Село вперше названо при продажу маєтності
На початку 1768 року з рук у руки переходила Макарівська маєтність, і в переліку того, що продавали ксьондзові Каетану Росцішевському, стояло село Кодра. Це найраніша згадка села, яку вдалося назвати краєзнавцеві Євгену Букету.[1]
Річка з тією самою назвою на той час уже сто пʼятдесят шість років стояла в документах: Букет датує її першу згадку 19 травня 1612 року.[1] Тобто вода в документах названа на півтора століття раніше за саме поселення.
Що означає саме слово
Похилевич 1887 року пояснює назву одним реченням: «Кодра - молдавское слово, означающее дремучій лѣсъ».[2] Звідки він це взяв, у книжці не сказано, і словника він не називає.
«Словник гідронімів України» показує, що назва писалася по-різному. Найраніша друкована форма, яку він знає, - «Корда», з опису Київської губернії Фундуклея 1852 року; далі йде вже «Кодра».[3] Наголос словник ставить на першому складі: Кóдра.
Для пошуку. У виданнях до середини XIX століття шукати треба обидві форми. Село, яке в 1852 році надруковане як «Корда», за назвою «Кодра» не знайдеться.
Покупець 1768 року лишив по собі будівлю в сусідньому селі
Каетан Росцішевський не зник із цієї місцевості після купівлі. Через чотири роки, 1772-го, він збудував у Забуянні деревʼяну Покровську церкву сьомого класу.[4] Кодра власної церкви не дістала ні тоді, ні пізніше: 1864 року вона числиться деревнею Забуянського приходу, і через двадцять три роки нічого не змінилося.[2] Кодряни ходили відспівувати своїх у Забуяння, за вісім верст.
Чого під цими датами немає
Обидві дати відомі нам з однієї газетної статті, а вона не подає ні номера справи, ні назви книги, з якої їх виписано.[1] Дати виглядають як витяг із гродського запису - надто вони точні для переказу, - але поки первинний документ не названий, ми ставимо їх як переказ, а не як прочитане.
Перевірити це можна за актом продажу Макарівської маєтності з початку 1768 року або за розмежувальним документом 1612-го: у першому має стояти перелік сіл, у другому - межа по річці.