Чотириста сорок два рядки в книгах сільради, і жодного прочитаного
Коли церковні метрики скасували, народження, шлюби й смерті стала записувати радянська влада. По Гавронщині ці книги збереглися майже суцільним рядом: понад сорок справ за 1923-1949 роки у фонді Р-5634 Державного архіву Київської області, народження, шлюб і смерть майже на кожен рік. Частина з них уже оцифрована й лежить на Вікісховищі, решту видають через архівний портал.[1]
Це найбільший іменний масив села за весь XX вік: у покажчику до цих книг стоїть 442 гавронщинські рядки, тоді як на памʼятнику односельцям - близько півтори сотні прізвищ, а в обох книгах репресованих разом - тринадцятеро. Прочитано з цих 442 рядків нуль.
Двадцять справ, і в них 442 рядки
Покажчик актів цивільного стану розписав по селах двадцять справ із цієї серії. Гавронщина стоїть у них так:[2]
| Справа | Рядків | Справа | Рядків |
|---|---|---|---|
| 571 | 123 | 1986 | 10 |
| 599 | 48 | 640 | 6 |
| 624 | 47 | 3094 | 5 |
| 619 | 42 | 639 | 5 |
| 1995 | 33 | 580 | 4 |
| 1991 | 28 | 579 | 3 |
| 562 | 26 | 631 | 3 |
| 632 | 24 | 634 | 2 |
| 1997 | 16 | 611 | 1 |
| 578 | 15 | 1988 | 1 |
Разом - 442 рядки. При кожному стоїть номер аркуша, тобто кожен із них можна замовити поіменно, не гортаючи цілої книги: у справі 578, приміром, гавронщинські акти про смерть лежать на аркушах 82-96.[2]
Одна справа, 571-ша, важить чверть усього масиву. Чому саме вона - з покажчика не видно: він подає прізвище, село й адресу запису, а не те, за який рік цей запис зроблено.
Сімнадцять імен, які вже виписано
З цієї серії до нас дійшли поки що два уривки, і обидва - не з тих двадцятьох справ, а з районних книг, що ведуться за абеткою прізвищ.
Алфавітна книга смертей Макарівського району за 1920-1933 роки (справа 564) дає пʼятнадцять гавронщинців, і всі пʼятнадцять - із блоку 1924 року.[4] Ці люди померли за вісім років до голоду, і плутати їх із жертвами 1932-1933 років не можна; чому таке переплутування легке, сказано на сторінці про голод. Від чого вони померли, покажчик не каже взагалі: причину, вік і заняття записано на самому бланку акта, а бланків ми не бачили.
Книга народжень (справа 563) дає двох: Бобер Іван Свиридович, акт № 10 за 1925 рік, аркуш 12, і Бодер Ганна Демидівна, акт № 52 за 1927-й, аркуш 15.[5] Прізвище тут може бути одне, розчитане двічі: у скорописі 1920-х «р» і «д» пишуться схоже. Але роки й по батькові різні, тож це можуть бути й двоє різних людей; питання закривають самі аркуші.
Розлучення 1919 і 1920 років - найраніші радянські імена села
Ще до того, як завели книги 1923 року, гавронщинці вже потрапляли в державні папери. У фонді Р-4752 лежать чотири справи про розірвання шлюбу жителів села, по одному аркушу кожна, і заголовок кожної називає обох із подружжя: Мудряк Григорій та Лукія (1919), Мироненко Ісидор та Агафія (1919), Петренко Анастасія та Авраам (1920), Шевчук Віссаріон та Єфросинія (1920).[3]
Вісім імен і чотири родини - за два роки, коли книг сільради ще не було, а церковні метрики вже не вели.
Чого ці рядки не кажуть
Усе, що показано нижче, узято з покажчиків, а не з бланків. Покажчик переносить прізвище, імʼя, село й адресу справи - чотири графи з шістнадцятьох, які має бланк акта про смерть. Ні віку, ні заняття, ні причини, ні імен батьків у наших рядках немає: вони лишилися на аркушах.
Для пошуку. Якщо прізвище нижче ваше, наступний крок один: узяти з рядка номер справи й аркуша й замовити саму справу в Державному архіві Київської області, фонд Р-5634, опис 1. Те саме працює й для 442 рядків із таблиці вище, які тут ще не показані поіменно. Писати прізвище варто в кількох написаннях одразу: у цих книгах поруч стоять і Бобер, і Бодер.