Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Маховський сім тижнів стоїть гарнізоном у чорногородському замку
1663 року польське військо під проводом Маховського сім тижнів стояло в чорногородському замку «на залодзѣ», тобто гарнізоном.[1]
Того самого року в Чорногородці допитали й відпустили священника та кількох людей, схоплених у київському монастирі пустинного Миколая. А на Різдво 1663 року Маховський, попереджаючи напад, вийшов у поле, за десять верст зустрів ворога і гнав його до самого Києва.[1]
Похилевич дає для цього сюжету три моменти - сім тижнів постою, допит і різдвяний вихід у поле, - і днем датує лише останній: Маховський вийшов у поле в сам день Різдва, після літургії.[1] Окремого року при Різдві в нього немає, уся розповідь стоїть під 1663 роком, а за яким стилем лічено цей день, Похилевич не каже.
Після розповіді про погоню до Києва Похилевич ставить виноску на «опис Васильківського повіту» Руліковського, Варшава, сторінка 80, і рік видання в ній надруковано як 1823.[1] Цей рік у виносці хибний: «Opis powiatu Wasylkowskiego» Руліковського вийшов у Варшаві 1853 року.[3] Той самий епізод Руліковський переказав і в гаслі «Czarnohorodka» «Słownika geograficznego»: там Маховського названо на імʼя, Себастіаном, а джерелом указано Єрліча, том II, сторінка 89.[2]
Цей замок за тридцять сім років до того латали після татарських набігів, а за три роки по Маховському його займе московське військо.[1]