Що нового
RSSКалендар оновлень
січень
лютий
березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
Завалівка: село за трьома валами і власник, якого ніхто не памʼятав
Шість сторінок про село Юрівської сільради - і про те, як довідник 1900 року назвав власника маєтку, котрого не знає жодне краєзнавче джерело, а рукопис 1795 року віддав перші імена завалівчан.
Місця1
Події3
Вітрівка: село, молодше за власні метрики
Дев'ять сторінок про село, назви якого до 1919 року не існувало, - і про те, як мартиролог заднім числом переніс цю назву на людей, народжених за сорок років до неї.
Місця1
Події6
- 1919 - Хутір уже є, а назви в документах ще немає
- 1924 - Абетка веде до акта, якого в ній немає
- 1930 - Одноосібники Вітрівки перед Особливою Нарадою, 1930 рік
- 1933 - Свідчення для мартирологу Вітрівки записав учитель із сусіднього села
- 1938 - Одинадцять вітрівців перед трійкою за пʼять днів квітня 1938
- 1941 - Школу зайняли під госпіталь, а полонених із неї вивели
- 1613 - Перша згадка - рахунок за чужих утікачів
- 1670 - Грамота 1670 року, у якої дві дати
- 1742 - Напад ватаги Харитона Коняхіна на двір Виговських
- 1750 - Піддані з Лишні як названа сторона межової суперечки
- 1750 - Наїзд настоятеля Клуковського на село під виглядом гайдамаків
- 1768 - Гайдамацький загін Савки Плиханенка
- 1798 - Церква Зачаття святої Анни
- 1888 - Рік життя парафії в метричній книзі 1888 року
- 1924 - Книга народжень 1924 року - півсотні лишнянських родин
- 1932 - Осикове: чи заснували хутір німецькі колоністи
- 1932 - Голод 1932-1933 років у Новосілках: 86 пригаданих, оцінка за дві сотні, вісім осіб у мартиролозі
- 1933 - Голодомор у Лишні
- 1937 - Репресії в Лишні: одинадцять імен, 1933-1946
- 1937 - Репресовані Рожева
- 1938 - Репресії в Новосілках, 1930-1944
- 1942 - Вивезені до Німеччини: 98 із села і пʼятеро, що там загинули
- 1943 - Бій за Лишню
Шість Горобіївок, і всі чужі
Горобіївка під Бишевом не має ні власної церкви, ні мартиролога голоду: у книзі памʼяті всі згадки її імені належать трьом однойменним селам з інших районів. Зате сільрада лишила по ній 522 іменні рядки за 1920-1935 роки, і половину з них несуть десять прізвищ.
Місця1
Події5
- 1764 - Євген Букет надрукував 1768 рік, а потім виправив себе на 1764
- 1920 - Тринадцять років поіменно, і три порожні: 1923, 1924, 1933
- 1930 - Судили не село, а район: Горобіївка, 1929-1950
- 1937 - «Ім. Затонського с. Горовка», а за два роки вже «Більшовик»
- 1943 - Госпіталь в одному з будинків і могила, датована лише роком
Люди4
- Андріївка
- Бишів
- Фасова
- Гавронщина
- Грузьке
- Колонщина
- Кодра
- Комарівка
- Копилів
- Козичанка
- Королівка
- Леонівка
- Липівка
- Лишня
- Макарів
- Макарівська Буда
- Маковище
- Малий Карашин
- Марʼянівка
- Мотижин
- Наливайківка
- Небелиця
- Ніжиловичі
- Новосілки
- Пашківка
- Озірщина
- Почепин
- Рожів
- Соснівка
- Плахтянка
- Ситняки
- Великий Карашин
- Весела Слобода
- Ясногородка
- Юрів
- Юрівка
- Забуяння
- 1670 - Грамота 1670 року, у якої дві дати
- 1932 - Три імені й одна постанова: Захар Шмигель, 1932
- 1933 - Сто пʼятдесят сім імен назвали через шістдесят років, а в книзі за той рік стоїть один акт
- 1937 - 7 грудня 1937 року: десятеро кодрян в одному розстрільному дні
- 1959 - Колгосп імені Ілліча: з 1959 року чи ще з 1950-го
У Мостища вкрали давнину - і зробив це його власний тезка
На Ірпені два села з назвою Мостище, і краєзнавча література звела їх в одне. Універсал Хмельницького, церква 1675 року, ченці-домініканці - усе це історія іншого села, під Гостомелем, хоч друкували її під нашим. Найдавніший певний документ про бишівське Мостище виявився на девʼятнадцять років молодшим, зате іменних рядків село дістало 283.
Місця1
Події4
- 1815 - Шимановський назвав південну частину Фасови Людвинівкою
- 1854 - 29 березня 1854 року: ревізька казка однодворців Чорногородки
- 1854 - 1 207 з 1 880: євреї Макарова, 1854-1941
- 1871 - Викуп землі з 1871 року: десять господарів, троє з них на імʼя
- 1932 - Голод 1932-1933 років: шістдесят пʼять імен і жодного документа
- 1932 - «У них трохи було легше»
- 1937 - 7 грудня 1937 року: десятеро кодрян в одному розстрільному дні
- 1941 - Липень 1941 року: як почалася окупація Бишева
- 1941 - Окупація, підпілля і вступ Червоної армії, 1941-1943
Юрів ховався за схожою назвою, і першу згадку довелося пересунути на три століття
Півтора століття про Юрів писали, що це давнє «Ірово» з листа 1515 року. Похилевич, з якого все пішло, подав здогадку обережно й сам приписав до неї умову, за якої вона не працює, - а перекази ту умову загубили. Тверда згадка виявилася на три століття молодшою.
Місця1
Події3
Дата, яка виявилася чужою, і мартиролог, якого не надрукували
Яблунівка на Макарівщині - казенне село на Ірпені, приписане до чорногородської парафії. Дату «1622 рік», яку їй іноді приписують, ми перевірили й відкидаємо: вона належить іншій Яблонці, під Гостомлем, і та сама тезка колись переселила село на чужу річку.
Місця1
Події4
Макарів: тринадцять сторінок про райцентр
Макарівська сотня 1649 року зі ста одинадцятьма козаками, єврейська громада містечка, книги смертей 1932-1933 років поіменно, газетний Макарів від 1902 до 1957 року і перша біографія - Данило Туптало.
Місця1
Події13
- 1649 - Сто одинадцять козаків Макарівської сотні, 1649 рік
- 1754 - Скарга про дії воєводської міліції, 3 липня 1754 року
- 1854 - 1 207 з 1 880: євреї Макарова, 1854-1941
- 1902 - «У Макарові немає лазні»: містечко в газетних дописах, 1902-1938
- 1921 - Шістнадцять уродженців Макарова: вироки й виселення 1921-1952 років
- 1923 - Шістдесят чотири імені у районних покажчиках: народження, смерті й розірвання шлюбів, 1923-1932
- 1924 - Районна сільськогосподарська виставка, 11-12 вересня 1924 року
- 1928 - Кубло куркулів і нова людина: колективізація в Макарові за газетою, 1928-1934
- 1933 - Голодомор у Макарові
- 1938 - «Простоюють з вини керівників»: район у «Пролетарській правді», 1938-1941
- 1940 - Районна сільськогосподарська виставка, грудень 1940 року
- 1941 - Окупація, підпілля і вступ Червоної армії, 1941-1943
- 1947 - Повоєнні роки Макарова в газетах, 1947-1957
Люди1
Мартиролог, у якому немає жодного імені
Гавронщина на Макарівщині двічі приймала чуже життя: 1816 року поїхала посагом до князів Трубецьких, а 1986-го прийняла в 190 нових будинків людей із Товстого Лісу, і кілька років у селі сиділо дві сільради одразу. Мартиролог голоду називає пʼятнадцять померлих, сімох «встановлених поіменно» - і не подає жодного імені.
