Діонісій Харлінський збудував у Грузькій церкву Архістратига Михаїла
Деревʼяну церкву в імʼя Архістратига Михаїла поставив 1755 року поміщик Діонісій Харлінський. Вона була пʼятого класу й мала 47 десятин власної землі.[1] Церква на цьому місці стояла й до того: попередницю описано у візиті Хвастівського деканату за 1746 рік.[1]
Парафія була ширша за село. До 1780 року до неї належали жителі сусідньої Козичанки, і тільки потім вони відійшли до власної.[1] Це не церковна дрібниця, а вказівка, де шукати людей: метрики козичанців за XVIII століття лежать у грузьких книгах, а не в козичанських.
Для тих, хто шукає предків, ця церква і є головним архівом села. Її метричні книги в Центральному державному історичному архіві покривають шлюби з 1856 по 1889 рік, народження з 1883 по 1897 і окрему книгу за 1898-й; ще близько дванадцяти книг за 1880-1892 і 1907-1910 роки ведені спільно із сусідніми парафіями.[2] Крім метрик, у фонді Київської духовної консисторії відклався понад десяток справ про призначення й переміщення грузьких священників і дияконів за 1797-1829 роки - а серед них справа 1823 року про пограбування самої церкви.[3]
На 1900 рік у селі стояли церква, каплиця й однокласна приходська школа.[4]
Кінець її історії розтягнувся на сімнадцять років. Будівлю зруйнували 1937 року, частину пристосували під комору. В окупацію богослужіння відновили, і церква працювала в рештках колишньої будівлі до 1954 року, коли приміщення забрали вдруге - цього разу під сільський клуб. Клуб невдовзі переїхав у нову будівлю, а стару церкву зрівняли з землею.[5]