Місток

Рядків у мартиролозі більше, ніж том нарахував у нарисі

· Великий Карашин

Нарис у книзі памʼяті називає 65 померлих за даними сільради і 68 за свідченнями очевидців. Мартиролог на тому самому розвороті має 69 рядків, і жодне з трьох чисел не виводиться з двох інших.

Мартиролог Великого Карашина займає розворот: пʼятдесят девʼять імен трьома шпальтами на одній сторінці й ще десять, теж трьома шпальтами, на наступній[1]. Порахувати їх можна за пʼять хвилин. Виходить шістдесят девʼять.

А нарис, надрукований поруч, каже інше: «В Карашині померло згідно даних сільської ради 65 чоловік, встановлено зі свідчень очевидців 68 осіб»[1]. Обидва числа менші за довжину власного списку тому.

Найпростіше пояснення зайвини

Якщо імен у переліку насправді шістдесят вісім, нарис сходиться зі списком, і вся розбіжність зводиться до одного зайвого рядка. Кандидат на нього видно відразу: «Корнієнко Агафія» надрукована двічі - останнім рядком першої шпальти й першим рядком другої, тобто рівно там, де при верстці дублюється рядок на межі колонок[1].

Доказу немає. Том сам тримає варіанти того самого імені окремими рядками: на тій самій сторінці стоять «Корнієнко Опанас» і «Корнієнко Панас»[1]. Для укладача це двоє людей, і доки не знайдеться запис, який скаже інакше, двоє вони й лишаються.

Що виглядає помилкою, а нею не є

Три позиції надруковано без імені або без прізвища: «Ворожбит» перед «Ворожбит Прохор», «Корнієнко» перед «Корнієнко Агафія» і «Юхим Гаврилович» між «Юрченко Роман Іванович» та «Ющенко Омелько»[1]. Усі три стоять за абеткою на своєму місці й розділені міжрядковим інтервалом, як усі інші. Це не уламки верстки: це люди, яких очевидці 1992 року пригадали неповно.

Ще один рядок виглядає одруком і, найпевніше, ним є: «Медвіль Ярина». Літера читається певно - трьома рядками вище стоять «Медвідь Петро Федорович» і «Медвідь Федір Денисович», і хвостики «дь» та «ль» різняться однозначно. Але серед шістдесяти девʼяти позицій пʼятеро Медведів і жодного іншого Медвіля. Рядок лишається так, як надруковано.

Як цей том переносить довгі імена

Правил у нього два:

У шпальті, де кожен рядок це окрема людина, імʼя, розірване між словами, читається як два записи: спершу людина без по батькові, за нею людина без прізвища. А оскільки наступний рядок теж чиясь позиція, осиротілий хвіст прилипає до неї.

Одна жінка на два рядки

У першій шпальті на сторінці 501 стоїть «Конопацький Марія» / «Шимонівна» - одна жінка, розірвана між іменем і по батькові[1]. За нею окремим рядком іде «Корнієнко», позиція, надрукована самим прізвищем. «Шимонівна» тут - по батькові Марії Конопацької, а не імʼя наступної в списку Корнієнко.

Хто складав цей список

Мартиролог уклав 1992 року Н. Б. Чапік, учитель історії Великокарашинської школи, зі свідчень шести очевидців: Богдан Г. Т. (1905 р. н.), Богданчук Л. О. (1919), Ворожбит А. Н. (1923), Ворожбит Л. А. (1912), Красна У. К. (1912), Старовойт О. П. (1923)[1]. Шістдесят років по голоду, з памʼяті шістьох людей.

Це пояснює, чому в списку немає ні дат, ні віку, і чому три позиції неповні. Пояснює й розбіжність із «даними сільської ради»: 65 - це один облік, 68 - інший, а надруковані 69 позицій - третій, і зводити їх в одне число нема підстав.

Чого не встановлено

Чи «Корнієнко Агафія» це одна людина чи дві, скан не показує й показати не може: обидва рядки надруковані однаково правильно. Тут потрібен зовнішній запис - книга реєстрації актів про смерть Великокарашинської сільради за 1932-1933 роки або сама шкільна робота 1992 року, якщо вона десь збереглася.

Чи так само поводиться цей том у мартирологах інших сіл, невідомо. Верстка в ньому наскрізна, і правило переносу мало б бути те саме, - але поза цією парою сторінок воно нічим не підперте.

Розворот не дає ані дат, ані віку, ані причини смерті при жодному з шістдесяти девʼяти імен. Мартиролог, складений із памʼяті, дає імена, а дати й причини смерті лишаються за архівними записами.

Правка до тексту

Лист піде на адресу правок разом із цитатою й посиланням на цю сторінку.

Докладніше про правки

Дякуємо