Місця1
Події7
- 1768 - Любомирський віддає макарівський ключ, і в переліку сіл стоїть Гавронщина
- 1816 - Село їде посагом до Трубецьких і лишається в роду сто років
- 1919 - Чотириста сорок два рядки в книгах сільради, і жодного прочитаного
- 1933 - Голод 1932-1933: пʼятнадцять померлих, семеро «встановлених» і жодного імені
- 1937 - Двох Прибитьків з одним по батькові розстріляли з різницею в шість тижнів
- 1943 - Сорок два підпільники, два мости й памʼятник, чиїх плит не прочитано
- 1986 - Товстий Ліс приїжджає в Гавронщину зі своєю сільрадою й своїм колгоспом
Господар Маковища порахував, що реформа 1861 року дала його ж селянам
Село двадцять років належало Рильським, і син власника надрукував у петербурзькій «Основі» підрахунок: доти сто вісім днів панщини на рік, тепер девʼяносто днів відробітку. Того самого чоловіка за рік до того обшукували в цьому маєтку, і шифр слідчої справи ми знайшли.
Місця1
Події5
Через плутанину з сусідом ми знаємо про Юрівку більше
Юрівка і Юрів стоять упритул у семи виданнях, і майже кожен, хто виписував із них, зливав два села в одне. Через цю плутанину до нас і дійшов опис погрому 1906 року: київська газета приписала його не тому селу, і поміщик сусіднього написав спростування.
Місця1
Події8
- 1746 - Документ 1746 року називає Юрівку новозаведеною
- 1840 - Метричні книги юрівської церкви за 1840-1852 роки
- 1866 - Сповідний розпис 1866 року - вісімдесят шість дворів
- 1906 - Селяни розгромили економію 23 травня 1906 року
- 1907 - Управителя маєтку вбито пострілом через вікно
- 1933 - Голод 1932-1933 років, десятеро померлих і сім записаних імен
- 1938 - Двох юрівських колгоспників трійка засудила до розстрілу одного дня
- 1943 - Окупація, підпілля і вісімдесят один невернений
Село, у якого є свідоцтво про народження
Весела Слобода почалася в один день: 15 жовтня 1850 року ревізор переписав тут 260 душ і записав, що слобода «учреждена вновь» за двома указами губернського правління. Три різні дати заснування, які ходили по книжках, виявилися датами трьох різних паперів.
Місця1
Події6
- 1850 - Слобода, заведена наново
- 1914 - Бійка на храмовому святі, за яку присяжні виправдали всіх
- 1928 - Своя сільрада, свій ЗАГС і перша книга, яку вона завела
- 1932 - Голод 1932-1933 років і двоє імен, які встигли записати
- 1938 - Чотири вироки, чотири окремі справи
- 1943 - Десять могил і зруйноване село, листопад 1943
Люди4
Дві відповіді на питання, звідки назва Колонщини
У паперах село осадив 1635 року чоловік на прізвище Колонський, а в самому селі через сто років розповідали про битву й сім могил. Обидві відповіді записав хтось сторонній, і жодна не скасовує другої.
Місця1
Події9
- 1635 - Рік осадження Колонщини стоїть на документі, якого ніхто не бачив
- 1746 - Візита 1746 року застала в Колонщині церкву з трьома верхами й двома дзвонами
- 1903 - Чотири роки потрав на людвинівських сінокосах, і присяжні виправдали всіх тринадцятьох
- 1919 - Бій із денікінцями під Колонщиною - могила є, а дати в неї дві
- 1930 - Домашенко і двоє Ковальчуків: розкуркулення 1930 року
- 1933 - Вісімнадцять імен зі спогадів і книга, якої немає
- 1937 - Десятеро репресованих: 28 лютого 1930 і 3 серпня 1937
- 1941 - Сто шістдесят сім імен на трьох плитах, і одне зіскоблено
- 1986 - Херсон збудував у Колонщині частину села, і її назвали Таврією
Село, яке виросло вдванадцятеро, і його двійник за півгодини їзди
Марʼянівка на Макарівщині одна з двох із такою назвою в тій самій громаді, і майже все, що про них надруковано, переплутано. Ми розвели їх пʼятьма способами, прочитали очима тридцять вісім аркушів актів цивільного стану й знайшли, що з одинадцятьох газетних заміток, приписаних цьому селу, йому належать три.
Місця1
Події9
- 1863 - 216 десятин, продані один раз і датовані тричі
- 1870 - Десять пруссаків, 160 десятин і чотири написання однієї назви
- 1928 - Що записував ЗАГС, поки Марʼянівка була трьома хуторами
- 1933 - Чотирнадцять рядків, і чотири з них під одним прізвищем
- 1935 - Три хутори в довіднику, одинадцять у памʼяті, і жодного після 1938 року
- 1938 - Спершу забирали Мегедів, потім - за німецьким прізвищем
- 1941 - Аеродром, підрайон «Грузьке» і два акти, у яких село названо своїми словами
- 1943 - Село звільнили, а штаби трьох зʼєднань стояли тут до Нового року
- 1986 - 780 людей із зони, 315 будинків і вулиця Дрогобицька
Малий Карашин, і межа, яку провела конфіскація 1874 року
Малий Карашин довго йшов у паперах разом із сусіднім Карашином, і межу між ними провів не указ, а конфіскація за повстання 1863 року. Ми прочитали ревізьку казку 1795 року, вісім актів окупаційних років і виправили дату, яку покажчик метричних книг подавав із помилкою на сто тридцять три роки.
Місця1
Події7
- 1795 - Ревізька казка 1795 року називає Малий Карашин окремою деревнею
- 1863 - Двоє дітей Кобилинських померли одного дня
- 1874 - Конфісковану за повстання частку продано, і в двох половин Карашина стали різні господарі
- 1932 - Голод 1932-1933 років, від якого не лишилося жодного імені
- 1937 - Шестеро репресованих, і четверо з них розстріляні
- 1943 - Двадцять один акт цивільного стану, складений під окупацією
- 1943 - Фронт відкотився до села, і на околиці поставили гармати
Районну книгу смертей дочитано до кінця
Сто писаних сторінок із двохсот сорока шести. Двадцять сім із них ми прочитали раніше, решту сімдесят три - не відкривав ніхто. Вони дали ще тисячу триста вісімдесят один іменний рядок, і найбільше додалося Грузькому.
Повний запис у журналі →Одне село, два мартирологи, два райони
Книга памʼяті друкує списки жителів Озірщини двічі, у розділах різних районів, і вони перетинаються іменами. Ми прочитали зі сканів усі тридцять вісім актів про смерть 1932 року й побачили, що графа причини порожня в двадцяти одному з них.
