Сірникова фабрика у Фасовій: 1880 рік і фон Мекк

Районні «Нариси з історії Макарівського району» ведуть сірникову фабрику у Фасовій від 1880 року, засновником називають фон Мекка, а орендаря - на імʼя: Ніссон Гергаєв Цев^[5]. З газет 1920-х ми знали цю фабрику й раніше, а от 1880 рік стоїть тільки тут.

Нарис зверстано як хроніку за роками, і жодного документа під цим рядком не названо - на всю книжку один список джерел. Тому 1880 рік, прізвище орендаря й сама участь фон Мекка тримаються на одному переказі. Ініціали власника нарис подає як М. К., тоді як реклама в «Кіевлянинѣ» за 1902 рік, де контора маєтків стоїть із адресою «почт. ст. Фасова», дає Н. К.^[1] - Миколу Карловича.

Чи це одне підприємство. На початку 1920-х у Фасовій працює сірникова фабрика «Україна», третя фабрика «Спичобʼєднання». У серпні 1923 року на ній рахували 183 робітники^[2]. У грудні того самого року вона пропрацювала три дні й закрилася через ліквідацію «Спичобʼєднання», встигнувши випустити 246 ящиків сірників на 2952 червонних карбованці^[3]. До липня 1925 року її запустили знову: перша губернська культконференція хіміків рахувала серед пущеного за три місяці дві сірникові фабрики - київську й фасівську^[4]. Скільки людей працювало на ній тоді, звіт не розділяє: робітників полічено разом по обох фабриках.

Сорок років між 1880 і 1920-ми не покриті нічим. Чи «Україна» виросла з фабрики фон Мекка, чи стала на її місці новим підприємством, не каже жодне джерело - ні книжка, ні газети. Перевірити це можна за документами фабричної інспекції Київської губернії або за справою про заснування закладу: у переліках підприємств губернії кінця XIX століття така фабрика мала б стояти з роком заснування і прізвищем власника.

Той самий нарис подає й 1914 рік: у Фасовій діяли лісопильний завод і фанерна фабрика, де працювало 160 робітників, а продукції вироблялося на 200 тисяч рублів^[5]. Це єдина звістка про промисловість села до 1917 року, і вона теж без документа.