Місток

Що нового

RSS
Календар оновлень
2026

січень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031

лютий

12345678910111213141516171819202122232425262728

березень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031

квітень

123456789101112131415161718192021222324252627282930

травень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031

червень

123456789101112131415161718192021222324252627282930

липень

12345678910111213141516171819202122232426

серпень

18915162223242930

вересень

56121718192021222324252627282930

жовтень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031

листопад

123456789101112131415161718192021222324252627282930

грудень

12345678910111213141516171819202122232425262728293031
Нові сторінки7

Завалівка: село за трьома валами і власник, якого ніхто не памʼятав

Шість сторінок про село Юрівської сільради - і про те, як довідник 1900 року назвав власника маєтку, котрого не знає жодне краєзнавче джерело, а рукопис 1795 року віддав перші імена завалівчан.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки9
Оновлені сторінки21
Місця1
Нові сторінки10

Шість Горобіївок, і всі чужі

Горобіївка під Бишевом не має ні власної церкви, ні мартиролога голоду: у книзі памʼяті всі згадки її імені належать трьом однойменним селам з інших районів. Зате сільрада лишила по ній 522 іменні рядки за 1920-1935 роки, і половину з них несуть десять прізвищ.

Повний запис у журналі →
Оновлені сторінки50
Нові сторінки8

У Мостища вкрали давнину - і зробив це його власний тезка

На Ірпені два села з назвою Мостище, і краєзнавча література звела їх в одне. Універсал Хмельницького, церква 1675 року, ченці-домініканці - усе це історія іншого села, під Гостомелем, хоч друкували її під нашим. Найдавніший певний документ про бишівське Мостище виявився на девʼятнадцять років молодшим, зате іменних рядків село дістало 283.

Місця1

Повний запис у журналі →
Оновлені сторінки18
Нові сторінки5

Юрів ховався за схожою назвою, і першу згадку довелося пересунути на три століття

Півтора століття про Юрів писали, що це давнє «Ірово» з листа 1515 року. Похилевич, з якого все пішло, подав здогадку обережно й сам приписав до неї умову, за якої вона не працює, - а перекази ту умову загубили. Тверда згадка виявилася на три століття молодшою.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки6

Дата, яка виявилася чужою, і мартиролог, якого не надрукували

Яблунівка на Макарівщині - казенне село на Ірпені, приписане до чорногородської парафії. Дату «1622 рік», яку їй іноді приписують, ми перевірили й відкидаємо: вона належить іншій Яблонці, під Гостомлем, і та сама тезка колись переселила село на чужу річку.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки15

Макарів: тринадцять сторінок про райцентр

Макарівська сотня 1649 року зі ста одинадцятьма козаками, єврейська громада містечка, книги смертей 1932-1933 років поіменно, газетний Макарів від 1902 до 1957 року і перша біографія - Данило Туптало.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки10

Мартиролог, у якому немає жодного імені

Гавронщина на Макарівщині двічі приймала чуже життя: 1816 року поїхала посагом до князів Трубецьких, а 1986-го прийняла в 190 нових будинків людей із Товстого Лісу, і кілька років у селі сиділо дві сільради одразу. Мартиролог голоду називає пʼятнадцять померлих, сімох «встановлених поіменно» - і не подає жодного імені.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки7

Господар Маковища порахував, що реформа 1861 року дала його ж селянам

Село двадцять років належало Рильським, і син власника надрукував у петербурзькій «Основі» підрахунок: доти сто вісім днів панщини на рік, тепер девʼяносто днів відробітку. Того самого чоловіка за рік до того обшукували в цьому маєтку, і шифр слідчої справи ми знайшли.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки12

Через плутанину з сусідом ми знаємо про Юрівку більше

Юрівка і Юрів стоять упритул у семи виданнях, і майже кожен, хто виписував із них, зливав два села в одне. Через цю плутанину до нас і дійшов опис погрому 1906 року: київська газета приписала його не тому селу, і поміщик сусіднього написав спростування.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки11

Село, у якого є свідоцтво про народження

Весела Слобода почалася в один день: 15 жовтня 1850 року ревізор переписав тут 260 душ і записав, що слобода «учреждена вновь» за двома указами губернського правління. Три різні дати заснування, які ходили по книжках, виявилися датами трьох різних паперів.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки13

Дві відповіді на питання, звідки назва Колонщини

У паперах село осадив 1635 року чоловік на прізвище Колонський, а в самому селі через сто років розповідали про битву й сім могил. Обидві відповіді записав хтось сторонній, і жодна не скасовує другої.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки13

