У покажчику ЗАГС Мостище стоїть тільки за вісім років з одинадцяти
9 вересня 1903 року в Мостищі народився Іоаким, син Григорія Данилова Кулаковського й Віри Василевої, і в метричній книзі ясногородської церкви батька записано так: «деревни Мостыщъ крестьянинъ»[1]. Трьома місяцями раніше, 9 червня, у тій самій книзі повінчали першим шлюбом Макарія Вікторова Мельниченка, «жителя деревни Мостыщъ, крестьянина»[1].
Через двадцять три роки, у книзі шлюбів 1926 року, Мостище має рівно один рядок на весь рік, і читається він «Кулаковській Яким Григорович»[5]. Яким це Іоаким, а Григорович міг би бути тим самим Григорієм Даниловим з метрики 1903-го. Довести це самим рядком покажчика не можна: у ньому немає ні віку, ні імені батька[1].
Про 1920-ті Мостище відоме поіменно з бази актів цивільного стану Державного архіву Київської області. У ній по селу стоять 230 записів за 1920-1930 роки: 167 народжень, 36 шлюбів і 27 смертей, у 86 різних написаннях прізвищ (частина з них - той самий рід іншим почерком, див. нижче), розкладені по тринадцятьох справах фонду Р-5634[5]. У базі лежить покажчик до фонду: рядок дає прізвище, імʼя, по батькові, рік і аркуш, тексту самого запису в ньому немає.
| Рік | Народжень | Шлюбів | Смертей |
|---|---|---|---|
| 1920 | 3 | - | - |
| 1921 | 26 | 12 | - |
| 1922 | 13 | - | - |
| 1924 | 35 | - | - |
| 1926 | - | 1 | - |
| 1927 | 48 | 5 | 15 |
| 1928 | 41 | 18 | 12 |
| 1930 | 1 | - | - |
Ряд рваний, і рветься він у покажчику, а не в селі[5]. За 1923, 1925 і 1929 роки в ньому по Мостищу немає жодного рядка; 1926 і 1930 роки дають по одному на весь рік. Натомість 1927 і 1928 разом тримають 139 записів із 230, тобто більше за половину всього, що покажчик дає по селу. Читати це треба так: якщо села за певний рік немає, це означає, що запис не проіндексовано, і не доводить, що акта не існує.
Ті самі два роки - єдині, за які в покажчику є смерті: 15 записів за 1927-й і 12 за 1928-й, разом усі 27[5]. За решту девʼять років у покажчику не стоїть жодної мостищанської смерті, тому вибудувати з цих чисел смертність села за десятиліття неможливо. Актів за 1932 і 1933 роки покажчик не дає по Мостищу взагалі, як не дає й жодного розлучення.
Ще пʼятдесят шість імен, яких у базі немає
Крім бази, по району вели рукописні алфавітні покажчики - за абеткою прізвищ, а не за переліком сільрад. Два з них, справи 563 і 564, дають по Мостищу ще 56 імен: двадцять пʼять у першій, тридцять одне в другій[2][3]. Це окремий набір, бо самих справ 563 і 564 у видачі бази немає взагалі[2][3].
Рядок покажчика бідніший за базовий, і бідніший двічі. Рік при імені стоїть не завжди: у чотирнадцятьох мостищанських рядках справи 563 його немає[2], і саме ці чотирнадцять у таблицю нижче не потрапили - вона впорядкована за роками, а року в них немає. Друге: число, що стоїть при кожному імені, за номер акту брати не можна - у переліку ті самі числа повторюються, тому справу замовляють за аркушем[3].
Отже показаних тут рядків 274: 230 із бази, сорок два з покажчиків і два записи 1903 року[5][1][2][3]. Чотирнадцять імен без року чекають на сам акт.
Прізвища, які писали по-різному
Одне й те саме прізвище стоїть у різних книгах різними накресленнями, і залежить це від реєстратора, а не від родини: Кошевой, Кошовой, Кошовий, Кошова; Мельниченко і Мельніченко; Литвиненко і Літвіненко; Осипенко і Осіпенко[5]. Графу по батькові ці книги теж ведуть кожна по-своєму. У книзі народжень 1920-1921 років по батькові немає ні в кого, а в книзі шлюбів 1921-го воно стоїть у всіх дванадцятьох рядках; далі в графі трапляється саме батькове імʼя в називному відмінку («Кошевой Николай Сергей»); з 1924 по 1927 рік це переважно звичайне по батькові («Кошовий Петро Дмитрович»); а книги 1928 року знову йдуть майже без нього[5].
Найчастіші прізвища покажчика перегукуються з іменами, які по Мостищу відомі з інших джерел: Кошові й лейтенант Микола Кошовий, Мельниченки й двоє Мельніченків із бишівської плити[4], Бондарі й репресований Сила Бондар[5]. Що з ними було, розказано окремо - про війну і про репресії. Сам собою збіг прізвища родинного звʼязку не доводить: на вісімдесят із лишком написань прізвищ село однофамільців має напевно, і звести конкретного Кошового з конкретним можна тільки за самими актами.
Для пошуку. Мостищ у Київській області кілька, і в цій самій базі вони лежать упереміш. Той самий запит за словом «Мостище» віддає 362 рядки, і 132 з них чужі: Києво-Святошинський, Ірпінський і Київський райони це гостомельське Мостище, ще три справи стоять під Володарським, Поліським і Баришівським районами[5]. Розрізняє їх колонка «район», а не назва села; без цього фільтра в село приїхало б утричі більше людей, ніж у ньому жило. Друга пастка поруч: у рукописних книгах «Мостище» легко прийняти за «Маковище», хоча та сама рука пише обидві назви окремо, і в накресленні вони не сходяться[3].
Тринадцять справ, які стоять за цими 230 рядками бази, лежать у Державному архіві Київської області. Аркуш при кожному прізвищі покажчик уже дає, тож замовлення є з чого почати; далі читати доведеться самі акти, бо все, крім імені, року й аркуша, лишилося в них[5].