Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Школа, яку колгоспники будували самі
17 і 18 червня 1941 року в Наркомосі УРСР ішла нарада завідувачів обласних відділів народної освіти: готувалися до нового навчального року. Завідувач Київського облнаросвіти Довгошея «сообщил об успешном строительстве школы колхозниками с. Нижиловичи, Макаровского района»[1]. Республіканська газета надрукувала це 19 червня, на першій сторінці, поруч із Леськами Черкаського району, де колгоспники ремонтували школу й учительські квартири.
22 червня почалася війна.
Більше про ту школу газета не каже нічого: ні скільки її встигли звести, ні хто саме її будував, ні що з нею сталося потім.
Школа в селі була давно - 1900 року при церкві працювала одна церковно-парафіяльна[2], - але нову зводили самі колгоспники, і саме їхнє будівництво завідувач облнаросвіти назвав на нараді в Наркомосі УРСР успішним[1].
За нарисом про історію школи в «Нарисах з історії Макарівського району», у грудні 1940 року шкільне приміщення в Ніжиловичах згоріло через необережне поводження сторожа з вогнем, а навесні 1941 року в селі розібрали церкву й з її матеріалу почали будувати школу; будівництво не закінчили, бо почалася війна[4]. Після війни школу добудували завдяки клопотанню О. М. Підсухи перед наркомом освіти П. Г. Тичиною. 1956 року відбувся перший випуск Ніжиловицької середньої школи, а близько 1970 року в селі є середня школа, клуб і бібліотека[3].