«Нове життя» і «Більшовик»: колгосп, чия назва не називає села

Обласна газета писала про Ніжиловичі тоді, коли село було їй потрібне як приклад невиконання. За сім років таких згадок набралося пʼять.

15 травня 1934 року, у замітці «Одноосібників недобачають» під датником «Макарівський район», село стоїть серед «проривних»: «Нежиловичі (колгосп «Нове життя», де охоплено позикою на 90 проц.)»^[1]. За два тижні, 29 травня, та сама газета рахує вже інше - тих, хто в колгосп не пішов: голова сільради Захарченко, план сівби одноосібного сектору 462 гектари, засіяно 254^[2]. Це 55 відсотків, і для порівняння в тому самому реченні стоїть сусідня Небелиця з 318 і 146.

Друга економіка села була лісова. 27 червня 1937 року інструктор обкому пише, що в макарівському ліспромгоспі нежиловичською дільницею керує т. Батиенко (так у друці, читано літера в літеру) і що з роботою він не справляється^[3]. Тобто на 1937 рік ліспромгосп мав у селі окрему дільницю - робоче місце просто в лісі, поруч із домом.

23 червня 1938 року колгосп у Ніжиловичах зветься вже інакше - «Більшовик». Замітка «Зустріти жнива у всеозброєнні» ставить його поряд із копилівським «1 травня» й бузівським імені К. Маркса: посіви забурʼянені й не прополені^[4]. Там-таки видно, хто село обслуговував технікою: старший агроном II Макарівської МТС Кібкало. Два роки по тому, 8 вересня 1940 року, «Більшовик» с. Ніжиловичі знову в газеті^[5], тобто назва трималася щонайменше з 1938-го по 1940-й.

Що сталося між 1934 і 1938 роком, газета не пояснює: артіль могли перейменувати, а могло бути й так, що в селі їх було більше однієї.

Не плутати. Назва колгоспу для цього села не працює як розрізнювач, і це видно двічі. У травні 1934 року «Нове життя» стояло і в Ніжиловичах, і в Колонщині, і обидва названі в одній замітці^[1]. У вересні 1940 року «Більшовик» с. Ніжиловичі і «Більшовик» с. Фасова стоять в одному реченні^[5]. Обидва рази це один район. Тому знайдена в паперах згадка артілі без назви села нічого не доводить: потрібна пара «колгосп + село» в одному рядку.

Далі за 1940 рік газета села не бачить, і наступна тверда назва господарства приходить уже з архівного каталогу: первинна парторганізація колгоспу «Поліський» має в обласному архіві власний фонд П-4333 на 39 справ, а в історичній довідці фонду стоїть, що в 1946-1950 роках це був колгосп ім. Кірова^[6]. Жодної з цих 39 справ ніхто з нас не відкривав, і саме там лежить те, чого газета не друкувала ніколи: скільки в колгоспі було дворів, скільки землі і хто в ньому працював поіменно.