Акти про смерть 1932 і 1933 років, складені Макарівською сільрадою

Окремого нарису чи мартиролога Фасівочки в «Національній книзі памʼяті жертв Голодомору» немає, і назви села немає в геопокажчику тому^[4]. Усіх пʼятнадцятьох померлих, про яких тут ідеться, книга друкує в мартирологові жителів Макарова, без назви хутора^[5]. Хутір називають самі акти про смерть: пʼятнадцять бланків, заповнених рукою реєстратора Макарівської сільради тоді ж^[1][2].

Що дає бланк і чого не дає мартиролог

Мартиролог Макарова подає імʼя, дату смерті й вік, часто причину смерті, а в частині рядків заняття чи господарство^[5]. Бланк 1933 року має ще дві графи, яких у мартирологові немає: національність і назву хутора^[2].

Дві артілі 1932 року. Господарство названо в шести актах того року з восьми, і в них стоять дві господарські одиниці: у лютневому акті Артіль ім. Шевченка, у квітневому й травневих Артіль ім. Більшовика, а в червневому й жовтневому та сама «Артіль ім. Більшовика» в тих самих бланках стає «колгоспом ім. Більшовик»^[1]. У двох актах, Марії Степанової Котигорошко й Казіміра Броніславова Рожнятовського, господарства не названо взагалі. Той самий колгосп 29 квітня 1932 року назвала районна газета: макарівське «Відродження» звітувало, що на 26 квітня 1932 року виконало посівплан ранніх ярих культур на сто відсотків і бере на буксир «Фасівочський колгосп „Більшовик“», «щоб допомогти йому вчасно впоратись з посівпланами»^[6].

1933 рік: колгосп і ті, хто поруч. Артілі ім. Шевченка в актах уже немає. Зате поряд із членами колгоспу «Більшовик» у графі господарства стоять одноосібниця й «хазяїн»: вісімдесятирічна Марья Макарова Кириленко записана одноосібницею, сімдесятирічний Віктор Іванів Яновський - «хазяїном»^[2]. Тобто навіть у 1933 році хутір не був колгоспним цілком.

Хто вмирав

За 1932 рік актів вісім. Двоє немовлят: Петро Артемів Мацюх, двох місяців, помер 8 лютого, і Микола Ларіонів Кириленко, якому в бланку записано «2», найімовірніше теж місяці, помер 9 травня. Трирічний Казімір Броніславів Рожнятовський помер 2 березня. Настася Микітовна Вовченко померла 10 червня, і вік у її бланку не читається - шість чи вісім. Двадцятидворічна Олька Грицкова Мякшило померла 9 травня. Троє старших: Марія Лукіянова Кириленко, шістдесяти років, померла 17 квітня, Герасим Есипов Кириленко, шістдесяти двох, помер 14 жовтня, Марія Степанова Котигорошко, сімдесяти пʼяти, померла 26 січня; причиною смерті в її бланку записано «невідомо»^[1].

Мартиролог Макарова в кількох рядках розходиться з бланками^[5]. Герасима Кириленка книга називає Євгеновичем і датує його смерть 11 жовтня 1932 року, але тут помиляється книга: у бланку він Есипов, а помер 14 жовтня^[1][5]. Петра Мацюха книга записала дворічним, а в бланку йому два місяці^[1][5]. Марію Котигорошко книга друкує тричі, двічі з причиною «від голоду», а в її бланку причиною записано «невідомо»^[1][5].

За 1933 рік дітей лише двоє. Сергій Василів Кириленко народився 2 серпня 1933 року, перша дитина в матері, якій було двадцять, і помер 2 вересня. Причини смерті в бланку не зазначено, графи заняття прокреслені^[2]. Його імʼя стоїть у двох справах того самого фонду - у книзі народжень і в книзі смертей^[3].

Друга дитина того року - Наташка Есипова Мазепа. Її вік у бланку записано однією цифрою без одиниці, яку можна прочитати як «8», а можна і як «3»^[2]. Вона померла 5 серпня 1933 року, друга дитина в матері, якій було тридцять чотири; причину смерті записано одним нечітким словом. Мартиролог Макарова друкує її як Наталку Осипову, восьми років^[5].

3 червня 1933 року помер Петро Ничипоров Ніщенко, тридцяти років, хлібороб, член колгоспу «Більшовик». У графі причини смерті записано одне слово: «повісився»^[2].

В одному акті того ж року дати смерті немає взагалі: у бланку Віктора Іванового Яновського графа порожня, записано лише дату реєстрації, 28 травня 1933 року^[2].

Від чого, за документом

Троє із семи померлих 1933 року записані «від старости»: Андрій Іванович Яновський, 67 років, помер 27 березня; Віктор Іванів Яновський, 70 років; Марья Макарова Кириленко, 80 років, померла 12 травня^[2]. Сорокарічна Параска Есипова Гордієнко померла 17 грудня, і це єдиний із пʼятнадцяти актів, де записано, що померла користувалася лікарською допомогою.

Формула не нова: 1932 року нею записано смерть шістдесятирічної Марії Лукіянової Кириленко^[1].

Голоду в графі причини не названо в жодному з семи актів 1933 року. Це не доказ його відсутності: «від старости» у людей 67, 70 і 80 років - це формулювання сільради, а не діагноз, і до жодного з цих трьох актів не додано лікарської довідки, тоді як щонайменше в чотирьох актах 1932 року номери таких довідок стоять^[1][2]. Двоє померли 27 березня і 12 травня, третій - не пізніше 28 травня: дати смерті в його бланку немає, є тільки дата реєстрації.

Кого в цих книгах немає

Прізвищ Безугленко, Чехановський і Щурик в актах 1932 і 1933 років немає жодного разу^[1][2] - хоча люди з цими прізвищами в селі були: Харлампій Безугленко, Андрій Чехановський і Петро Щурик.

Пʼятнадцять актів - це смерті, записані у двох справах фонду, і не обовʼязково всі смерті села за ці два роки^[1][2]. Якщо прізвища тут немає, це означає, що його немає в цих книгах, а не що такої родини в селі не було.

Для пошуку. Фасівочка не мала власної сільради, тож її акти шукайте в книгах Макарівської сільради, усередині макарівського блоку^[1][2]. У пофондовій базі актів цивільного стану ДАКО по цьому селу у фонді загалом 214 записів цивільного стану за 1921-1935 роки^[3].