Місця1
Події4
Плахтянка двісті років жила з промислу, а 1900 року в ній не було жодного заводу
Панський промисловий кущ 1830-х, гончарі, спиртозавод, завод кормових антибіотиків. А довідник 1900 року дає кожному селу абзац про промислові заклади - у Плахтянки такого абзаца немає: на середині цієї лінії село не мало жодного заводу.
Місця1
Події12
- 1768 - Уперше Плахтянку названо 1768 року, у переліку сіл, що йшли разом із Макаровом
- 1830 - Ґуральня, броварня і два заводи, а поруч них гончарі, що жили з горщиків
- 1850 - Єдиний рік, на який відомий увесь склад села: ревізька казка 1 жовтня 1850 року
- 1905 - Напад на драгунський патруль, 8 листопада 1905 року
- 1921 - Сто пʼятдесят два записи сільради, 1921-1943
- 1924 - Убивство голови сільради Зарицького, листопад 1924 року
- 1930 - Розкуркулення трьох одноосібників, 1930 рік
- 1932 - Голод 1932-1933 років у Плахтянці
- 1934 - Сім селькорів Плахтянки і розправа над найактивнішим, 1934 рік
- 1941 - Оборона, окупація і два памʼятники, 1941-1945
- 1958 - Завод кормових антибіотиків став на спиртзаводі, а ґуральня перед ними - на порожньому місці
- 1986 - 283 переселенці й сто хат під них, 1986 рік
Розбори2
Пʼятсот сімдесят пʼять імен, які лежали в покажчику непрочитаними
Районна книга смертей веде облік по всьому району, а не по сільрадах, - і тому вона буває єдиним слідом там, де власна актова книга села втрачена. Ми перечитали двадцять сім її сторінок наново й побачили на сто сорок два імені більше, ніж виписали першого разу.
Події2
Андріївка постаршала на двадцять сім років і втратила літописне місто
Том «Źródła dziejowe» відсунув першу звістку про село на 1609 рік. У ньому ж не підтвердилося давньоруське минуле Андріївки: єдина виноска під твердженням про літописний Воздвиженськ вела в чужу книжку.
Місця1
Події8
- 1609 - Батько лишив собі Макарів, а двір із синовим імʼям став селом
- 1619 - Межу з батьковим Макаровом списали словами: урочища, хрест і млин
- 1768 - Що робив тут загін Бондаренка, відомо зі слів його ж учасника
- 1801 - Вознесенська церква 1801 року, з якої через півтора століття збудували школу
- 1863 - 813 десятин за 23 470 рублів, і що лишилося селу через тридцять сім років
- 1933 - Сто пʼятдесят сім імен назвали через шістдесят років, а в книзі за той рік стоїть один акт
- 1937 - Чотири вироки за чотирнадцять місяців, і одна літера, через яку їх не було видно
- 1941 - Три дати визволення і чотири різні підрахунки утрат
Люди5
Тридцять солдатів на Карашин і по десять на решту
Виступ восьми сіл 1848 року знають з Наливайківки, але проповідь, з якої все почалося, прозвучала в карашинській церкві. Розмір карального загону показує, що осередком влада вважала Карашин.
Місця1
Події9
- 1604 - Спалений дім власників, і все через межу між двома річками
- 1912 - Священник написав донос на вчителя, а під арешт пішов сам
- 1932 - Розкуркулення: четверо одноосібників за три роки
- 1933 - Список зібрали через шістдесят років, і три позиції в ньому неповні
- 1935 - Церкви не стало, а вал і рів під нею лишилися
- 1937 - Двоє з Великого Карашина, пʼятеро з Малого
- 1943 - Через девʼять днів після приходу своїх село поставили в окопи
- 1945 - Камінь не каже, кого саме він перелічує
- 1986 - 295 чи 315, і в котрому з двох сіл
Соснівка вперше видно тоді, коли з неї тікають
Перша згадка села це судова справа 1618 року про підданих, які втекли за Дніпро. А стару назву, яку ми пів року носили при цьому селі, довелося зняти: вона належить чужому.
Місця1
Події6
- 1618 - Перша згадка 1618 року: суд за людей, які втекли за Дніпро
- 1908 - Порубка панського лісу: лісник вистрелив і втік у хащі
- 1933 - Голод 1932-1933: пʼятеро дітей і книга, якої немає
- 1937 - Двоє розстріляних 1937 року, і ще пʼятеро в тому самому томі
- 1941 - Війна: карʼєри під табір, обеліск на 137 імен і підпілля за переказом
- 1986 - Девʼяносто хат для 432 переселенців із Чорнобильської зони
Комарівку колись перевезли, і роди приїхали разом із нею
Село зігнали з місця під корабельний ліс і перенесли на нове. Через тридцять чотири роки перепис показує, що всі дванадцять родів на місці й тримають дві третини дворів.
Місця1
Події9
- 1766 - Рудня, гута і двоє підданих: люстрація 1766 року
- 1838 - Чотирнадцять дворів без свого храму: сповідний розпис 1838 року
- 1863 - Вісімнадцять садиб на Гусці: село перевозять на нове місце
- 1897 - Медіанний вік вісімнадцять: перепис 1897 року
- 1933 - Тридцять, сімнадцять і троє
- 1938 - Двоє імен, і між вироками пʼять років
- 1941 - Семеро в перші дні, восьмий трохи згодом
- 1943 - Шість чисел, які рахують різне
- 1960 - Від болотної руди до письмових столів
Розбори2
Шукайте не село, а сільраду
Ми перечитали книги записів актів: «невідомо» в графі причини смерті здебільшого означає порожній рядок, а два державні переліки репресованих про тих самих людей кажуть різне.
Події9
- 1780 - Козичанка стає окремою парафією: перша церква 1780 року
- 1930 - Особлива нарада ДПУ судить чотирьох жителів села одного дня
- 1930 - Репресії в Наливайківці: вісімнадцять імен, 1930-1944
- 1932 - Голодомор
- 1932 - Двісті двадцять, триста, пʼятдесят два
- 1932 - Голодомор 1932-1933: список, записаний зі слів чотирьох людей
- 1933 - Голодомор у Почепині
- 1933 - Голодомор у Пашківці
- 1937 - Репресії в Лишні: одинадцять імен, 1933-1946
Розбори3
Небелиця, і рік, який належить іншому селу
1158 рік, за яким знають село, літопис віддає Неблю на Припʼяті - за триста кілометрів звідси. І перебудований обеліск, з якого одне імʼя не переїхало на новий камінь.
Місця1
Події9
- 1770 - Niebylica у реєстрі королівщин 1770 року
- 1840 - Тринадцять років поспіль без жодної діри
- 1851 - Церкву ставить казна: Миколаївська 1851 року
- 1933 - Шістдесят два відсотки по селу, чотири по району
- 1938 - Шестеро, і двоє з них записані через «и»
- 1941 - Загін, який тримав житомирське шосе
- 1943 - Село звільнили в листопаді, а бої тривали до Нового року
- 1945 - Камінь переписали наново, і одне імʼя зникло
- 1952 - Троє під хатою: остання згадка ОУН на Макарівщині
Розбори3
Дочитали районний збірник - двадцять нових сторінок
Районний збірник 2006 року стояв у виносках двадцяти пʼятьох сторінок, а вибрано з нього було мало. Тепер вибрано - і зʼявилося двадцять нових сторінок подій.
