Голодомор
У Людвинівці за 1932-1933 роки померло понад сто людей. Імена встановили двадцяти двох.[3]
Що передувало. 28 грудня 1932 року районна газета надрукувала таблицю «Села, які саботують хлібозаготівлі». Людвинівка стоїть у ній із 63 відсотками плану: після Наливайківки з сорока, Фасови з пʼятдесятьма девʼятьма й Небелиці з шістдесятьма двома.[1] Увесь той номер вийшов під загальним заголовком «Наливайківка, Фасова, Людвинівка, Мотижин, В. Карашин та Макарів саботують хлібозаготівлі», а поруч стояла постанова ЦК КП(б)У від 15 грудня за підписами голови РНК УСРР Власа Чубаря й секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора: хто саботує хлібозаготівлі, той не має права одержувати промкрам від пролетарської держави.[1]
У тому самому номері секретар районного партійного комітету Гетманець писав, що за зрив хлібоздачі голів колгоспів зняли з посад - у Людвинівці, Небелиці, Озірщині й Личанці, - а їхні справи передали до суду.[2] Тобто за пʼять днів до нового року село лишилося без голови колгоспу, а хліб з нього вивозили далі.
Обидва ці рядки відомі поки що з переказу: статтю про підшивку 1932 року надрукували «Макарівські вісті» 2017 року, а сам номер зберігся сканом без розпізнаного тексту.[2]
Мартиролог укладали 2008 року, через сімдесят пʼять років після подій, за спогадами трьох людей: Марченко В. Н. 1922 року народження, Коваль Н. Ф. 1926 року й Коваль І. В. 1922 року. Записувала бібліотекарка місцевої бібліотеки.[3]
Тому тут немає ні дат смерті, ні віку, ні причин - лише імена, і то не всі. У переліку нижче трапляються записи на кшталт «Марченко (брат)» або «Кушків сімʼя»: свідки памʼятали, що людина була, але не памʼятали, як її звали.
Для порівняння: у сусідній Макарівській Буді мартиролог укладено за книгами реєстрації актів про смерть, і там у кожного є день, вік і причина. Різниця не в тому, що в одному селі краще працювали краєзнавці, а в тому, що по одному селу актові книги збереглися й потрапили до укладачів, а по другому - ні.