Бій за Леонівку

Леонівку визволили 1943 року, і полеглих у тих боях поховали в селі. Братську могилу взяли під державну охорону 1970 року рішенням Київського облвиконкому.^[1] Місяця те рішення не називає - тільки рік.

2003 року могилу внесли до нового переліку памʼяток під охоронним номером 516; там же вказано, що надгробок над нею спорудили 1962 року.^[2] У цьому переліку Леонівка стоїть уже під Яблунівською сільрадою, а не під власною.

Іншого меморіального обʼєкта в переліках памʼяток по Леонівці немає. Памʼятника воїнам-односельцям, який стоїть у більшості сусідніх сіл і на якому зазвичай вибиті імена місцевих, у Леонівці немає: перелік 2003 року обліковує тут лише поховання воїнів Радянської Армії.^[2] Тому імен леонівців, які не повернулися з фронту, поки нема звідки взяти.

Опис памʼятки називає число похованих - сорок чотири - і відносить бої до січня 1943 року. Місяць тут майже напевно помилковий: сусідню Лишню за пʼять кілометрів звідси визволили 17 листопада, і бої за цю околицю точилися восени.