Кредитове товариство і київські «фахівці»

«Ще за сумної памʼяті царського часу, 1913 року заснувалося в с. Ясногородці товариство, що під різними назвами й під "відповідним" кожній окремій назві управлінням проіснувало аж до наших днів», - так починається фейлетон, надрукований у київській газеті 7 березня 1928 року^[1]. Про перші девʼять років товариства фейлетон каже лише, що в роки воєнного комунізму товариство «існувало тільки на папері», а в жовтні 1922 року зареєструвалося в київському кооперативкомітеті як Ясногородське сільськогосподарське кредитове товариство.

На 1 жовтня 1927 року товариство мало 280 членів: 120 незаможників, 140 середняків і 20 заможних, з них 45 членів комітету незаможних селян. Окремим рядком газета зазначає: «Навіть утягнено й 17 жінок»^[1]. Слово «навіть» тут авторове.

Загальні збори членів товариства 7 і 20 жовтня 1925 року запросили на роботу в товариство «як фахівців шкіряних справ та постачання кори» трьох киян: Ісаака Борисовича Адамського, Пінхоса Лейзеровича Куницького і Хазановича^[1]. Перших двох фейлетон далі зве уповноваженими товариства. Дехто з працівників Укршкіртресту, «не запитавши навіть про баланс товариства», у грудні 1925 і січні 1926 року уклав із ним «в особі уповноваженого гром. Адамського» три договори на суму до 180 тисяч карбованців, хоча баланс товариства на 1 жовтня 1926 року становив 924 карбованці 55 копійок. Члени управи тим часом, за фейлетоном, без потреби їздили до Києва й виписували собі гроші «без ніякої касової книжки»^[1]. Сума договорів майже у двісті разів перевищувала цей баланс. За словами Куницького, товариство поставило Укршкіртрестові кори з ялини й іви та екстрактних дров на 260 695 карбованців і заробило на цих операціях 20 348 карбованців, але більша частина цієї суми, пише автор, пішла «на утримання апарату й инші "потреби"»^[1]. На день ревізії цінності товариства становили 3 835 карбованців, а зобовʼязання 7 641 карбованець 33 копійки; з «належною» Адамському й Куницькому платнею, близько 5 000 карбованців, втрата, за автором, сягала 8 800 карбованців^[1].

Скінчилося це загальними зборами пайовиків 3 лютого 1928 року: вони обрали нову управу, ревізійну комісію й раду і постановили передати до прокуратури справу про те, як управа, рада й ревізійна комісія, рахівник Булдига та уповноважені Адамський і Куницький ставилися до своїх обовʼязків^[1]. Фейлетон закінчується словами «Постанову загальних зборів виконано. Наслідки будуть»^[1]; чим скінчилася справа, у доступних джерелах поки немає. 1929 року в селі створено сільгоспартіль імені Першого серпня^[2].

Скільки років товариство проіснувало після 1928-го, у доступних джерелах поки немає.