Госпіталь в одному з будинків і могила, датована лише роком

У роки війни в одному з будинків Горобіївки перебував тимчасовий пересувний госпіталь для поранених бійців Червоної армії.^[2] Більше про нього в нарисі села немає нічого: ні року, ні номера частини, при якій він працював.

На примусові роботи до Німеччини з села вивезли шістнадцятьох - принаймні так рахує зведена таблиця по селах двох районів, складена за архівними матеріалами.^[3] Справи, з якої взято це число, при ньому не названо, тож поки що воно тримається на самій газетній публікації. Та й сам автор підрахунку застерігає, що по бишівських селах цифру встановлено не повністю.

Тих, хто загинув 1943 року за визволення села, поховали в братській могилі.^[1] 1965 року на ній поставили памʼятник.^[2] Через пʼять років могилу внесли до затвердженого облвиконкомом списку памʼяток місцевого значення - рішенням виконкому Київської обласної ради № 806 від 23 листопада 1970 року, позиція 552.^[1] Опис у рішенні короткий: скульптура воїна з залізобетону, побронзована, постамент цегляний, оцементований.

Не плутати. У тому самому рішенні є ще три братські могили в селах із такою самою назвою: Горобіївка Бориспільського району стоїть позицією 254, Горобіївка Сквирського - позиціями 815 і 816, і описи всіх чотирьох майже дослівно однакові.^[1] Наша - та, при якій написано «с. Горобіївка Макарівського району».^[1]

Дня визволення в цьому рядку немає, самий тільки рік; числа похованих теж немає.^[1] Щоб дізнатися, скільки людей лежить у могилі й чи стоять на ній імена, доведеться замовити в архіві облікову картку памʼятки або підійти до самої могили й прочитати напис.