Титаренко Петро Іванович

1892 - 1942, робітник радгоспу

Народився 1892 року у Фасовій, там і жив. Малописьменний, сезонний робітник радгоспу.^[1]

Заарештований 10 березня 1941 року, за три місяці до війни. Помер під час слідства 19 листопада 1942 року у вʼязниці № 3 міста Томська.^[1] Місце поховання невідоме. Реабілітований 1989 року.

Вироку не було. Людину вивезли за чотири тисячі кілометрів від села й протримали у вʼязниці двадцять місяців, а справа так і не дійшла до суду.

Прізвище, яке тримається в селі двісті років

Титаренки у Фасовій - одне з найдавніших задокументованих прізвищ. У справі Київської духовної консисторії за 1800 рік фігурує жителька Фасови Тетяна Іванівна Жовнеренко, дівоче Титаренко; у мартиролозі Голодомору 1932-1933 років Титаренків семеро - більше, ніж будь-кого, крім Ганаг.

Родинного звʼязку між ними джерела не встановлюють. Але саме прізвище тримається в цьому селі щонайменше від 1800 року до 1942-го.