Скопненко Олександр Іванович

25 січня 1971 року в Чорногородці народився хлопчик, який виросте в мовознавця.^[1] Того самого року вийшов том «Історії міст і сіл», який рахував у селі 1111 жителів.^[2]

1993 року він закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за фахом «філолог, викладач української та білоруської мов», а далі три роки був в аспірантурі Інституту мовознавства імені О. О. Потебні під керівництвом академіка Григорія Півторака. Кандидат філологічних наук з 1997 року, старший науковий співробітник з 2006, а з 2017 - заступник директора Інституту з наукової роботи.^[1]

Лауреат премії НАН України для молодих учених (2002) і премії імені О. О. Потебні (2010).^[1]

Чим він займається

Діалектологія, фразеологія, лексикографія, кодифікація української й білоруської мов і художній переклад. Понад девʼяносто наукових праць, дві монографії, одинадцять словників і енциклопедія.^[1]

Кодифікація це те, чим мова закріплюється: рішення, яка форма правильна, а яка ні, і як вона стоятиме у словнику. Він робить це для двох мов одразу.