Село згадано при продажу маєтності

На початку 1768 року з рук у руки переходила Макарівська маєтність, і під час її продажу ксьондзові Каетану Росцішевському згадується село Кодра. Ранішої згадки села краєзнавець Євген Букет не наводить.^[1]

Річка з тією самою назвою на той час уже сто пʼятдесят шість років стояла в документах: Букет датує її першу згадку 19 травня 1612 року.^[1] Тобто річку Букет знаходить у документах на півтора століття раніше, ніж село.

Що означає саме слово

Похилевич 1887 року пояснює назву одним реченням: «Кодра - молдавское слово, означающее дремучій лѣсъ».^[2] Звідки він це взяв, у книжці не сказано, і словника він не називає.

«Словник гідронімів України» показує, що назва писалася по-різному. Найраніша друкована форма, яку він знає, - «Корда», з опису Київської губернії Фундуклея 1852 року; далі йде вже «Кодра».^[3] Наголос словник ставить на першому складі: Кóдра.

Для пошуку. У виданнях до середини XIX століття шукати треба обидві форми. В описі 1852 року словник знаходить річку лише як «Корду».^[3]

Покупець 1768 року лишив по собі будівлю в сусідньому селі

Каетан Росцішевський не зник із цієї місцевості після купівлі. Через чотири роки, 1772-го, він збудував у Забуянні деревʼяну Покровську церкву сьомого класу.^[4] Кодра власної церкви тоді не дістала: 1864 року вона числиться деревнею Забуянського приходу, і через двадцять три роки нічого не змінилося.^[2] Кодра лежала за вісім верст від Забуяння.^[4]

Чого під цими датами немає

Обидві дати відомі нам з однієї газетної статті, а вона не подає ні номера справи, ні назви книги, з якої їх виписано.^[1] Дату 1612 року стаття подає з днем і місяцем, а продаж маєтності - лише «на початку 1768 року».^[1] Поки первинний документ не названий, обидві дати лишаються переказом.

Перевірити це можна за актом продажу Макарівської маєтності з початку 1768 року або за самим документом від 19 травня 1612 року.