Палії в Грузькому - від убивства на току до 22 згорілих дворів
Уночі проти 4 серпня 1911 року на току маєтку вбили сторожа Кондрата Огородника. Він вартував біля парової молотилки поміщиці Мольської; невідомі закололи його ножами, на тілі знайшли десять ран.[1]
Наступної весни горіло вже саме село. «Останніми часами в нашім селі згуртувалась потайна кумпанія паліїв», - писав до газети власний кореспондент у квітні 1912 року: підпалювали мало не щоночі, то в одному кутку села, то в другому. Кількох селян заарештували й передали судовому слідчому третього участка Київського повіту, але доказів не набралося - односельці, боячись помсти, відмовлялися виказувати паліїв.[2]
Тоді до села приїхав мировий посередник першого участка д. Андрунович, і на сільському сході в його присутності поставили питання руба: виселити з села всіх запідозрених за вироком громади. На схід прибуло 232 господарі. На виселення пристали 103, а 129 виселяти своїх односельців не побажали.[2] Це єдине відоме число господарів Грузького між списком 1900 року й двадцятими - але міряє воно явку на одні збори, а не село.
Хроніка села додає до цієї весни точніше число: у квітні 1912 року згоріло дванадцять селянських будинків.[4] І ставить її в довший ряд - восьмьма роками раніше, 30 липня 1904 року, у Грузькому згоріло 35 будинків. Та пожежа припала на те саме літо, коли село повстало проти поміщика й палило скирти, але чи повʼязані ці дві речі, хроніка не каже.
Гасити село мало чим. На 1900 рік сільська пожежна частина мала чотири бочки й два багри, ще насос і три бочки стояли в поміщиків, а на догляд і ремонт усього цього поміщики витрачали пʼять рублів на рік.[4]
У червні страховий відділ губернської земської управи подав, що в Грузькому згоріло 22 двори - більше, ніж у будь-якому іншому селі Київського повіту в тому ж зведенні: у Литвинівці 17, у Загальцях 16.[3] Чи то були ті самі підпали, що йшли з весни, чи інші пожежі, зведення не каже: воно рахує двори, а причин не знає.