Село, яке виросло вдванадцятеро, і його двійник за півгодини їзди

Марʼянівка на Макарівщині одна з двох із такою назвою в тій самій громаді, і майже все, що про них надруковано, переплутано. Ми розвели їх пʼятьма способами, прочитали очима тридцять вісім аркушів актів цивільного стану й знайшли, що з одинадцятьох газетних заміток, приписаних цьому селу, йому належать три.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки11

Малий Карашин, і межа, яку провела конфіскація 1874 року

Малий Карашин довго йшов у паперах разом із сусіднім Карашином, і межу між ними провів не указ, а конфіскація за повстання 1863 року. Ми прочитали ревізьку казку 1795 року, вісім актів окупаційних років і виправили дату, яку покажчик метричних книг подавав із помилкою на сто тридцять три роки.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки17

Районну книгу смертей дочитано до кінця

Сто писаних сторінок із двохсот сорока шести. Двадцять сім із них ми прочитали раніше, решту сімдесят три - не відкривав ніхто. Вони дали ще тисячу триста вісімдесят один іменний рядок, і найбільше додалося Грузькому.

Повний запис у журналі →

Одне село, два мартирологи, два райони

Книга памʼяті друкує списки жителів Озірщини двічі, у розділах різних районів, і вони перетинаються іменами. Ми прочитали зі сканів усі тридцять вісім актів про смерть 1932 року й побачили, що графа причини порожня в двадцяти одному з них.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки29

Плахтянка двісті років жила з промислу, а 1900 року в ній не було жодного заводу

Панський промисловий кущ 1830-х, гончарі, спиртозавод, завод кормових антибіотиків. А довідник 1900 року дає кожному селу абзац про промислові заклади - у Плахтянки такого абзаца немає: на середині цієї лінії село не мало жодного заводу.

Повний запис у журналі →

Пʼятсот сімдесят пʼять імен, які лежали в покажчику непрочитаними

Районна книга смертей веде облік по всьому району, а не по сільрадах, - і тому вона буває єдиним слідом там, де власна актова книга села втрачена. Ми перечитали двадцять сім її сторінок наново й побачили на сто сорок два імені більше, ніж виписали першого разу.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки15

Андріївка постаршала на двадцять сім років і втратила літописне місто

Том «Źródła dziejowe» відсунув першу звістку про село на 1609 рік. У ньому ж не підтвердилося давньоруське минуле Андріївки: єдина виноска під твердженням про літописний Воздвиженськ вела в чужу книжку.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки14

Тридцять солдатів на Карашин і по десять на решту

Виступ восьми сіл 1848 року знають з Наливайківки, але проповідь, з якої все почалося, прозвучала в карашинській церкві. Розмір карального загону показує, що осередком влада вважала Карашин.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки14

Комарівку колись перевезли, і роди приїхали разом із нею

Село зігнали з місця під корабельний ліс і перенесли на нове. Через тридцять чотири роки перепис показує, що всі дванадцять родів на місці й тримають дві третини дворів.

Повний запис у журналі →
Оновлені сторінки19

Шукайте не село, а сільраду

Ми перечитали книги записів актів: «невідомо» в графі причини смерті здебільшого означає порожній рядок, а два державні переліки репресованих про тих самих людей кажуть різне.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки46

Небелиця, і рік, який належить іншому селу

1158 рік, за яким знають село, літопис віддає Неблю на Припʼяті - за триста кілометрів звідси. І перебудований обеліск, з якого одне імʼя не переїхало на новий камінь.

Місця1

Повний запис у журналі →

Районну книжку прочитали цілком, і частина виносок відпала

Ми прочитали «Нариси з історії Макарівського району» самі - і зняли з восьми сторінок те, що приписували цій книжці помилково.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки19

Ніжиловичі

Село, землю якого двічі роздавали сусідам: у протесті 1616 року її відбирають саме тут, а осаджують на ній Ситняки й Буяниці. І сповідний розпис 1838 року, прочитаний по дворах.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки19

Ясногородка

Містечко, яке двічі помирало й двічі оживало: 1720 року на його місці стояло пусте поле, 1773-го король заснував його вдруге. І метрична книга 1903 року, прочитана посторінково.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки18

Бишів, і обеліск, на якому 399 імен замість 123

Обеліск посеред села стоїть на державному обліку як памʼятник ста двадцяти трьом односельцям. Ми переписали всі три його грані рядок за рядком - і дістали триста девʼяносто девʼять імен.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки9

Ситняки, сорок вісім актів і мартиролог, що збігся з ними один раз

Книгу реєстрації смертей за 1932 рік ми прочитали посторінково - усі сорок вісім аркушів. Потім поклали поруч друкований мартиролог, укладений із тієї самої справи, і звірили дата в дату.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки9