Місця13оновлено
Події5
- 1857 - Школа в Грузькому: від хати дяка до таблиці випусків
- 1905 - Матрос із «Потьомкіна»: одна людина, два імені й другий козичанин поруч
- 1913 - Чотири роки за поштове відділення: справа, у якій розписалося все містечко
- 1918 - Пʼятнадцять убитих у новорічну ніч і два пояснення, чому
- 1932 - Осикове: чи заснували хутір німецькі колоністи
Районну книжку прочитали цілком, і частина виносок відпала
Ми прочитали «Нариси з історії Макарівського району» самі - і зняли з восьми сторінок те, що приписували цій книжці помилково.
Події2
Розбори1оновлено
Ніжиловичі
Село, землю якого двічі роздавали сусідам: у протесті 1616 року її відбирають саме тут, а осаджують на ній Ситняки й Буяниці. І сповідний розпис 1838 року, прочитаний по дворах.
Місця1
Події14
- 1415 - Два колоди меду й постолпщина: реєстр данин ~1415 року
- 1616 - Претензії 1616 року: у Ніжиловичів відбирають землю двічі
- 1735 - Митрополичий ключ: 1735 рік, який не сходиться з документами
- 1838 - Сповідний розпис 1838 року: посеред аркуша кінчається село
- 1900 - Село 1900 року: 11 717 десятин, з них селянам 1 272
- 1907 - Червень 1907: телеграма цареві й «Высочайшая благодарность»
- 1908 - Пошесть на дітях, 1908: «нема кому повідомити»
- 1908 - Ходок у Тургайську область, 1908
- 1923 - Ніжиловицька волость: одне слово в наказі Наркомпроду
- 1929 - Шістнадцятеро з одного села: від виселення 1929-го до трибуналу 1944-го
- 1932 - Двісті двадцять, триста, пʼятдесят два
- 1934 - «Нове життя» і «Більшовик»: колгосп, чия назва не називає села
- 1941 - Школа, яку колгоспники будували самі
- 1941 - Сто сімдесят чотири проти двохсот семи
Розбори2
Ясногородка
Містечко, яке двічі помирало й двічі оживало: 1720 року на його місці стояло пусте поле, 1773-го король заснував його вдруге. І метрична книга 1903 року, прочитана посторінково.
Місця1
Події14
- 1585 - Маєток Богушів-Гулькевичів продано княгині Корецькій
- 1649 - Сотня є, а котре з двох сіл її дало - невідомо
- 1670 - Король надав Богушівку Києво-Братському монастиреві
- 1773 - Містечко засновано вдруге королівським привілеєм
- 1855 - Пожежа спалила тридцять пʼять єврейських дворів
- 1903 - Скарлатина в січні, і вісімдесят народжених за рік
- 1909 - Земство почало будувати школу, бо в церковну дітей не пускали
- 1913 - Товариство, яким керували з Києва
- 1932 - Чотири рядки, у яких два імені
- 1936 - За чотири місяці колгосп змінив імʼя
- 1938 - Дванадцять статей і один день, що стоїть окремо
- 1941 - Могила, яку два реєстри описують по-різному
- 1943 - Найбільше число війни тут не про загиблих
- 1984 - Заарештували вдруге, через двадцять вісім років після звільнення
Розбори2
Копилів
Село, у якому Чайковському тримали окрему кімнату, а маєток тим часом розорював свого власника. І жінка, яку легко проминути через дужки в її прізвищі.
Місця1
Події8
- 1738 - Копилів записано за двома власниками
- 1863 - Селяни викупили 1329 десятин за 51 тисячу рублів
- 1889 - Чайковський двічі гостює в Копилові
- 1926 - Сто двадцять шість дітей за рік у книзі сільради
- 1932 - Три імені на сто пʼятдесят померлих
- 1937 - Директора і завуча школи розстріляли одного дня
- 1941 - Двісті сімдесят шість прізвищ на стелі біля школи
- 1986 - Копилів прийняв евакуйованих із Опачичів
Кодра
Селище жило з двох скляних гут, торфу й лісу. 7 грудня 1937 року склодувів із кодрянської гути забрали за один день.
Місця1
Події5
Забуяння, і три рядки, яких у селі не було
Книга памʼяті подає мартиролог села як укладений самими актами ЗАГС і єдина в районі пише причину прямо - «від голоду». Ми пішли за архівним посиланням і не знайшли по ньому нічого.
Місця1
Події8
- 1616 - Виселок Буяниці, 1616: село ставлять виведеними людьми
- 1841 - Хто хрестився в Забуянні 1841 року
- 1925 - Нове «чудо»: рік, коли за Покровську церкву взялися з двох боків
- 1930 - 25 березня 1930: рішення, ухвалене про одне село
- 1932 - Голодомор і сім років, яких немає в архіві
- 1937 - Сім вироків за один грудень 1937-го
- 1943 - Три памʼятники 1943 року в Забуянні
- 1986 - Девʼяносто садиб під ключ: новосілля переселенців із Чорнобильської зони
Бишів, і обеліск, на якому 399 імен замість 123
Обеліск посеред села стоїть на державному обліку як памʼятник ста двадцяти трьом односельцям. Ми переписали всі три його грані рядок за рядком - і дістали триста девʼяносто девʼять імен.
Місця1
Події12
- 1581 - Найраніша документована згадка Бишева: податковий рядок 1581 року
- 1644 - Домініканський конвент у Бишеві й фундуш на два села
- 1694 - 25 травня 1694 року: місто вигнало власницю й знищило папери
- 1854 - Книга смертей 1854 року: рік, у якому вмирали діти
- 1906 - Пожежа 5 квітня 1906 року, яка мало не знищила містечко
- 1930 - 10 березня 1930 року: чотирнадцять вироків, і всі бишівські
- 1932 - Голод 1932-1933 років: шістдесят пʼять імен і жодного документа
- 1938 - Репресії в Бишеві: пʼятдесят три імені за двадцять років
- 1941 - Липень 1941 року: як почалася окупація Бишева
- 1943 - 15 жовтня 1943 року: двадцятьох пʼятьох укинули в криницю
- 1943 - 8 листопада 1943 року: визволення Бишева
- 1945 - Обеліск односельцям: 399 імен там, де реєстр рахує 123
Люди5
Ситняки, сорок вісім актів і мартиролог, що збігся з ними один раз
Книгу реєстрації смертей за 1932 рік ми прочитали посторінково - усі сорок вісім аркушів. Потім поклали поруч друкований мартиролог, укладений із тієї самої справи, і звірили дата в дату.
Місця1
Події5
Рожів, містечко з єврейською колонією, і літописний город, якого тут не було
1900 року в містечку 2356 душ, а поруч, окремим пунктом того самого списку, - Рожевська єврейська колонія: 41 двір, синагога, пʼять шкіряних заводів. Сьогодні в селі 448 людей.
Місця1
Події6
Липівка, і десять господарів, які вертаються через пʼятдесят років
Село, де 1746 року візитатор заборонив правити службу, щоб пан повернув церковну землю. І викупний список 1871-го: десять імен із десятинами, чотири з яких потім стоять у мартиролозі й у книзі репресованих.
