Голодомор і сім років, яких немає в архіві

Про голод у Забуянні відомо небагато: поіменного списку померлих у нас немає жодного.

Що голод був, каже нарис «Національної книги памʼяті» одним реченням: «Лише голод 1933 року загнав селян до колгоспу».^[4] Перед тим у нарисі йдеться, що 1923 року пʼятнадцять бідняцьких родин на чолі з Л. А. Брацейком утворили артіль «Надія», наступного року - комуну, а 1929-го почалася масова колективізація й розкуркулення.^[4]

Три рядки, які виявилися чужими

Під селом у тій самій книзі надруковано мартиролог на три записи, і в усіх трьох у графі причини стоїть «від голоду».^[4] «Від голоду» в цьому томі трапляється часто - але в списках, зібраних зі спогадів очевидців. А в озірщинському мартиролозі, укладеному самими лише актами, його немає жодного разу.^[5]

Мартиролог називає свою архівну адресу: ДАКО, фонд Р-5634, опис 1, справа 638, аркуші 157-204.^[4] Ми пішли за нею й не знайшли по ній нічого. У «ЗМІСТІ КНИГИ» самої справи ці аркуші належать двом іншим селам, а нашого в змісті немає взагалі.^[2]

Ті самі три людини знайшлися за тринадцять сторінок - у мартиролозі сусідньої Озірщини, з тими самими датами й тим самим віком до року. Різниця в одній графі: там у ній стоїть «невідомо».^[5] Семирічній дитині при переписуванні заразом дописали заняття - «хлібороб».

Як саме це сталося й хто це зробив, розібрано окремо: «Три рядки з чужого списку». Трьох імен, які книга подає як забуянські, ми до цього села не відносимо: вони належать Озірщині, і в її списку вже стоять.

З цього не випливає, що в селі не вмирали від голоду: документ мовчить про причину, а не заперечує її.

Актів за сім років немає

Тоді ми пішли шукати самі акти - і виявили, що їх немає.

Ми дивилися двома різними каналами, і вони показують два різні провали.

Пофондова база РАЦС індексує самі акти. За нею по Забуянню є 161 акт про смерть - 1921 року, потім 1924, 1926, 1927, 1928 і 1929, - і далі жодного аж до 1941-го.^[1] Народжень це стосується коротше: село є до 1930 року включно, немає за 1931 і 1932, і знову є з 1933-го.

Опис самого фонду перелічує заголовки справ, а не акти. За ним село зникає із заголовків книг смертей на сім років, з 1930-го, і вертається у справі за 1937 рік.^[1]

Два канали дають різну межу - 1937 і 1941, - і зводити їх в одну ми не станемо: заголовок справи каже, чиї акти в ній обіцяно, а база каже, чиї в ній прочитано.

Далі три справи, які покривають смерті голодних років, прочитано суцільно й без фільтра по селу: справа 630 дала 179 записів і дванадцять населених пунктів, справа 638 - 233 записи й чотирнадцять пунктів, справа 641 - 319 записів і тринадцять.^[1] Забуяння немає в жодній.

Найпростіше пояснення - що акти сховані в блоці чужої сільради - тут не працює, і чому саме, розібрано в «Трьох рядках з чужого списку».

Куди поділися ці роки, ми не знаємо. Правдоподібних варіантів два: акти осіли в окремому фонді сільради, якого ми не знайшли, або їх просто ще не внесено в базу. Жодного з двох ми не підтвердили, і в текст іде лише сам факт відсутності.

Що при цьому відомо про сусідів

Мовчання про причину смерті тут не забуянська особливість. Мартиролог Озірщини укладено з актів того самого фонду й тих самих місяців, у ньому понад сто сорок записів, і слова «від голоду» немає в жодному.^[5] Те саме в Макарівській Буді, де прочитано зі сканів усі тридцять актів. Що стоїть у тій графі натомість, розібрано окремо.

Тобто в актах, які ми прочитали, голод у графі причини не називали взагалі. Про Забуяння це не каже нічого: його актів ми не бачили й побачити поки не можемо. Зате видно, що три рядки з «від голоду», надруковані під цим селом, для актів цього фонду й цих років нетипові.

Двадцять дітей, народжених того року

Списку померлих ми не маємо. Зате маємо поіменний список тих, хто того самого 1933 року в цьому селі народився: двадцять актів, які ми прочитали з самого скану.^[3] Вони йдуть із січня по листопад - у лютому, червні, вересні й грудні жодного.

Батьки майже всі - хлібороби й члени колгоспу. Але серед них є робітник і є лісник Макарівського ліспромгоспу, записаний службовцем^[3]. В одному акті графи про батька порожні: дитину записано на саму матір, колгоспницю.

Найстарший батько в блоці - Брацейко Лукʼян Іванович, сорока семи років, у шлюбі десять років, і народжена в листопаді 1933 року Надія - третя його дитина.^[3] Серед репресованих села стоїть Брацейко Катерина Лукʼянівна, 1923 року народження^[7] - тобто з першого року того самого шлюбу й з тим самим по батькові. Що це його старша дочка, документом ми не довели.

Для пошуку. Числа тут не сходяться між джерелами. «ЗМІСТ КНИГИ» обіцяє двадцять три записи, на аркушах їх двадцять пʼять - є вставлений акт 9а і двічі вжитий номер 13, - а по самому селу двадцять: пʼять актів належать хутору Волосінь тієї самої сільради.^[3] Зміст рахує сільраду, база РАЦС рахує село, і різниця між ними - це хутір.

Що видно з інших джерел

Роки навколо голоду видно з преси - через господарство, а не через смерті.

1934 року голова сільради Свиця недовиконує план мʼясоздачі: перший квартал на тридцять відсотків, другий виконано на сорок сім, а сто пʼять господарств із зобовʼязаннями не здали нічого.^[6] Того ж року селянин Савицький із Забуяння скаржиться в обласну газету, що сільрада неправильно наклала на нього тверде завдання, і райвиконком завдання знімає.

Ще раніше, у березні 1930-го, з села виселили трьох людей за одним рішенням - про це окрема сторінка, «Виселення 1930 року».

Скільки померло - невідомо

Числа померлих 1932 і 1933 років не дає жодне з джерел, які ми бачили: у мартиролозі книги памʼяті стоять чужі рядки, а власних актів у фонді немає. Чи ці акти взагалі збереглися, теж невідомо.

Окреме питання - чи голод названо прямо бодай в одному акті ЗАГС Макарівського району. Зі сканів прочитано акти трьох сіл - Макарівської Буди, Королівки й частково Озірщини, - і в жодному цього слова немає.

Для пошуку. Шукати треба не в обласному фонді Р-5634, а серед фондів районного рівня: архівний відділ Бучанської райдержадміністрації тримає власні фонди сільрад, і саме такий фонд по Забуянню ми не знайшли ні у Вікіджерелах, ні в переліку установи. Заразом варто перевірити справи з літерою в номері - пофондова база РАЦС їх не індексує цілком, тому «немає в базі» про них нічого не доводить.

Сім років, яких бракує обласному фонду, або лежать в описі фонду Забуянської сільради, або не збереглися взагалі.

Як ми це зʼясували: Три рядки з чужого списку