Рожів, містечко з єврейською колонією, і літописний город, якого тут не було

1900 року в містечку 2356 душ, а поруч, окремим пунктом того самого списку, - Рожевська єврейська колонія: 41 двір, синагога, пʼять шкіряних заводів. Сьогодні в селі 448 людей.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки43

Пʼятеро людей, і те, чого про них не знає жодне джерело

Циркач, який заснував два шапіто, тридцятирічний хлібороб з одним словом у графі причини смерті, і чоловік, якого закололи за прізвище. Кожна сторінка закінчується тим, чого джерело не каже, і де це можна перевірити.

Повний запис у журналі →

Одинадцять сіл дістали першу згадку й війну

Тринадцять сторінок про те, з чого село починається в паперах і що з ним було в 1941-1945. У трьох сіл перша дата виявилася одним тижнем серпня 1613 року, і в усіх трьох це записи про втечу.

Повний запис у журналі →

Шість подій, які лежали написані й невидимі

Пʼять сторінок чекали публікації з кінця липня, шоста написана тепер. Дорогою зʼясувалося, що загадкового «наприкти» в акті 1750 року немає: там звичайне польське naprzeciwko.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки18

Козичанка

Село, у якого є власна книжка: дві церкви замість однієї, гайдамацький ватажок, якого сюди привела виноска в нікуди, двоє вбитих 1906 року на імʼя, і селекціонер, чия друга премія не існувала ніколи.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки23

Чорногородка

Село, яке всі шукали не в тому повіті: замок на острові Ірпеня, скарга 1750 року про напад Лазаря Таранця, 24 прізвища ревізії 1854 року, 80 імен голодного мартиролога і два колгоспи там, де досі знали один.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки21
Нові сторінки25

Сторінка про те, як замовити справу в архіві

Що означає шифр у виносці, який архів що зберігає, і чому для доступу до справи репресованого не треба доводити родинний звʼязок.

Повний запис у журналі →
Нові сторінки30

Почепин

Найменше знайденого з усіх сіл: перша згадка аж 1868 року, і та в переказі. Старі написання назви - Почепинъ і Почапин.

Місця1

Повний запис у журналі →
Нові сторінки27

Фасова

Перше село на сайті: пʼятнадцять подій від судового позову 1619 року до памʼятного знака 2007-го і 52 архівні рядки.

Місця1

Повний запис у журналі →

12 сторінок

Нові сторінки12

Неподалік від Юрівки стоїть Юрів, і довідники ставлять ці два села впритул: поля, у польському словнику їхні гасла надруковані на одній сторінці, а рішення облвиконкому ставить їхні памʼятки сусідніми рядками. Розрізняє не назва, а волость.

Через цю плутанину до нас і дійшла найдокладніша розповідь про село: 1906 року київська газета приписала погром не тому селу, і поміщик сусіднього написав спростування, у якому описав, що саме сталося в Юрівці 23 травня. За рік без одного дня тут застрелили управителя маєтку через вікно.

Заразом пастка для тих, хто піде тим самим шляхом: слів про «Юрівську волость» при козичанській церкві в самому покажчику архіву немає - їх дописав редактор Вікіпедії.

Місця 1

11 сторінок

Нові сторінки11

Початок села зазвичай доводиться виводити з карт і непрямих згадок. Тут його називає документ: 15 жовтня 1850 року склали ревізьку казку на «Слободу Веселую, учрежденную вновь», з двома указами губернського правління при титулі й підсумком унизу - 134 чоловічої статі, 126 жіночої. Ми прочитали всі девʼять аркушів і виписали всі тридцять девʼять дворів: шість Петриків, пʼять Ткаченків, чотири Лозниці.

Три роки заснування, що ходили по книжках, виявилися датами трьох різних паперів, а не трьома версіями. Заразом ми звірили по батькові поміщиці й закрили питання, яке від початку серпня стояло на сторінці сусіднього Грузького: Феліксівна, а не Францівна.

Актів про смерть за голодні роки тут не збереглося зовсім, і мартиролог знає лише двох. Зате збереглася книга народжень 1932 року - двадцять три дитини з іменами батьків, їхнім віком і місцем роботи.

13 сторінок

Нові сторінки13

У паперах село 1635 року осадив чоловік на прізвище Колонський; у самому селі через сто років розповідали про битву й сім могил, на одній з яких стоїть церква. Ми думали, що на той рік можна послатися тричі, а виявилося - один автор і один переказувач, який повторив його двічі.

