Діонісій Харлінський збудував у Грузькій церкву Архістратига Михаїла
Деревʼяну церкву в імʼя Архістратига Михаїла поставив 1755 року поміщик Діонісій Харлінський. Вона була пʼятого класу й мала 47 десятин власної землі.[1] Церква на цьому місці стояла й до того: попередницю описано у візиті Хвастівського деканату за 1746 рік.
Парафія була ширша за село. До 1780 року до неї належали жителі сусідньої Козичанки, і тільки потім вони відійшли до власної.[1] Метрики козичанців за XVIII століття лежать у грузьких книгах, а не в козичанських.
Метричні книги парафії в Центральному державному історичному архіві покривають шлюби з 1856 по 1889 рік, народження з 1883 по 1897 і окрему книгу за 1898-й; ще близько дванадцяти книг за 1880-1892 і 1907-1910 роки ведені спільно із сусідніми парафіями.[2] Крім метрик, у фонді Київської духовної консисторії відклався понад десяток справ про призначення й переміщення грузьких священників і дияконів за 1797-1829 роки - а серед них справа 1823 року про пограбування самої церкви.[3]
На 1900 рік у селі стояли церква, каплиця й однокласна приходська школа.[4]
Кінець розтягнувся на сорок років, і дві книжки рахують його по-різному
Книжка про село 2001 року подає це коротко: будівлю зруйнували 1937 року, частину пристосували під комору; в окупацію богослужіння відновили, і церква працювала в рештках колишньої будівлі до 1954 року, коли приміщення забрали під сільський клуб; клуб невдовзі переїхав у нову будівлю, а стару церкву зрівняли з землею.[5]
Хроніка того самого краєзнавця 2006 року розписує це по роках, і жоден із них не 1937-й:[6]
| Рік | Що сталося |
|---|---|
| 1852 | ремонт церкви коштом прихожан |
| 1934 | постанова про закриття церкви й перебудову її під клуб |
| 1936 | у церковній будівлі відкрито клуб зі сценою й кіносеансами |
| весна 1939 | з будівлі зрізали куполи, всередині зробили колгоспну комору |
| 2 лютого 1950 | рішення № 167 виконкому обласної ради про вилучення в Михайлівської релігійної громади «клубного» приміщення |
| 1954 | церкву закрито, у її стінах відновлено клуб; служби перенесено у звичайну сільську хату |
| 1971 | богослужіння припинено |
| 1975 | збудовано новий Будинок культури, а стару церковну будівлю зрівняно із землею |
| 1995 | коштом господарства й пожертвами селян збудовано нову Михайлівську церкву |
Рядок 1950 року - єдиний у всій цій хроніці, при якому названо документ: ДАКО, фонд 880, опис 11, справа 1267, аркуші 289-292.[6] Саме з нього відомо головне: релігійна громада в Грузькому існувала й 1950 року, тобто церква не переставала бути церквою ні 1937-го, ні 1939-го - у неї відбирали приміщення, а не парафію.
Тому дату «1937» варто вважати помилкою книжки 2001 року, а не третьою версією: обидва тексти писав той самий краєзнавець, і пізніший із них має документ.