Шаповал Лаврентій
? - 1915, селянин
На світанку 9 квітня 1915 року в містечку Бишеві у власному дворі знайшли вбитим Лаврентія Шаповала. Йому було шістдесят років, і він був сліпий на обидва ока. Убили його ударом сокири по голові.[1]
Допис додає й те, чого в таких замітках зазвичай немає: «остальное населеніе мѣстечка относилось къ старику съ большимъ уваженіемъ».[1] Дописувач ставить це речення одразу перед тим, як сказати, у кого зробили обшук: раз усе містечко ставилося до старого з великою повагою, то шукати треба не в містечку, а у дворі.
Земля, якої сліпий не віддав
Підозра впала на невістку покійного, Акуліну Шаповал, молоду жінку двадцяти одного року, бо, як пише газета, «у неї з покійним були постійні сварки через землю».[1] У її домі зробили обшук і знайшли сокиру зі свіжими слідами крові; Акуліну затримали й передали судовому слідчому.
Слово «невістка» означає, що в Лаврентія Шаповала був син; імені сина допис не називає жодного разу. А сварки через землю означають, що земля лишалася його: сліпий шістдесятирічний чоловік господарства молодим не передав.
Що було далі, ми не знаємо. Замітка обривається на затриманні, продовження в цій газеті немає, а справа судового слідчого нам не доступна. Тому Акуліна Шаповал лишається підозрюваною, а не винною.
Шаповали в Бишеві
Прізвище в містечку не поодиноке. За сім років до вбивства, у травні 1908-го, київська газета «Рада» назвала при обшуку Йосипа Шаповалова, селянина містечка Бишева[3]; на обеліску воїнам-односельцям, поставленому по Другій світовій війні, стоять двоє Шаповалів - А. О. і М. І.[2]
Родинного звʼязку між ними й Лаврентієм жодне джерело не встановлює, а самого прізвища для цього не досить.