Місця1
Події8
- 1732 - Найдавніша тверда згадка: 1732 рік
- 1746 - Візита 1746 року: церква, відібрана земля і заборона правити службу
- 1871 - Викуп землі з 1871 року: десять господарів, троє з них на імʼя
- 1930 - 8 червня 1930: троє одноосібників з одного села
- 1932 - Голодомор 1932-1933: список, записаний зі слів чотирьох людей
- 1937 - 10 вересня 1937: шестеро односельців за один день
- 1943 - 8 листопада 1943: визволення Липівки
- 1947 - 1947: вісім кілограмів колосків, вісім років табору
Пʼятеро людей, і те, чого про них не знає жодне джерело
Циркач, який заснував два шапіто, тридцятирічний хлібороб з одним словом у графі причини смерті, і чоловік, якого закололи за прізвище. Кожна сторінка закінчується тим, чого джерело не каже, і де це можна перевірити.
Події3
Люди5
Одинадцять сіл дістали першу згадку й війну
Тринадцять сторінок про те, з чого село починається в паперах і що з ним було в 1941-1945. У трьох сіл перша дата виявилася одним тижнем серпня 1613 року, і в усіх трьох це записи про втечу.
Події13
- 1604 - 1604 чи 1609: дві дати першої згадки й суперечка за землю, з якої вони взялися
- 1613 - Утікачі з Брусилова і дві різні дати від одного автора
- 1613 - Перша згадка - рахунок за чужих утікачів
- 1613 - 1613 чи 1664: дві дати першої згадки, і за жодною немає документа
- 1670 - Грамота 1670 року, у якої дві дати
- 1864 - Село почалося з буди - місця в лісі, де гнали смолу й дьоготь
- 1941 - Понад 120 вивезених і братська могила без списку
- 1941 - Три роки окупації, від яких лишилися дві справи
- 1941 - 1941: арешт бригадира колгоспу «Наш шлях»
- 1942 - Тридцять сім із Буди, двадцять із Соболівки і рік, коли вивозили найбільше
- 1942 - Вивезені до Німеччини: 98 із села і пʼятеро, що там загинули
- 1942 - Громадське господарство № 3, 77 вивезених і 214 імен на плитах
- 1943 - Визволення 1943 року - рік документований, день ні
Шість подій, які лежали написані й невидимі
Пʼять сторінок чекали публікації з кінця липня, шоста написана тепер. Дорогою зʼясувалося, що загадкового «наприкти» в акті 1750 року немає: там звичайне польське naprzeciwko.
Місця4оновлено
Події6
- 1750 - Піддані з Лишні як названа сторона межової суперечкионовлено
- 1912 - Палії в Грузькому - від убивства на току до 22 згорілих дворівоновлено
- 1924 - Один із трьох зерноочисних пунктів районуоновлено
- 1925 - Загибель Федори Букетовоїоновлено
- 1932 - Чужі плуги й дряпаки в Лишні та Леонівці, вересень 1932-гооновлено
- 1937 - Терор 1937-1938 у Чорногородці: три різні органи на чотирьох людей
Козичанка
Село, у якого є власна книжка: дві церкви замість однієї, гайдамацький ватажок, якого сюди привела виноска в нікуди, двоє вбитих 1906 року на імʼя, і селекціонер, чия друга премія не існувала ніколи.
Місця1
Події10
- 1747 - Гайдамаки Гапона й садиба козичанського орендаря
- 1780 - Козичанка стає окремою парафією: перша церква 1780 року
- 1888 - Викуп чиншових ділянок біля ставу: дванадцять покупців
- 1906 - Виступ 17 червня 1906 року і ніч на 19-те
- 1933 - Голодомор у Козичанці
- 1938 - Репресії в Козичанці: шість імен, 1930-1945
- 1938 - Вирок трійки УНКВС: Яків Круц із Козичанки
- 1941 - Осередок націоналістів у Козичанці за окупації
- 1943 - Бій за Козичанку
- 1986 - Нові Опачичі: село для переселенців із Чорнобильської зони
Розбори4
Чорногородка
Село, яке всі шукали не в тому повіті: замок на острові Ірпеня, скарга 1750 року про напад Лазаря Таранця, 24 прізвища ревізії 1854 року, 80 імен голодного мартиролога і два колгоспи там, де досі знали один.
Місця1
Події13
- 1626 - Роботи коло замку під наглядом єпископа Радошевського
- 1656 - Заворушення селян
- 1662 - Універсал Юрія Хмельницького: село надано Братському монастиреві
- 1663 - Маховський сім тижнів стоїть гарнізоном у чорногородському замку
- 1666 - Шереметьєв займає замок, Стахурський його вибиває
- 1712 - «Не залишилося жодної людини»: знелюднення 1712 року
- 1750 - Нічний напад на двір посесора: убито Стефана Зубжицького
- 1854 - 29 березня 1854 року: ревізька казка однодворців Чорногородки
- 1930 - 12 березня 1930 року: учителя й односельця вислано за межі України
- 1932 - Голодомор
- 1936 - Два колгоспи в одному селі: імени Демченка й імени Котовського
- 1941 - 7 липня 1941 року: чотирьох жителів села засуджено до розстрілу одним днем
- 1942 - Під окупацією: розшук через газету і сільська управа
Люди6
Розбори3
Новосілки
Судовий акт 1742 року з чотирнадцятьма іменами, наїзд ксьондза, що вдавав гайдамаків, оповідання про голод, перенесене в Туреччину, і сімнадцять репресованих із трьома датами, які в цілому районі належать тільки цьому селу.
Місця1
Події4
Мотижин
Містечко з церквою святого Георгія, 70 імен голодного мартиролога, 26 репресованих і пʼять актів про смерть окупаційної зими 1942 року, прочитаних зі скану.
Місця1
Події8
- 1162 - Іпатіївський літопис називає Мутижир на шляху війська до Білгорода
- 1755 - Ерекція Антонія Любомирського на церкву св. Георгія в Мотижині
- 1906 - Самосуд у Мотижині - натовп забив двох затриманих у збірній хаті
- 1915 - Збройна сутичка поліції з утікачами в домі Безсмертної
- 1932 - Голод 1932-1933 років у Мотижині
- 1937 - Репресії в Мотижині: двадцять сім імен, 1928-1946
- 1937 - Вироки трійки УНКВС: пʼятеро мотижинців за один день
- 1942 - Акти про смерть Мотижинської сільради за 1942 рік
Розбори2
Королівка
26 актів про смерть 1932 року, прочитаних зі скану: книга памʼяті тричі вписала «від голоду» там, де в акті порожня графа, і відіслала читача на чужі аркуші.
Місця1
Події4
Лишня і Леонівка
Два приписні села пашківської парафії. Прочитано метричну книгу 1888 року, і одна з двох Леонівок, які нам обіцяли документи, виявилася чужою.
