Роботи коло замку під наглядом єпископа Радошевського

1626 року до Чорногородки приїздив Богуслав Радошевський, католицький єпископ київський, наглядати за роботами коло тутешнього замку. Замок на той час був доведений до великого спустошення частими татарськими набігами.^[1]

Дня і місяця Похилевич не називає, тому в хронології стоїть самий рік.

Що це був за замок. Наприкінці XVI століття Чорногородка вже належала до Хвастівських володінь, і замок тут був оборонний, позначений на карті Боплана. Стояв він на острові річки Ірпеня. Вали його існували ще 1864 року, хоч селянські городи щораз більше зрівнювали їх із землею.^[1] Радянська «Історія міст і сіл» каже про те саме місце коротше: на території села збереглися залишки городища часів Київської Русі, а в XVI столітті тут був замок.^[2]

На чому тримається сама дата. Похилевич підпирає звістку 1626 року власною виноскою на друковане видання - київську «Teraturgim, lubo cuda Swiętey Ławry Pieczarskiey» 1638 року. Тобто за датою стоїть книжка XVII століття, названа на імʼя, а не переказ. Самої «Teraturgima» ми не читали, тому як звучить у ній згадка про Чорногородку дослівно, лишається питанням.

Це найдавніша датована звістка про саме село, яку ми маємо. Усе, що старше, датоване інакше: початкове заснування Чорногородки Похилевич відносить до того самого часу, що й Василькова, але року при цьому не називає взагалі.^[1]