Хутір уже є, а назви в документах ще немає
Найраніша дата, яку джерела дають назві Вітрівка, - 1919 рік. Вона стоїть у статті Євгена Букета про датування поселень Макарівського району: назва «вперше згадується 1919 року під час "громадянської війни"», а виноска веде на архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, фонд 8-4/524, аркуш 7.[3] Це польовий записник, і самого аркуша ми не бачили.
Дата про назву, а не про поселення
Букет ставить в одному абзаці чотири дати, і вони про різні речі.[3] 1877 рік - найраніший рік народження, під яким довідник називає Вітрівку місцем народження її мешканців. 1919-й - перша письмова фіксація самої назви. 1923-й - документи адміністративно-територіальної реформи, з яких видно, що тоді «ця назва ще не була офіційно закріплена за хутором».[3] 1933-й - карта Генштабу РККА, квадрат М-35-60, на якій Вітрівка вже є.
Рядок про 1923 рік каже головне: хутір на той час стояв. Закріплювати назву було за чим, і питання тільки в тому, коли її закріпили.
Верхню межу можна опустити з 1933-го до 1926-го
Букет доводить її до карти 1933 року.[3] Але «Список поселень Київської округи» 1926 року вже має в Бишівському районі окрему Вітрівську сільраду - і в ній єдиний населений пункт, сама Вітрівка, без приписаних хуторів, на відміну від сусідніх сільрад того самого району.[6] Рядок під номером 13 подає її як село й дає два числа, 202 і 918: двори й населення.
Отже назву закріпили десь між 1923 і 1926 роками: у 1923-му документи реформи її ще не знають, у 1926-му нею вже названо сільраду.[3][6] Точного року й самого акта ми не встановили.
Чий рік народження стоїть під 1877-м
Число 1877 Букет бере з другої книги «Реабілітованих історією», сторінка 552.[3] На тій сторінці з Вітрівки записаний Ткаченко Іван Тарасович, 1877 року народження, селянин-одноосібник, якому 13 січня 1930 року дали три роки позбавлення волі; реабілітований 1989-го.[7] Схоже, що саме його рік і потрапив у статтю, але прямого зіставлення виноски з рядком тому ніхто не робив; інших кандидатів у книзі немає: 1877 рік трапляється в переліку вітрівців кн. 2 рівно один раз і є найранішим.
Важить інше: книга памʼяті пише «Вітрівка» там, де в рік народження людини такої назви в паперах ще не було.[7][3] Довідники ставлять місце народження сучасною їм назвою, і на цьому легко збудувати вік села, якого воно не має.
Де записані вітрівці, поки назви не було
У Пашківці стояла деревʼяна Троїцька церква, збудована парафіянами 1768 року.[8] У її метричних книгах вітрівців і треба шукати.
Хутір без власної назви в паперах, найімовірніше, потрапляв під Пашківку, хоча прямого підтвердження цьому немає. Метрична книга Пресвятої Трійці села Пашківка на 1915 рік, аркуш зі штампом 189, акт № 99 від 26 вересня: народження Іоанна, батьки - «Села Пашковки крестьянинъ Тимофей Евдокимовъ Цурпаленко и законной его жены Варвары Феодосіевой».[1] Слова «Вітрівка» чи «Вітровка» на аркуші немає жодного разу: в усіх семи прочитаних актах вересня 1915 року стоять тільки Пашковка й Лишня.[1] Старший брат того Іоанна - Данило Тимофійович Цурпаленко[7], який до січня 1938 року очолюватиме вітрівський колгосп.
Тобто шукати «Вітрівку» в дореволюційних метриках марно за самою побудовою книг: її люди записані під Пашківкою.[1]
«Засновано 1924» і чому ця дата не тримається
Картка статті української Вікіпедії про Вітрівку ставить «засновано 1924», а текст тієї самої статті каже «згадується 1919 року»; посилання під датою 1924 немає.[9] Проти неї стоїть і список 1926 року з його 918 жителями.[6] Найімовірніше, «засновано» тут означає рік, коли назву закріпили офіційно, - але це наше пояснення, і жодне джерело його не підтверджує.
Вітряки без дати
Нарис про Вітрівку у збірнику «Нариси з історії Макарівського району» 2006 року, за підписом В. Обухівського, дати ні поселенню, ні назві не дає: «За народними переказами назва пішла від деревʼяних вітряків, які стояли за околицею села в місцевості, де часто віяли вітри. Час походження не встановлений».[5] Сам нарис виносок не має.
Газетна редакція букетівського переліку - «Макарівські вісті» за 24 лютого 2012 року - уже має 1919, 1923 і 1933 роки, але ще без 1877-го й без жодного посилання.[4] Апарат виносок зʼявився аж у журнальній публікації 2016 року.[3]
Підпис 1928 року
22 вересня 1928 року «Пролетарська правда» надрукувала лист до редакції з підписом: «Селянин с. Вітровки, Бишівського району, член партії, Ступак А. Я.».[2] Сам лист спростовує фейлетон про колектив «Ясна Поляна» в сусідній Ліпні, і до Вітрівки та суперечка стосунку не має.[2] Для датування назви тут важить сам підпис: 1928 року нею вже підписувалися в обласній газеті.
Для пошуку. Аркуш, з якого взято 1919 рік, лежить в архіві Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського: фонд 8-4/524, аркуш 7.[3] Це польовий записник, у мережі його немає, і з якої нагоди та чиїми словами назва туди потрапила, розкаже той, хто до нього дійде. Рік, коли назву закріпили офіційно, треба шукати в постановах Київської округи за 1923-1926 роки.