Перерахували ми й власні числа, і обидва рази вийшло більше. 3 серпня 1937 року трійка засудила не пʼятдесят девʼятьох людей області, а шістдесят одного, і по району не десятьох, а одинадцятьох: ми пропустили Вільгельма Полнова. Імен на памʼятнику біля школи виявилося сто шістдесят сім, а не сто шістдесят шість.

Про голод мартиролог дає вісімнадцять імен, зібраних 2007 року зі спогадів пʼятьох людей, яким 1933-го було по девʼять-тринадцять років. Актової книги смерті сільради за ті роки немає в жодному з чотирьох місць, де вона могла б лежати.

Місця 1

13 сторінок

Нові сторінки13

У Макарівській громаді два села Марʼянівка, і реєстр не дає при них жодного уточнення. Ми розвели їх волостю, районом, старою назвою й колгоспом: наша була бишівська й звалася хутором Мервинь, друга - макарівська й Раковин. З одинадцятьох газетних заміток, які приписують цьому селу, йому належать три: у 1924 році газета пише про хутір «дворів із сімдесят», а наш мав двадцять шість.

Тридцять вісім аркушів актів цивільного стану ми прочитали очима. У книзі народжень 1927 року діти Ляїв, Шпрінерів і Фрейліхів із колонії Паулинівки записані підряд із дітьми Мегедів, а в книзі шлюбів 1935 року обидві Ворачек стоять у графі національності чешками: колонія була мішана.

Апостроф у назві пишеться двома різними знаками, і в томі репресованих стоїть не той, що в довідниках. Через це пошук показує, ніби статей про Марʼянівку немає. Їх там двадцять дві.

Місця 1

11 сторінок

Нові сторінки11

1863 року Конрад Сабанський, якому належала верхня по Здвижу половина Карашина, пішов у повстання; його частку конфіскували й 1874-го продали в казни. Доти Похилевич писав «малымъ Карашиномъ» з малої літери, а від 1887-го вперше поділив числа між двома половинами - хоч власний рядок у довіднику село дістало аж 1900 року.

Одну дату ми виправили на сто тридцять три роки. Покажчик метричних книг подавав народження Марії Кобалинської як 17 листопада 1723 року; на самому аркуші надруковано «Метрической книги на 185_ годъ», а «56» дописав від руки писар.

А мартирологу Голодомору по цьому селу немає взагалі, і двадцять троє загиблих на війні названі числом без жодного імені.

17 сторінок

Нові сторінки10

Тепер із цієї книги видно всіх, кого вона знає. Алфавітна книга смертей Макарівського району за 1920-1933 роки веде облік по всьому району, а не по сільрадах, - і там, де власна актова книга села втрачена, вона буває єдиним слідом того, що людина була.

Сімдесят три її сторінки не відкривав ніхто. Разом вони дали тисячу триста вісімдесят один рядок на сторінки сіл; найбільше додалося Грузькому - понад пʼятсот імен із цієї однієї книги.

Роки 1934 і 1935 у ній є, хоч на обкладинці стоїть 1933-й. Щоправда, пізніх записів мало: за 1935 рік у всій книзі два рядки, і писані вони вже іншою рукою - хтось дописував книгу після того, як її нібито закрили.

І одна назва села, яку ми досі читали неправильно: те, що виглядало як «Юрівщина», виявилося Озірщиною.

Нові сторінки7

Озірщина двічі змінила район, і через це двічі випала з покажчиків: у 1930-х вона макарівська, з 1940-х бородянська, і кожен довідник знає лише свою половину її життя. Ми й самі на цьому спіткнулися. Спершу порахували, що репресованих у селі немає жодного, бо всі шість згадок стояли «Бородянського району» й виглядали чужими. Село в Україні одне, і всі шестеро наші.

Так само розійшлася книга памʼяті: вона друкує два окремі списки жителів, за архівом і за свідченнями очевидців, у розділах різних районів. Додавати ці числа не можна - з сімдесяти девʼятьох імен другого списку сімдесят чотири вже стоять у першому.

Ми прочитали зі сканів усі тридцять вісім актів про смерть 1932 року, з обох боків кожного аркуша, і графа причини виявилася порожньою у двадцяти одному. Слово «невідомо», яке в друкованому списку стоїть сто сім разів, реєстратор написав пʼять.

Місця 1

29 сторінок

Нові сторінки17

Похилевич 1864 року описує в Плахтянці винокурню, пивоварню, цегляний і горщечний заводи та два водяні млини. «Список населенных мест» 1900 року дає кожному селу окремий абзац про промислові заклади - і в Плахтянки такого абзаца немає взагалі. Заводів не стало зовсім, і ґуральня 1914 року почала промисел заново.

