Дубровін-Решетниченко Василь Омелянович

1892 - 1942, арбітр Київського держарбітражу

Уродженець Андріївки 1892 року народження. Освіта початкова, жив у Києві, працював арбітром Київського держарбітражу.^[1]

17 жовтня 1939 року Особлива Нарада при НКВС СРСР дала йому пʼять років позбавлення волі. 5 грудня 1942 року він помер в увʼязненні. Місце поховання невідоме; реабілітований 1976 року.^[1]

Освіта початкова, посада - арбітр держарбітражу

Держарбітраж розглядав господарські спори між підприємствами й установами: хто кому недопоставив, хто зірвав договір, хто за це платить. Арбітр вислуховував сторони й виносив рішення. Том ставить поруч «освіта початкова» і «арбітр Київського держарбітражу», нічого при цьому не пояснюючи.^[1]

Не пояснює він і того, коли й чому людина виїхала із села, і звідки в прізвища взялася перша половина. З девʼятьох андріївців тому це єдине прізвище через дефіс, і ми лишаємо його так, як воно надруковане.^[1]

Строк, який він не досидів

Пʼять років від 17 жовтня 1939 року кінчалися б восени 1944-го. Він помер 5 грудня 1942 року, відбувши трохи більше трьох: до звільнення лишалося неповних два.^[1]

Де саме він помер, стаття не каже. Ні табору, ні області, ні причини смерті, ні дати арешту в ній немає - лише день, коли Особлива Нарада винесла рішення, і день, коли людини не стало.^[1]

Чому 1976 рік

Шістьох андріївців реабілітували 1989 року, однією хвилею. Його справу переглянули на тринадцять років раніше, і в цьому він третій - після Бориса Левитського, чию справу переглянули ще 1956-го, і завуча школи Кирила Недашківського, реабілітованого 1965-го.^[1] Причини том не називає, як не називає й того, хто про перегляд клопотався.