Прізвища з довідника не знає жодна база нагороджених
· Мотижин
Радянський довідник дає повного кавалера ордена Слави одним рядком: два ініціали й прізвище. Під цим прізвищем людини немає ні в енциклопедії, ні в базах нагороджених.
У переліку відомих людей села радянський довідник ставить один рядок: Р. Г. Лознюк, повний кавалер ордена Слави. Ініціали, прізвище, статус - ні імені, ні дат.[1] Енциклопедія Сучасної України в тому самому селі знає Лазнюка Романа Григоровича: повне імʼя, обидві дати життя, номер полку, перелік боїв.[2] Між двома рядками одна літера в корені, і жоден із двох текстів не каже, що це та сама людина.
Рядок без імені й дат
Для нащадка прізвище з довідника - єдина нитка: з ним ідуть до баз нагороджених, до метрик, до списків частин, до архіву з родинним запитом. Під формою «Лознюк» цієї людини немає ані в енциклопедії, ані в базах нагороджених. А крім прізвища, двох ініціалів, статусу й того, що людина на час видання живе в селі, довідник не дає нічого, чим можна було б звузити коло: ні року народження, ні частини, ні дати нагородження.
Що стоїть під другим написанням
Стаття енциклопедії дає командира відділення розвідки мінометної батареї 312-го стрілецького полку: повний кавалер ордена Слави, усі три ступені, два 1944 року й третій 1945-го, бої під Холмом і Новоржевом, під Ліванами в Латвії й під Кеніґсберґом.[2]
Написання через «а» трапляється в мотижинських рядках ще раз, і в зовсім іншому документі. У книзі репресованих стоїть Лазнюк Сава Савелійович, 1889 року народження, уродженець села.[3] Це єдина інша поява цього прізвища в мотижинських рядках, і вона теж через «а». Поодинці слід слабкий: він каже лише, яка форма прізвища в селі жива, а не як писалося прізвище самого кавалера.
Чому це та сама людина
Рахунок перевертають три речі, що збігаються одночасно: одне село, ті самі ініціали Р. Г. і той самий рідкісний статус.[1][2] Кожна з трьох окремо нічого б не довела, разом вони роблять одну людину дуже ймовірною. Повних кавалерів ордена Слави на весь Радянський Союз близько двох з половиною тисяч, тож імовірність, що в одному селі їх було двоє з однаковими ініціалами й майже однаковим прізвищем, зникаюче мала.
Котра з двох форм давніша, з цього не видно. Бази нагороджених повторюють те написання, яке стоїть у нагородному документі, а туди прізвище потрапляло зі слів самої людини або з військкоматівського списку. Ту саму літеру воно могло загубити чи набути ще 1944 року, тож за походженням жодна з двох форм не має переваги над другою. Зате поруч із прізвищем у нагородному записі стоять рік народження, район, номер частини й дата нагородження, і коли з цих чотирьох збігаються три, форма прізвища вже не важить. Форма з довідника при цьому не просто хиба набору: саме її знає кожен, хто тримає в руках книжку про своє село.
Чого не встановлено
Ні наказу про нагородження, ні метрики під цим ототожненням не стоїть. «Лознюк = Лазнюк» лишається дуже ймовірним і недоведеним: три збіги разом важать багато, але документом вони не стають.
Досить одного нагородного листа з роком народження й номером частини: якщо в ньому 1904 рік і 312-й стрілецький полк, питання закривається одним аркушем. Той самий лист покаже й те, через яку літеру прізвище записали в нагородному документі.