Школа, яку колгоспники будували самі

17 і 18 червня 1941 року в Наркомосі УРСР ішла нарада завідувачів обласних відділів народної освіти: готувалися до нового навчального року. Завідувач Київського облнаросвіти Довгошея доповів про «успешное строительство школы колхозниками с. Нижиловичи, Макаровского района»^[1]. Республіканська газета надрукувала це 19 червня, на першій сторінці, поруч із Леськами Черкаського району, де колгоспники ремонтували школу й учительські квартири.

22 червня почалася війна.

Більше про ту школу джерело не каже нічого: ні скільки її встигли звести, ні хто саме її будував, ні що з нею сталося потім.

Школа в селі була давно - 1900 року при церкві працювала одна церковно-парафіяльна^[2], - але нову зводили самі колгоспники, і зводили так, що про них говорили в Києві як про приклад для цілої республіки^[1]. Для села за пʼятдесят верст від повітового міста це не рядова річ.

Наступного разу школа в наших джерелах зʼявляється аж через тридцять років: близько 1970-го в Ніжиловичах працює середня школа, клуб і бібліотека^[3]. Чи це та сама будівля, чи інша, звести не вдалося.

Чи добудували школу, ми не знаємо. Відповідь є у двох місцях, і обидва ми не тримали в руках - матеріали червневої наради 1941 року у фонді Наркомату освіти УРСР і шкільний літопис, який зазвичай веде сама школа. Друге дешевше: воно лежить у селі.