Селяни викупили 1329 десятин за 51 тисячу рублів

«По выкупному договору 1863 года, крестьяне пріобрѣли въ собственность 1329 десятинъ земли за 51,000 рублей»^[1]. Один рядок у поправках наприкінці тому Похилевича, доданий уже після того, як основну статтю про Копилів було набрано.

Викупна операція означала, що земля переходила до селян не безоплатно: держава платила поміщикові одразу, а селяни віддавали борг щорічними платежами десятиліттями. Скільки саме припадало на рік, видно з другого видання Похилевича: 1784 рублі 48 копійок щорічно на все село^[3]. Для порівняння, сусідній Макарів того самого 1863 року викупив 636 десятин за 19 840 рублів^[1].

Через тридцять сім років «Список населенных мест» перелічує землю Копилова окремими рядками: поміщикам 1764 десятини, церквам 55, селянам 1329^[2]. Цифра не змінилася на жодну десятину.

Стаття Похилевича 1887 року подає наділ як 1317 десятин^[3], а не 1329. Різниця в дванадцять десятин може бути наслідком пізнішого землевпорядкування, а може бути друкарською помилкою одного з двох видань. Перевірити це можна за викупним актом з фонду Київської губернської викупної установи.