За назвою ту сторінку не знайти: розпізнаний текст тому калічить сполуку «Пл», і слова «Плахтянка» в ньому немає жодного разу. Виручив алфавітний покажчик у кінці книжки - він набраний іншим кеглем і вцілів.

Найповніший документ - ревізька казка 1850 року: дванадцять родин, 140 душ поіменно, з віком. Це єдиний рік, на який ми знаємо все село.

А про голод 1932-1933 років не лишилося жодного імені: ні мартиролога, ні актів сільради, а районна алфавітна книга за ці роки тримає рівно ті сільради, чиї книги вціліли.

Місця 1

Нові сторінки12

Якщо ваша родина з Макарівщини, у неї побільшало слідів. Пʼятсот сімдесят пʼять імен з районної книги смертей 1920-1933 років стали на сторінках двадцяти пʼятьох сіл; найбільше додалося Грузькому, Соснівці й Забуянню. Пропущені колись рядки виявилися не випадковими: зникали хвости сільських блоків і села, яких на час першого читання тут ще не було.

Під Рожевом 1618 року вбили девʼятьох, і тепер вони відомі на імʼя - разом із трьома потопленими у Здвижі й вісьмома покаліченими. Перелік лежав у додатку до старого довідника, на який той сам посилався, і не відкривав його ніхто.

У Ситняках 29 липня 1862 року освятили церкву, яку задумували камʼяною: кілька років листування скінчилися нічим, і поставили знову деревʼяну.

І ще одна пастка покажчика: замітку 1964 року про бишівський колгосп надрукувала не «Київська правда», а «Радянський спорт».

15 сторінок

Нові сторінки15

Досі найдавнішою звісткою про Андріївку вважали акти 1636 року. У томі «Źródła dziejowe» ми знайшли ланцюг на чверть століття давніший, і в ньому видно не появу назви в реєстрі, а те, як село відділилося від Макарова: 1609 року в актах стоїть «двір Андріївський», а 1613-го батько ділить маєтки між синами й лишає собі «місто Воронин, зване Макаровом».

Давньоруське минуле села в тому самому томі не підтвердилося. Єдина виноска під твердженням про літописний Воздвиженськ вела на третій том «Полного собрания русских летописей», сторінку 194, - а там духовна грамота новгородського митрополита XVII століття. Ні Києва, ні Здвижа. Городище на місці; імені його не знає ніхто.

Через одну літеру ми не бачили трьох людей: у книзі репресованих село надруковане як «Андріїка», без «в», тому статті роками не потрапляли в наші переліки. Замість шести репресованих у селі виявилося девʼять.

Місця 1

14 сторінок

Нові сторінки14

Виступ восьми сіл проти інвентарних правил знають із Наливайківки. Але проповідь, з якої все почалося, рожівський священник виголосив у карашинській церкві Святої Трійці, а каральний загін пішов сюди в складі тридцяти рядових з офіцером - в інші села по десять.

Рік при цьому теж не сходиться, і в межах однієї книжки: заголовок документа каже «1846», а підсумкове речення через три сторінки - «1848».

Церкву, у якій це прозвучало, знищили 1935 року - на городищі, обкопаному валом ще до того, як село дістало назву.

Кисленко Гнат Степанович сказав уголос на зборах 1932 року, що ходити на неоплачувану працю нема чого. Його слова збереглися разом із вироком за них.

Скільки будинків поставили тут 1986 року для людей із Чорнобильської зони, дві книжки кажуть по-різному: 295 і 315, і села, звідки тих людей привезли, у них теж різні.

10 сторінок

Нові сторінки10

12 червня 1618 року київський трибунал розглядав позов Юрія Харлінського про підданих, які втекли з його маєтків Лишні й Соснівки за Дніпро. Це найдавніша згадка села.

Пів року при цьому селі в нас стояла стара назва «Оцитель», і вона чужа: так звалася інша Соснівка, іванківська, над Здвижем. Ми звірили шість джерел, і кожне кладе Оцитель у Радомисльський повіт. У книзі памʼяті два нариси стоять під однією назвою.

Парафію ми знайшли. Метрик під назвою Соснівки немає, бо своєї церкви село не мало: хрестили у Вольшці, за пʼять верст. На аркуші 1843 року стоїть «Деревни Сосновки жителя казеннаго крестьянина Трофима Ищенка сынъ Василій», а через пʼятдесят сім років довідник запише в селі водяний млин Якова Іщенка.

Місця 1

Правка до тексту

Лист піде на адресу правок разом із цитатою й посиланням на цю сторінку.

Докладніше про правки

Дякуємо