Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Голодомор у Пашківці
Перед голодом Пашківка була великим селом: 1927 року книга памʼяті налічує тут 3299 жителів.[2] Слова «перепис» у нарисі немає, і рік тут не певний: краєзнавець Євген Букет те саме число - 3299 - відносить до перепису 23 жовтня 1918 року, коли Пашківка була третьою за людністю в Бишівській волості після Бишева й Грузького.[3] Список поселень Київської округи 1926 року дає самій Пашківці 459 господ і 1948 жителів, а Пашківській сільраді разом із хуторами Займище й Замогилками - 482 господи і 2047 жителів.[4]
Колгоспний лад приходив сюди у два прийоми: 1928 року в селі організували ТСОЗ, 1930-го - комуну. Першим її головою став робітник-двадцятипʼятитисячник Кольцов М. М. з Києва, і він же разом із головою сільради Кухарем очолив розкуркулювання.[2] Восени й на початку зими 1932 року ці самі люди відбирали в селян, як пише книга памʼяті, все до зернинки, а заразом прикраси та інші цінні речі. Допомагав їм учитель місцевої школи Федір Павлович, чийого прізвища вже не згадали: він витягував золоті сережки з вух у своїх учениць, їхніх мам і бабусь.
«У повністю позбавленому продовольчих ресурсів селі почався голод, від якого лише за встановленими даними померло 139 осіб. Насправді ж цифра втрат значно більша», - пише «Національна книга памʼяті».[2] Звідки взято ці 139, нарис не пояснює.
Перелік імен і число 139
Мартиролог Пашківки має 87 позицій, і це не 87 імен: частина рядків групові - «Марупель - 3 дітей», «Міщенко Іван Гаврилович, його жінка і 9 дітей», «Мельніченко, його троє дітей і два брати».[2] Число людей у такому рядку здебільшого назване, без нього лише «Варки баби сімʼя»; загальної суми книга не подає.[2]
У мартиролозі Пашківки немає жодної дати, жодного віку й жодної причини смерті - самі імена.[2] У макарівському розділі так укладено більшість: Новосілки, Рожів, Грузьке й Фасова теж записані зі свідчень очевидців, як і Пашківка. За архівними даними, як кажуть заголовки, складено сім списків із сорока одного - Макарова, Забуяння, Королівки, Макарівської Буди, Маковища, Озірщини й Ситняків, і в чотирьох із них, Макарова, Королівки, Маковища й Ситняків, архівні дані доповнено свідченнями очевидців. Заголовок кожного з семи називає справу та аркуші, а в списку Озірщини, складеному лише за архівними даними, при іменах здебільшого стоять дата смерті, вік і те, що книга подає як причину смерті. Самі акти обіцяють менше: в озірщинському блоці за 1933 рік, прочитаному зі сканів, графа причини порожня у вісімдесяти актах зі ста десятьох.[1] Серед цих семи є й Забуяння, але його актів у названій справі немає, а три надруковані під ним рядки взято зі списку Озірщини - «Три рядки з чужого списку».
Пашківський список складено зі свідчень пʼятьох очевидців: Іллюченко Г. М. 1920 року народження, Герасимчук К. Я. 1909 року, Пришва А. А. 1920 року, Голубченко О. А. 1932 року і Цвалінська Г. С. 1928 року; 2006 року їх записав учитель історії місцевої школи Тютенко З. М.[2]
Звідки взято 139 і чи це ті самі люди, що в переліку, нарис не каже; 87 позицій - це те, що через сімдесят три роки ще памʼятали пʼятеро свідків.[2] Одиночних позицій у переліку 70, а сімнадцять групових називають ще щонайменше 70 людей, тож разом набирається не менше 140 згадок, хоча повтори в ньому можливі.
У самому списку двічі надруковано «Ніщенко Герасим» і двічі «Ніщенко Іван», у двох різних колонках друкованої сторінки.[2] Чи це дві родини Ніщенків, чи повтор при укладанні, з книги не видно.
Прізвища в переліку стоять гніздами. Литвин повторюється пʼятнадцять разів, Сесюк, Голубченко і Ніщенко - по шість, Сіренко, Кузьменко й Некуй - по чотири.[2] Крім рядків на кшталт «Гольника дочка» чи «Полозюків 10 дітей», що стоять під сусіднім прізвищем, спорідненості між окремими рядками книга не називає, тож однакове прізвище ще не означає однієї родини.[2]