Події11
- 1750 - Піддані з Лишні як названа сторона межової суперечки
- 1766 - Заснування Леонівки
- 1768 - Гайдамацький загін Савки Плиханенка
- 1798 - Церква Зачаття святої Анни
- 1888 - Рік життя парафії в метричній книзі 1888 року
- 1924 - Один із трьох зерноочисних пунктів району
- 1932 - Чужі плуги й дряпаки в Лишні та Леонівці, вересень 1932-го
- 1933 - Голодомор у Лишні
- 1937 - Репресії в Лишні: одинадцять імен, 1933-1946
- 1943 - Бій за Леонівку
- 1943 - Бій за Лишню
Пашківка
Село з власною парафією й найдокладнішим господарським зрізом, який ми маємо: 118 імен у документах і метрична книга 1888 року, що закриває одразу три села.
Місця1
Події4
Фасівочка
Село, пʼятнадцять актів про смерть 1932 і 1933 років, прочитаних зі сканів, і перша згадка, старша за краєзнавчу на пів століття.
Місця1
Події6
- 1795 - «Слобода Фасовка» в ревізьких казках 1795 року
- 1921 - Вирок губЧК контролерові сірникової фабрики
- 1932 - Акти про смерть 1932 і 1933 років, складені Макарівською сільрадою
- 1934 - Висилка за межі України уродженця Фасівочки, який жив у Києві
- 1937 - Репресії у Фасівочці: пʼять імен, 1921-1938
- 1937 - Троє повʼязаних із селом у трьох різних справах
Сторінка про те, як замовити справу в архіві
Що означає шифр у виносці, який архів що зберігає, і чому для доступу до справи репресованого не треба доводити родинний звʼязок.
Повний запис у журналі →Грузьке
Село, 52 акти про смерть 1933 року, прочитані посторінково зі сканів, і сім подій від Коліївщини до вироків 1937-го.
Місця1
Події7
- 1755 - Діонісій Харлінський збудував у Грузькій церкву Архістратига Михаїла
- 1768 - Гайдамацький загін Бондаренка стояв табором у Грузькій
- 1904 - Селяни Грузького повстали проти поміщика
- 1912 - Палії в Грузькому - від убивства на току до 22 згорілих дворів
- 1925 - Загибель Федори Букетової
- 1933 - Голодомор у Грузькому
- 1937 - Трійка засудила двох уродженців Грузького
Макарівська Буда
Чотири події, і кожна забирає людей групами: пʼятеро одного дня в 1930-му, семеро в 1937-му. Плюс 30 архівних рядків.
Місця1
Події4
Люди4
Розбори3
Наливайківка
Найдавніша перша згадка на сайті - 1506 рік, девʼять подій і два окремі дні, коли село втратило людей за одним рішенням.
Місця1
Події9
- 1506 - Перша відома згадка села
- 1845 - Збудовано деревʼяну церкву святого Миколая
- 1848 - Заворушення восьми сіл через інвентарні правила
- 1930 - Особлива нарада ДПУ судить чотирьох жителів села одного дня
- 1930 - Репресії в Наливайківці: вісімнадцять імен, 1930-1944
- 1932 - Затонський пропонує занести Наливайківку на «чорну дошку»
- 1932 - Виїзна сесія обласного суду судить жителів села за хлібозаготівлю
- 1933 - Голодомор у Наливайківці
- 1938 - «Німецька операція»: двоє уродженців села засуджені одного дня
Почепин
Найменше знайденого з усіх сіл: перша згадка аж 1868 року, і та в переказі. Старі написання назви - Почепинъ і Почапин.
Місця1
Події4
Людвинівка
Село, яке відокремилося від Фасової й отримало назву від власника: пʼять подій і 27 архівних рядків.
Місця1
Події5
Фасова
Перше село на сайті: пʼятнадцять подій від судового позову 1619 року до памʼятного знака 2007-го і 52 архівні рядки.
Місця1
Події15
- 1619 - Позов Макаровича до Харлінського про сіножать в урочищі Квасовці
- 1640 - Заснування села
- 1643 - Позов Харлінського до Цетнера про напад на слободу Фасову
- 1734 - Виступи кріпаків під час гайдамацького повстання
- 1748 - Збудовано деревʼяну церкву святого Миколая
- 1864 - Селяни викуповують наділи в поміщика Боярського
- 1904 - Виступи селян проти поміщика
- 1930 - Колективізація: від комнезаму до колгоспів
- 1932 - Затонський пропонує занести Фасову на «чорну дошку»
- 1933 - Голодомор у Фасовій
- 1937 - Репресії у Фасовій: сімнадцять імен, 1929-1944
- 1937 - Вироки трійки УНКВС: двоє односельців з Фасови
- 1942 - Розстріл мирних жителів Фасови
- 1986 - У селі будують вулицю для переселенців з Чорнобиля
- 2007 - У центрі села відкривають памʼятний знак жертвам Голодомору й репресій
Люди4
12 сторінок
Неподалік від Юрівки стоїть Юрів, і довідники ставлять ці два села впритул: поля, у польському словнику їхні гасла надруковані на одній сторінці, а рішення облвиконкому ставить їхні памʼятки сусідніми рядками. Розрізняє не назва, а волость.
Через цю плутанину до нас і дійшла найдокладніша розповідь про село: 1906 року київська газета приписала погром не тому селу, і поміщик сусіднього написав спростування, у якому описав, що саме сталося в Юрівці 23 травня. За рік без одного дня тут застрелили управителя маєтку через вікно.
Заразом пастка для тих, хто піде тим самим шляхом: слів про «Юрівську волость» при козичанській церкві в самому покажчику архіву немає - їх дописав редактор Вікіпедії.
Місця 1
Події 8
- 1746 - Документ 1746 року називає Юрівку новозаведеною
- 1840 - Метричні книги юрівської церкви за 1840-1852 роки
- 1866 - Сповідний розпис 1866 року - вісімдесят шість дворів
- 1906 - Селяни розгромили економію 23 травня 1906 року
- 1907 - Управителя маєтку вбито пострілом через вікно
- 1933 - Голод 1932-1933 років, десятеро померлих і сім записаних імен
- 1938 - Двох юрівських колгоспників трійка засудила до розстрілу одного дня
- 1943 - Окупація, підпілля і вісімдесят один невернений
11 сторінок
Початок села зазвичай доводиться виводити з карт і непрямих згадок. Тут його називає документ: 15 жовтня 1850 року склали ревізьку казку на «Слободу Веселую, учрежденную вновь», з двома указами губернського правління при титулі й підсумком унизу - 134 чоловічої статі, 126 жіночої. Ми прочитали всі девʼять аркушів і виписали всі тридцять девʼять дворів: шість Петриків, пʼять Ткаченків, чотири Лозниці.
Три роки заснування, що ходили по книжках, виявилися датами трьох різних паперів, а не трьома версіями. Заразом ми звірили по батькові поміщиці й закрили питання, яке від початку серпня стояло на сторінці сусіднього Грузького: Феліксівна, а не Францівна.
Актів про смерть за голодні роки тут не збереглося зовсім, і мартиролог знає лише двох. Зате збереглася книга народжень 1932 року - двадцять три дитини з іменами батьків, їхнім віком і місцем роботи.
