Акти про смерть Мотижинської сільради за 1942 рік

Мотижинська сільрада йде в цій книзі другою з двадцяти, і її блок - акти № 10-44, тобто тридцять пʼять записів^[1]. Це найбільший із двадцяти блоків книги.

Нумерація починається не з одиниці: акти № 1-9 Мотижинської сільради зміст книги позначає як відсутні^[1]. Чому їх немає, зміст не пояснює.

Книга ведена українською мовою під німецькою окупаційною адміністрацією; бланк називається «ЗАПИС ПРО СМЕРТЬ» і має шістнадцять граф - десять про небіжчика й шість особливих нотаток^[1]. На титульному аркуші всієї справи, тобто на всі двадцять сільрад разом, стоїть «розпочато „27“ березня 1942 р. закінчено „24“ серпня 1942 р.»^[1].

Що бланк питає і що в ньому стоїть

Нижче шість із тридцяти пʼяти актів блоку: перші пʼять, № 10-14, і останній, № 44^[1]. Перші пʼять - це пʼять тижнів зими 1942 року, з 12 січня по 16 лютого:

Четверо з пʼятьох - діти, які не дожили пʼяти років, і в графі заняття в усіх чотирьох стоїть «на утриманні батьків»^[1]. Катерина Зезека померла у свій день народження. Єдиний дорослий, 44-річний Єфим Стаценко, записаний пенсіонером.

Відмінність від голодних років

Графа причини смерті заповнена в усіх пʼятьох актах - жодного прочерку^[1].

Порожні в усіх пʼятьох інші дві графи - «становище в занятті» й «місце роботи»: вони просто прокреслені^[1]. Ні «колгоспник», ні «одноосібник» не стоїть тут жодного разу^[1]. Порожня й графа сімейного стану.

У книзі смертей 1932 року по сусідній Королівці заповнення граф зворотне. Там порожньою була причина - у дванадцяти актах із двадцяти шести, - а графа «становище в занятті» здебільшого заповнена: «член одноосібного двору», «член колгоспного двору»^[2]. У пʼяти зимових актах Мотижина навпаки: причину вписано щоразу, а становище в занятті щоразу прокреслено^[1]. Але й це не правило для всього блоку: в останньому акті, № 44 від 29 грудня 1942 року, у графі становища в занятті стоїть «Сільське господарство», а місцем роботи названо «Громадське г-во»^[1].

Чим підтверджували смерть

Підтвердження в цих пʼятьох актах різне: у двох подано довідку, ще у двох замість неї - двоє свідків, а в одному довідку лікаря Алексієва вписали просто в графу про причину смерті^[1]. Через один акт прізвище Алексієв стоїть уже не при довідці лікаря, а серед свідків.

Дві графи бланка про час не сходяться між собою. Графа 6 питає вік повних років, а для дітей до пʼяти років дату народження, графа 12 - скільки часу небіжчик жив у даному селі, і це різні питання. В акті № 14 графа 6 дає 16 лютого 1938 року, а графа 12 - «5 років»^[1]; останню цифру року народження прочитано як «8» непевно^[1]. В акті № 11 графа 12 дає «4 місяці», хоча від народження минуло три місяці й вісім днів^[1]. Помилкою у віці це не обовʼязково є: графа 12 питає не про вік, а про те, скільки часу людина жила в селі. Довідка в акті № 14 при цьому датована днем пізніше за сам акт.

Не сходиться й титульний аркуш із самими актами: книгу заявлено розпочатою 27 березня і закінченою 24 серпня 1942 року, а пʼять зимових актів складено між 24 січня і 16 лютого, акт № 44 - 29 грудня 1942 року^[1]. Що означають дати титулу, з цих шести актів не видно.

Усі пʼять актів підписані однією парою - керівником Бюро реєстрації і реєстратором, - і обидва підписи читаються тільки як «Тимч…»^[1].

Чого з цих шести актів не видно

Пʼять актів - це пʼять тижнів однієї зими з цілого року. Останній із решти тридцяти записів блоку, акт № 44, записує смерть 29 грудня 1942 року Мухи Микити Климов[ича], 41 року, одруженого, зайнятого в сільському господарстві^[1]. Що в актах № 15-43 поки не встановлено: ні імен, ні причин, ні того, чи траплялися серед цих смертей насильницькі.

Не видно з них і того, скільки людей померло в Мотижині за той рік: тридцять пʼять актів це число зареєстрованих смертей, а не всіх.