Цитата з літопису є, а літопису під нею немає

13 серпня 2026 · Копилів · оновлено 14 вересня 2026

У картці села стоїть рік заснування 1392, а під ним - речення, що виглядає як витяг із літопису. Виноска під тим реченням веде в районну газету, і далі не веде нікуди.

У картці Копилова у Вікіпедії стоїть рік заснування - 1392, і село приписано до категорії населених пунктів, заснованих того року^[2]. У тілі статті наведено й саму цитату:

Ягело, кроль полский, Владимира Олгердовича князя киевского року от рожества Христова 1392 преміни, вмісто Киева давши ему Копылье^[2]

Речення виглядає як витяг із літопису. Якого саме - не сказано ніде.

Ланцюг має рівно дві ланки

Виноска у Вікіпедії веде на статтю Євгена Букета «Історія кожного поселення - сягає корінням у глиб століть», надруковану в районній газеті 3 лютого 2012 року^[1]. Текст у статті той самий, слово в слово, і жодного посилання під ним немає: ні назви літопису, ні тому, ні сторінки.

Далі ланцюг обривається.

Суперечка на півтора століття старша за газету

Обидва видання Похилевича починають статтю про село однаково:

О Копыловѣ упоминается въ древнихъ лѣтописяхъ; но незнаю почему Кіевскіе археологи ищутъ этаго древняго Копылова подъ самымъ Кіевомъ^[4][5]

Тобто вже 1864 року йшлося про те, де саме шукати літописний Копилів. Київські археологи шукали його зовсім не тут - «подъ самымъ Кіевомъ». Похилевич із ними сперечається й називає село своїм кандидатом. Літописного рядка він теж не наводить.

Дві поважні згадки, XIX і XXI століття, і жодної адреси під ними.

Том IV, сторінки 386-388

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego доходить у четвертому томі до назв на Kop-. На сторінці 388 стоїть гасло про Kopyłów, село Київського повіту^[3].

На сторінках 386-387, попередніх, - гасло про Kopyl.

Kopyl і Kopyłów різняться однією літерою

Два поселення з майже однаковою назвою стоять на сусідніх сторінках одного тому. Між ними близько чотирьохсот кілометрів. Літописне «Копылье» не розрізняє їх ніяк: воно однаково лягає і на Kopyl, і на Kopyłów, і той, хто читає цитату без карти, бере ту назву, яку шукав.

Гасло про Копиль починається внизу сторінки 386 словами «Kroniki milczą o założeniu tego miejsca» - хроніки мовчать про заснування цього місця. І одразу далі: «Witold pod koniec tegoż stulecia oddał Kopyl… Włodzimierzowi synowi Olgierda», тобто наприкінці XIV століття Вітовт віддав Копиль Володимиру, сину Ольгерда^[3].

На сторінці 387 гасло продовжується: «przeszło dwa wieki panował na Kopylu i Słucku… Linia ta prawdziwych książąt krwi wygasła po mieczu 1591 w osobie księcia Michała na Kopylu»^[3].

Копиль - місто в Слуцькому повіті, на території нинішньої Білорусі, і саме воно разом зі Слуцьком стало володінням роду Володимира Ольгердовича, від якого пішли князі Олельковичі. Ця частина стоїть у тому самому томі того самого довідника, у якому описано й Копилів Київського повіту.

Місто, яке довідник повʼязує з Володимиром Ольгердовичем, задокументоване, і це не Копилів Київського повіту. Слів «замість Києва» в довіднику немає: вони є лише в цитаті, під якою немає адреси.

Що з цього випливає для дати

Претендентів на давню згадку троє: Копилів Київського повіту, якийсь пункт під Києвом і білоруський Копиль. Жоден із трьох не має при собі рядка з літопису.

Ні під датою 1392, ні під категорією «засноване 1392 року» документа немає. Це не означає, що Копилів молодший, ніж думають: це означає, що його вік поки не встановлено. Найраніша дата, яку джерела називають прямо, - 1738 рік, коли село вже мало двох власників^[4]. Нарис у книзі памʼяті відсуває межу до середини XVII століття, але архівної адреси не дає.

У краєзнавця це припущення без посилання, у енциклопедії - поле «засновано», у категорії - вже факт.

Чого не встановлено

Про Київ гасло про Копиль не пише нічого. Копиль Володимиру, за ним, віддав Вітовт^[3], а цитата з газетної статті називає Ягайла; хто саме й коли вивів Володимира з Києва, тут не розсуджується.

Та сама газетна стаття дає ще дві дати, і з ними те саме: «урочище Копиловка» у XVI столітті й «знову як село з 1602 року»^[1]. Джерела під ними немає так само, як під 1392-м; підтвердити або зняти їх можуть лише актові книги.

Сам літописний рядок поки не встановлено: чи стоїть формула «вмісто Києва» в Густинському літописі або в Хроніці Литовській і Жмойтській і що поруч із нею в контексті. Обидва Копилі пишуться майже однаково, і розрізнити їх може тільки той контекст.