Місця 1
Події 6
- 1850 - Слобода, заведена наново
- 1914 - Бійка на храмовому святі, за яку присяжні виправдали всіх
- 1928 - Своя сільрада, свій ЗАГС і перша книга, яку вона завела
- 1932 - Голод 1932-1933 років і двоє імен, які встигли записати
- 1938 - Чотири вироки, чотири окремі справи
- 1943 - Десять могил і зруйноване село, листопад 1943
13 сторінок
У паперах село 1635 року осадив чоловік на прізвище Колонський; у самому селі через сто років розповідали про битву й сім могил, на одній з яких стоїть церква. Ми думали, що на той рік можна послатися тричі, а виявилося - один автор і один переказувач, який повторив його двічі.
Перерахували ми й власні числа, і обидва рази вийшло більше. 3 серпня 1937 року трійка засудила не пʼятдесят девʼятьох людей області, а шістдесят одного, і по району не десятьох, а одинадцятьох: ми пропустили Вільгельма Полнова. Імен на памʼятнику біля школи виявилося сто шістдесят сім, а не сто шістдесят шість.
Про голод мартиролог дає вісімнадцять імен, зібраних 2007 року зі спогадів пʼятьох людей, яким 1933-го було по девʼять-тринадцять років. Актової книги смерті сільради за ті роки немає в жодному з чотирьох місць, де вона могла б лежати.
Місця 1
Події 9
- 1635 - Рік осадження Колонщини стоїть на документі, якого ніхто не бачив
- 1746 - Візита 1746 року застала в Колонщині церкву з трьома верхами й двома дзвонами
- 1903 - Чотири роки потрав на людвинівських сінокосах, і присяжні виправдали всіх тринадцятьох
- 1919 - Бій із денікінцями під Колонщиною - могила є, а дати в неї дві
- 1930 - Домашенко і двоє Ковальчуків: розкуркулення 1930 року
- 1933 - Вісімнадцять імен зі спогадів і книга, якої немає
- 1937 - Десятеро репресованих: 28 лютого 1930 і 3 серпня 1937
- 1941 - Сто шістдесят сім імен на трьох плитах, і одне зіскоблено
- 1986 - Херсон збудував у Колонщині частину села, і її назвали Таврією
13 сторінок
У Макарівській громаді два села Марʼянівка, і реєстр не дає при них жодного уточнення. Ми розвели їх волостю, районом, старою назвою й колгоспом: наша була бишівська й звалася хутором Мервинь, друга - макарівська й Раковин. З одинадцятьох газетних заміток, які приписують цьому селу, йому належать три: у 1924 році газета пише про хутір «дворів із сімдесят», а наш мав двадцять шість.
Тридцять вісім аркушів актів цивільного стану ми прочитали очима. У книзі народжень 1927 року діти Ляїв, Шпрінерів і Фрейліхів із колонії Паулинівки записані підряд із дітьми Мегедів, а в книзі шлюбів 1935 року обидві Ворачек стоять у графі національності чешками: колонія була мішана.
Апостроф у назві пишеться двома різними знаками, і в томі репресованих стоїть не той, що в довідниках. Через це пошук показує, ніби статей про Марʼянівку немає. Їх там двадцять дві.
Місця 1
Події 9
- 1863 - 216 десятин, продані один раз і датовані тричі
- 1870 - Десять пруссаків, 160 десятин і чотири написання однієї назви
- 1928 - Що записував ЗАГС, поки Марʼянівка була трьома хуторами
- 1933 - Чотирнадцять рядків, і чотири з них під одним прізвищем
- 1935 - Три хутори в довіднику, одинадцять у памʼяті, і жодного після 1938 року
- 1938 - Спершу забирали Мегедів, потім - за німецьким прізвищем
- 1941 - Аеродром, підрайон «Грузьке» і два акти, у яких село названо своїми словами
- 1943 - Село звільнили, а штаби трьох зʼєднань стояли тут до Нового року
- 1986 - 780 людей із зони, 315 будинків і вулиця Дрогобицька
11 сторінок
1863 року Конрад Сабанський, якому належала верхня по Здвижу половина Карашина, пішов у повстання; його частку конфіскували й 1874-го продали в казни. Доти Похилевич писав «малымъ Карашиномъ» з малої літери, а від 1887-го вперше поділив числа між двома половинами - хоч власний рядок у довіднику село дістало аж 1900 року.
Одну дату ми виправили на сто тридцять три роки. Покажчик метричних книг подавав народження Марії Кобалинської як 17 листопада 1723 року; на самому аркуші надруковано «Метрической книги на 185_ годъ», а «56» дописав від руки писар.
А мартирологу Голодомору по цьому селу немає взагалі, і двадцять троє загиблих на війні названі числом без жодного імені.
Місця 1
Події 7
- 1795 - Ревізька казка 1795 року називає Малий Карашин окремою деревнею
- 1863 - Двоє дітей Кобилинських померли одного дня
- 1874 - Конфісковану за повстання частку продано, і в двох половин Карашина стали різні господарі
- 1932 - Голод 1932-1933 років, від якого не лишилося жодного імені
- 1937 - Шестеро репресованих, і четверо з них розстріляні
- 1943 - Двадцять один акт цивільного стану, складений під окупацією
- 1943 - Фронт відкотився до села, і на околиці поставили гармати
17 сторінок
Тепер із цієї книги видно всіх, кого вона знає. Алфавітна книга смертей Макарівського району за 1920-1933 роки веде облік по всьому району, а не по сільрадах, - і там, де власна актова книга села втрачена, вона буває єдиним слідом того, що людина була.
Сімдесят три її сторінки не відкривав ніхто. Разом вони дали тисячу триста вісімдесят один рядок на сторінки сіл; найбільше додалося Грузькому - понад пʼятсот імен із цієї однієї книги.
Роки 1934 і 1935 у ній є, хоч на обкладинці стоїть 1933-й. Щоправда, пізніх записів мало: за 1935 рік у всій книзі два рядки, і писані вони вже іншою рукою - хтось дописував книгу після того, як її нібито закрили.
І одна назва села, яку ми досі читали неправильно: те, що виглядало як «Юрівщина», виявилося Озірщиною.
Озірщина двічі змінила район, і через це двічі випала з покажчиків: у 1930-х вона макарівська, з 1940-х бородянська, і кожен довідник знає лише свою половину її життя. Ми й самі на цьому спіткнулися. Спершу порахували, що репресованих у селі немає жодного, бо всі шість згадок стояли «Бородянського району» й виглядали чужими. Село в Україні одне, і всі шестеро наші.
Так само розійшлася книга памʼяті: вона друкує два окремі списки жителів, за архівом і за свідченнями очевидців, у розділах різних районів. Додавати ці числа не можна - з сімдесяти девʼятьох імен другого списку сімдесят чотири вже стоять у першому.
Ми прочитали зі сканів усі тридцять вісім актів про смерть 1932 року, з обох боків кожного аркуша, і графа причини виявилася порожньою у двадцяти одному. Слово «невідомо», яке в друкованому списку стоїть сто сім разів, реєстратор написав пʼять.
Місця 1
Події 4
29 сторінок
Похилевич 1864 року описує в Плахтянці винокурню, пивоварню, цегляний і горщечний заводи та два водяні млини. «Список населенных мест» 1900 року дає кожному селу окремий абзац про промислові заклади - і в Плахтянки такого абзаца немає взагалі. Заводів не стало зовсім, і ґуральня 1914 року почала промисел заново.
