

Петро Степанович Бондаренко, 1896 року народження, учитель місцевої школи, - чотири роки позбавлення волі за вироком Київського обласного суду 28 квітня 1938 року^[1].

Його судив звичайний суд, а не трійка й не Особлива Нарада, і строк він дістав найкоротший із трьох. Реабілітували 1962 року.

Для села, яке відокремилося від Фасової лише 1815 року, утратити шкільного вчителя означало втратити школу.

Колгоспник

Іван Павлович Кухельний, 1890 року народження, колгоспник, - десять років за вироком трійки 1 грудня 1937 року^[1]. Реабілітований 1989 року.

Чого книга не каже

Статті звинувачення у виданні немає в жодному записі, немає й номерів архівно-слідчих справ^[1]. Тому за що саме засудили цих трьох, із наявного джерела не встановлюється. Розстріляних серед них немає - усім трьом дали строки.