Акти про смерть Мотижинської сільради за 1942 рік
Мотижинська сільрада йде в цій книзі другою з двадцяти, і її блок - аркуші 3-37, акти № 10-44, тобто тридцять пʼять записів[1]. Це найбільший блок села після макарівського і єдиний первинний документ про Мотижин часів окупації, який узагалі відомий.
Нумерація починається не з одиниці: акти № 1-9 Мотижинської сільради зміст книги позначає як відсутні[1]. Це не втрачені аркуші, а номери, що лишилися незаповненими саме в цій справі.
Книга ведена українською мовою під німецькою окупаційною адміністрацією; бланк називається «ЗАПИС ПРО СМЕРТЬ» і має шістнадцять граф - десять про небіжчика й шість особливих нотаток[1]. На титульному аркуші всієї справи, тобто на всі двадцять сільрад разом, стоїть «розпочато „27“ березня 1942 р. закінчено „24“ серпня 1942 р.»[1].
Що бланк питає і що в ньому стоїть
З тридцяти пʼяти актів блоку розгорнуто пʼять - № 10-14, перші пʼять аркушів. Це пʼять тижнів зими 1942 року, з 12 січня по 16 лютого[1]:
| Акт | Хто | Народження | Причина смерті | Дата смерті |
|---|---|---|---|---|
| 10 | Сухенко Віктор Павлов[ич] | 16.VI.1939 | «від дефтерії» | 24.01.1942 |
| 11 | Давид Олька Кондратна | 15.X.1941 | «Запалення мозків» | 23.01.1942 |
| 12 | Олька Родіонов[на], прізвище не читається | 10.II.1941 | «опарення» | 12.01.1942 |
| 13 | Стаценко Єфим Яков. | 44 роки | «туберкульоз» | 09.02.1942 |
| 14 | Зезека Катерина Олексіїв[на] | 16.II.1938 | «Запалення мозгової оболонки» | 16.02.1942 |
Четверо з пʼятьох - діти, які не дожили пʼяти років, і в графі заняття в усіх чотирьох стоїть «на утриманні батьків»[1]. Катерина Зезека померла у свій день народження. Єдиний дорослий, 44-річний Єфим Стаценко, записаний пенсіонером, а причина його смерті - туберкульоз[1].
Головна відмінність від голодних років
Графа причини смерті заповнена в усіх пʼятьох актах - жодного прочерку. Дифтерія, два запалення мозкових оболонок, опарення, туберкульоз: чотири інфекції і один побутовий нещасний випадок[1].
Порожні в усіх пʼятьох інші дві графи - «становище в занятті» й «місце роботи»: вони просто прокреслені[1]. Ні «колгоспник», ні «одноосібник» не стоїть тут жодного разу, хоча в цих самих графах бланк 1932 року вимагав саме таку відповідь. Порожня й графа сімейного стану.
Порівняння з книгою смертей 1932 року по сусідній Королівці дає точну дзеркальність. Там порожньою була причина - у дванадцяти актах із двадцяти шести, - а заняття записували завжди, бо від нього залежало становище родини. Тут навпаки: причину пишуть щоразу, а становище в занятті не пишуть ніколи. Реєстратор 1942 року відповідає на медичне питання і не відповідає на соціальне - у документі окупаційної адміністрації колгоспного чи одноосібного статусу людини просто немає.
Чим підтверджували смерть
Підтвердження в цих пʼятьох актах різне, і це теж говорить про село: у двох подано довідку лікаря, ще у двох замість неї - двоє свідків, а в одному довідку лікаря Алексієва вписали просто в графу про причину смерті[1]. Через один акт той самий Алексієв стоїть уже не лікарем, а свідком[1].
Дві графи бланка про час не сходяться між собою, і виправляти це не можна. Графа 6 питає дату народження, графа 12 - скільки часу небіжчик жив у даному селі, і це різні питання. В акті № 14 графа 6 дає 16 лютого 1938 року, а графа 12 - «5 років»[1]; останню цифру року народження прочитано як «8» непевно, і сама графа 12 радше вказує на 1937-й[1]. В акті № 11 графа 12 дає «4 місяці», хоча від народження минуло три місяці й вісім днів[1]. Помилкою у віці це не обовʼязково є: графа про тривалість мешкання в селі округлює й сама собою. Довідка в акті № 14 при цьому датована днем пізніше за сам акт[1].
Не сходиться й титульний аркуш із самими актами: книгу заявлено розпочатою 27 березня 1942 року, а пʼять прочитаних актів складено між 24 січня і 16 лютого[1]. Що це - дата оправлення справи, дата на всю книгу з двадцяти сільрад чи перенесення записів заднім числом, з цих пʼятьох актів не видно.
Усі пʼять актів підписані однією парою - керівником Бюро реєстрації і реєстратором, - і обидва підписи читаються тільки як «Тимч…»[1].
Межа того, що документ поки сказав
Пʼять актів - це пʼять тижнів однієї зими з цілого року. Про решту тридцять записів блоку, аркуші 8-37, не відомо нічого: ні імен, ні причин, ні того, чи тримається далі та сама картина. Чи траплялися в мотижинському блоці смерті насильницькі, чи були серед померлих дорослі працездатні, чи змінюється заповнення граф ближче до літа 1942 року - з цих пʼятьох актів не видно.
Не видно з них і того, скільки людей померло в Мотижині за той рік: тридцять пʼять актів це число зареєстрованих смертей, а не всіх.