За назвою ту сторінку не знайти: розпізнаний текст тому калічить сполуку «Пл», і слова «Плахтянка» в ньому немає жодного разу. Виручив алфавітний покажчик у кінці книжки - він набраний іншим кеглем і вцілів.
Найповніший документ - ревізька казка 1850 року: дванадцять родин, 140 душ поіменно, з віком. Це єдиний рік, на який ми знаємо все село.
А про голод 1932-1933 років не лишилося жодного імені: ні мартиролога, ні актів сільради, а районна алфавітна книга за ці роки тримає рівно ті сільради, чиї книги вціліли.
Місця 1
Події 12
- 1768 - Уперше Плахтянку названо 1768 року, у переліку сіл, що йшли разом із Макаровом
- 1830 - Ґуральня, броварня і два заводи, а поруч них гончарі, що жили з горщиків
- 1850 - Єдиний рік, на який відомий увесь склад села: ревізька казка 1 жовтня 1850 року
- 1905 - Напад на драгунський патруль, 8 листопада 1905 року
- 1921 - Сто пʼятдесят два записи сільради, 1921-1943
- 1924 - Убивство голови сільради Зарицького, листопад 1924 року
- 1930 - Розкуркулення трьох одноосібників, 1930 рік
- 1932 - Голод 1932-1933 років у Плахтянці
- 1934 - Сім селькорів Плахтянки і розправа над найактивнішим, 1934 рік
- 1941 - Оборона, окупація і два памʼятники, 1941-1945
- 1958 - Завод кормових антибіотиків став на спиртзаводі, а ґуральня перед ними - на порожньому місці
- 1986 - 283 переселенці й сто хат під них, 1986 рік
Якщо ваша родина з Макарівщини, у неї побільшало слідів. Пʼятсот сімдесят пʼять імен з районної книги смертей 1920-1933 років стали на сторінках двадцяти пʼятьох сіл; найбільше додалося Грузькому, Соснівці й Забуянню. Пропущені колись рядки виявилися не випадковими: зникали хвости сільських блоків і села, яких на час першого читання тут ще не було.
Під Рожевом 1618 року вбили девʼятьох, і тепер вони відомі на імʼя - разом із трьома потопленими у Здвижі й вісьмома покаліченими. Перелік лежав у додатку до старого довідника, на який той сам посилався, і не відкривав його ніхто.
У Ситняках 29 липня 1862 року освятили церкву, яку задумували камʼяною: кілька років листування скінчилися нічим, і поставили знову деревʼяну.
І ще одна пастка покажчика: замітку 1964 року про бишівський колгосп надрукувала не «Київська правда», а «Радянський спорт».
Події 2
Люди 1
15 сторінок
Досі найдавнішою звісткою про Андріївку вважали акти 1636 року. У томі «Źródła dziejowe» ми знайшли ланцюг на чверть століття давніший, і в ньому видно не появу назви в реєстрі, а те, як село відділилося від Макарова: 1609 року в актах стоїть «двір Андріївський», а 1613-го батько ділить маєтки між синами й лишає собі «місто Воронин, зване Макаровом».
Давньоруське минуле села в тому самому томі не підтвердилося. Єдина виноска під твердженням про літописний Воздвиженськ вела на третій том «Полного собрания русских летописей», сторінку 194, - а там духовна грамота новгородського митрополита XVII століття. Ні Києва, ні Здвижа. Городище на місці; імені його не знає ніхто.
Через одну літеру ми не бачили трьох людей: у книзі репресованих село надруковане як «Андріїка», без «в», тому статті роками не потрапляли в наші переліки. Замість шести репресованих у селі виявилося девʼять.
Місця 1
Події 8
- 1609 - Батько лишив собі Макарів, а двір із синовим імʼям став селом
- 1619 - Межу з батьковим Макаровом списали словами: урочища, хрест і млин
- 1768 - Що робив тут загін Бондаренка, відомо зі слів його ж учасника
- 1801 - Вознесенська церква 1801 року, з якої через півтора століття збудували школу
- 1863 - 813 десятин за 23 470 рублів, і що лишилося селу через тридцять сім років
- 1933 - Сто пʼятдесят сім імен назвали через шістдесят років, а в книзі за той рік стоїть один акт
- 1937 - Чотири вироки за чотирнадцять місяців, і одна літера, через яку їх не було видно
- 1941 - Три дати визволення і чотири різні підрахунки утрат
Люди 5
14 сторінок
Виступ восьми сіл проти інвентарних правил знають із Наливайківки. Але проповідь, з якої все почалося, рожівський священник виголосив у карашинській церкві Святої Трійці, а каральний загін пішов сюди в складі тридцяти рядових з офіцером - в інші села по десять.
Рік при цьому теж не сходиться, і в межах однієї книжки: заголовок документа каже «1846», а підсумкове речення через три сторінки - «1848».
Церкву, у якій це прозвучало, знищили 1935 року - на городищі, обкопаному валом ще до того, як село дістало назву.
Кисленко Гнат Степанович сказав уголос на зборах 1932 року, що ходити на неоплачувану працю нема чого. Його слова збереглися разом із вироком за них.
Скільки будинків поставили тут 1986 року для людей із Чорнобильської зони, дві книжки кажуть по-різному: 295 і 315, і села, звідки тих людей привезли, у них теж різні.
Місця 1
Події 9
- 1604 - Спалений дім власників, і все через межу між двома річками
- 1912 - Священник написав донос на вчителя, а під арешт пішов сам
- 1932 - Розкуркулення: четверо одноосібників за три роки
- 1933 - Список зібрали через шістдесят років, і три позиції в ньому неповні
- 1935 - Церкви не стало, а вал і рів під нею лишилися
- 1937 - Двоє з Великого Карашина, пʼятеро з Малого
- 1943 - Через девʼять днів після приходу своїх село поставили в окопи
- 1945 - Камінь не каже, кого саме він перелічує
- 1986 - 295 чи 315, і в котрому з двох сіл
10 сторінок
12 червня 1618 року київський трибунал розглядав позов Юрія Харлінського про підданих, які втекли з його маєтків Лишні й Соснівки за Дніпро. Це найдавніша згадка села.
Пів року при цьому селі в нас стояла стара назва «Оцитель», і вона чужа: так звалася інша Соснівка, іванківська, над Здвижем. Ми звірили шість джерел, і кожне кладе Оцитель у Радомисльський повіт. У книзі памʼяті два нариси стоять під однією назвою.
Парафію ми знайшли. Метрик під назвою Соснівки немає, бо своєї церкви село не мало: хрестили у Вольшці, за пʼять верст. На аркуші 1843 року стоїть «Деревни Сосновки жителя казеннаго крестьянина Трофима Ищенка сынъ Василій», а через пʼятдесят сім років довідник запише в селі водяний млин Якова Іщенка.
Місця 1
Події 6
- 1618 - Перша згадка 1618 року: суд за людей, які втекли за Дніпро
- 1908 - Порубка панського лісу: лісник вистрелив і втік у хащі
- 1933 - Голод 1932-1933: пʼятеро дітей і книга, якої немає
- 1937 - Двоє розстріляних 1937 року, і ще пʼятеро в тому самому томі
- 1941 - Війна: карʼєри під табір, обеліск на 137 імен і підпілля за переказом
- 1986 - Девʼяносто хат для 432 переселенців із Чорнобильської зони