Районна сільськогосподарська виставка, грудень 1940 року

8 грудня 1940 року в Макарові відкрилася районна сільськогосподарська виставка.^[3] Школярі місцевої школи виготовили з насіння панно, портрет Сталіна й карту; поруч зі стендами колгоспів стояв вентилятор власної конструкції колгоспника-винахідника Федоренка. Відкриваючу замітку підписав кореспондент газети Д. Шульман.

За шістнадцять років до того, у вересні 1924-го, така сама районна виставка в Макарові зібрала за два дні 326 господарів і 997 експонатів, і худобу з них виставляли 277.^[2] Про ту виставку розказано окремо. Виставка 1940 року працювала не два дні, а щонайменше до 20 грудня - через дванадцять днів після відкриття газета ще писала про неї - і вела її не як разовий захід, а як довгу подію районного масштабу.^[6]

«Пролетарська правда» назвала десятки передовиків району поіменно.^[3] Негребівська колгоспниця Дуня Мойсеєнко зібрала 216 пудів пшениці з гектара; серед відзначених ланкових - керівників невеликих польових бригад - Кременко, Сидоренко, Журавель. На виставці стояли стенди колгоспів «Нове життя», «Красна зірка», «Красне життя», ім. Кагановича, Королівської артілі ім. Сталіна, Новомирівської та інших артілей району.^[3] Федоренка газета назвала не просто винахідником, а консультантом-конструктором самої виставки - тобто його роль була офіційною, не випадковою присутністю на стенді.

За перші два дні виставку відвідало близько пʼяти тисяч колгоспників району, з них тисяча сто побували саме в тваринницькому павільйоні.^[4] До Макарова приїздили секретар Київського обкому КП(б)У Сердюк і голова облвиконкому Костюк.

На четвертий день роботи газета прямо порівняла макарівську виставку з Всесоюзною сільськогосподарською виставкою в Москві, назвавши замітку «Москва - в Макарові», і повідомила вже про 6613 відвідувачів від початку роботи.^[5] Названо колгоспниць Ф. Горбатенко і М. Шовкун з артілі ім. Петровського, завідувача свиноферми Рогового, у якого вийшло по 19,8 ділових поросят на свиноматку - тобто приплоду, що вижив і пішов у господарство, - агронома М. Савицького й того самого Федоренка, тепер уже з вентиляційною установкою для льонообробних машин.

Ще одна замітка того тижня показує, чим виставка стала для району за межами самого Макарова й самого сільського господарства: двадцять стахановців облспоживспілки - працівники споживчої кооперації, не колгоспники - отримали від свого підприємства премію у вигляді екскурсії на виставку.^[6] Побачити її вважали за нагороду люди, чия робота з полем не була повʼязана взагалі.

За чотирма замітками серії видно, кого газета вважала гідним поіменної згадки на виставці: колгоспниць-передовиць і ланкових бригад^[3], завідувача свиноферми й агронома^[5], обласне партійне й радянське керівництво^[4] і працівників споживчої кооперації, не звʼязаних із полем узагалі^[6]. Три з чотирьох заміток стояли на першій або другій сторінці номера, і лише короткий допис про екскурсію - на четвертій.^[3][4][5][6]

Виставка закрилася 2 січня 1941 року. За весь час її, за підрахунком газети, відвідало понад 21 тисячу колгоспників, а на її майданчиках прочитали 48 лекцій і провели 139 бесід із агрономами, доярками, свинарками й стахановцями.^[1]

Числа належать газеті свого часу, і перевірити пуди, поросят чи відвідувачів нема по чому: редакція вела їх у ритмі щоденних заміток. Але сам ряд - від пʼяти тисяч за два дні до понад шести з половиною тисяч на четвертий - показує, що для району грудень 1940 року був місяцем, коли в Макарів їхали дивитися, а не лише здавати врожай і звітувати.