Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Грузьке 1911-1912: убивство на току, палії й 22 згорілі двори
Уночі проти 4 серпня 1911 року на току вбили сторожа Кондрата Огородника. Він вартував біля парової молотилки поміщиці Мольської; невідомі закололи його ножами, на тілі знайшли десять ран. Розбійники забрали ремінні паси від молотилки, дещо зі слюсарського й ковальського знаряддя і сім рублів грошей, усього, за газетою, на 600 рублів.[1]
Наступної весни горіли селянські хати.[2] «Останніми часами в нашім селі згуртувалась потайна кумпанія паліїв», - писав до газети власний кореспондент у квітні 1912 року: підпалювали мало не щоночі, то в одному кутку села, то в другому. Кількох селян заарештували й передали судовому слідчому третього участка Київського повіту, але доказів не набралося - односельці, боячись помсти, відмовлялися виказувати паліїв.
Тоді до села приїхав мировий посередник першого участка д. Андрунович, і на сільському сході в його присутності поставили питання руба: виселити з села всіх запідозрених за вироком громади. На схід прибуло 232 господарі. На виселення пристали 103, а 129 виселяти своїх односельців не побажали.[2] Число 232 - це ті, хто прибув на одні збори, а не всі двори села. Кінчилося тим, що на всіх вулицях, з одного й другого краю, на ніч поставили по 2-3 нічні обхідники, старшині й сільському старості наказали щодня пильнувати, щоб обхідники справно виконували свої обовʼязки, і стежити за всіма непевними людьми в селі.
Хроніка села додає до цієї весни число: у квітні 1912 року згоріло дванадцять селянських будинків.[4] І ставить її в довший ряд - восьмьма роками раніше, 30 липня 1904 року, у Грузькому згоріло 35 будинків. За тією самою хронікою, та пожежа припала на те саме літо, коли село повстало проти поміщика й палило скирти, але чи повʼязані ці дві речі, хроніка не каже.
Гасити село мало чим. На 1900 рік сільська пожежна частина мала чотири бочки й два багри, що належали селянам, ще насос і три бочки належали поміщиці Ользі Бетулінській, а ремонт пожежної частини обходився до пʼяти рублів на рік.[5] Хроніка села пише, що ці гроші витрачали поміщики,[4] а в списку не сказано, хто платив.[5]
У червні страховий відділ губернської земської управи подав, що «цього літа» в Грузькому згоріло 22 двори - більше, ніж у будь-якому іншому селі Київського повіту в тому ж зведенні: у Литвинівці 17, у Загальцях 16.[3] Чи то були ті самі підпали, що йшли з весни, чи інші пожежі, зведення не каже: воно рахує двори, а причин не знає.